ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.04.2007                                      Справа N 12/250
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Ткаченко Н.Г.
суддів:      Катеринчук Л.Й. (доповідач у справі)
             Панової І.Ю.
розглянувши касаційну  Сільськогосподарського  товариства з
скаргу                 обмеженою відповідальністю “Нове життя“
на рішення             господарського суду Закарпатської області 
                       від 20.12.2006
у справі               № 12/250
господарського суду    Закарпатської області
за позовом             Акціонерного комерційного 
                       агропромислового банку “Україна“
До                     Сільськогосподарського    товариства з
                       обмеженою відповідальністю “Нове життя“
 
Про   стягнення 10 141,52 грн.
 
         в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача    не з’явились
від відповідача не з’явились
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
В  грудні 2006 року акціонерний комерційний агропромисловий банк
“Україна” звернувся до господарського суду Закарпатської області
з  позовом  до  сільськогосподарського  товариства  з  обмеженою
відповідальністю  “Нове  життя” про стягнення  заборгованості  в
сумі 10 141,52 грн.
 
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 08.12.2006
(суддя  Тисянчин В.М.) порушено провадження у справі  №  12/250,
розгляд  справи  призначено на 20.12.2006 на 10:30,  зобов’язано
позивача   надати   копію  довідки  органу  держстатистики   про
включення до ЄДРПОУ, а відповідача –письмовий відзив на позов  з
доказами   в   його   обгрунтування,   копію   довідки    органу
держстатистики  про включення до ЄДРПОУ та у  випадку  погашення
боргу подати докази такого погашення.
 
Позивач  звернувся  до  господарського суду  з  клопотанням  від
18.12.2006  про відкладення судового засідання, призначеного  на
20.12.2006 у зв’язку з відрядженням представника позивача.
 
Рішенням   господарського   суду   Закарпатської   області   від
20.12.2006  (суддя Тисянчин В.М.) (а.с. 19-21) позов  задоволено
повністю,   стягнуто  з  сільськогосподарського   товариства   з
обмеженою  відповідальністю “Нове життя” на користь акціонерного
комерційного  агропромислового банку “Україна”  суму  10  141,52
грн.  –боргу по відсотках та 102,00 грн. –у відшкодування витрат
по   оплаті  держмита,  118,00  грн.  –відшкодування  витрат  на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
Не   погоджуючись  з  прийнятим  рішенням,  сільськогосподарське
товариство  з обмеженою відповідальністю “Нове життя” звернулось
до  Вищого  господарського суду України з касаційною скаргою,  в
якій просить скасувати зазначене рішення господарського суду  та
постановити   нове,   яким  відмовити  в  позові,   аргументуючи
порушенням  норм процесуального права, зокрема, ст.ст.  4-3,  77
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        .
Відповідач  стверджує, що суд, не вивчивши повно, об’єктивно  та
всебічно  обставини справи, позбавив його можливості на  судовий
захист,  постановив рішення, в якому прийшов до хибного висновку
щодо  наявності  у  відповідача заборгованості  по  зобов’язанню
перед кредитором на момент пред’явлення позову.
 
Колегія  суддів Вищого господарського суду України, переглянувши
у   касаційному  порядку  рішення  господарського  суду   першої
інстанції,  на підставі встановлених фактичних обставин  справи,
перевіривши    застосування   судом   першої   інстанції    норм
матеріального  та  процесуального  права,  дійшла  висновку,  що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково,  виходячи  з
такого.
 
Відповідно   до   частин   2,   3  статті   4-3   Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  сторони  та  інші
особи,  які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги  і
заперечення  поданими суду доказами. Господарський  суд  створює
сторонам  та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні
умови  для  встановлення фактичних обставин справи і правильного
застосування законодавства.
 
Відповідно  до  статті 77 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  господарський  суд  відкладає  в  межах
строків,  встановлених статтею 69 Кодексу ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  розгляд
справи,  коли за якихось обставин спір не може бути  вирішено  в
даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез’явлення  в
засідання  представників сторін, інших учасників  господарського
процесу, неподання витребуваних доказів.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського  суду
Закарпатської  області від 08.12.2006 розгляд справи  призначено
на   20.12.2006,   ухвала  отримана  позивачем   16.12.2006,   а
відповідачем –13.12.2006 (а.с. 13,14).
 
Позивач  звернувся  до  господарського суду  з  клопотанням  від
18.12.2006  про відкладення судового засідання, призначеного  на
20.12.2006  у  зв’язку з відрядженням представника  позивача  до
ВГСУ (а.с.15, 16).
 
В  судове засідання 20.12.2006 представники сторін не з’явились.
Але  суд,  незважаючи  на  нез’явлення представників  сторін  та
клопотання  позивача про відкладення судового засідання,  дійшов
висновку   про   можливість  розгляду  справи   за   відсутності
представників сторін.
 
Розглянувши  справу у відсутності представника відповідача,  суд
позбавив  останнього  можливості надати докази  в  захист  своїх
інтересів.
 
Зокрема, господарський суд не дослідив припинення зобов’язань за
спірним  кредитним  договором  внаслідок  уступки  прав   вимоги
кредитором  та  з врахуванням укладення сторонами мирової  угоди
про    зарахування   зустрічних   однорідних   вимог   на   суму
46435,34грн.,  затвердженої  господарським  судом  Закарпатської
області  у  справі  № 3/204 від 14.12.2004 та зарахування  боргу
відповідача  перед позивачем за спірним кредитним  договором  на
суму  52522,40грн.  за рішеннями судів у  справах  №  16/155  та
№ 16/154 від 11.-8.2005.
 
Наведене  вище свідчить про неповноту дослідження судом обставин
справи,  що  є порушенням процесуального законодавства,  зокрема
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи  в  касаційній інстанції не дають їй права  встановлювати
або   вважати  доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені
попередніми  судовими інстанціями чи відхилені ними,  вирішувати
питання  про  достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу
одних  доказів  над  іншими, збирати нові докази  або  додатково
перевіряти  докази,  рішення господарського  суду  Закарпатської
області у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
 
Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду  першої
інстанції  необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і   повно
з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно
оцінити  докази, що мають юридичне значення для  її  розгляду  і
вирішення  спору  по  суті,  і в залежності  від  встановленого,
визначити  норми матеріального права, що підлягають застосуванню
до  спірних  правовідносин, та прийняти обґрунтоване  і  законне
судове  рішення (Постанова Пленуму Верховного Суду  України  від
29.12.1976 № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ).
 
На           підставі           викладеного,           керуючись
ст.ст.  111-5,,111-7,111-9,111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          Вищий
господарський суд України –
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну   скаргу  Сільськогосподарського   товариства   з
обмеженою відповідальністю “Нове життя” задовольнити.
 
2.   Рішення  господарського  суду  Закарпатської  області   від
20.12.2006 скасувати, справу № 12/250 направити на новий судовий
розгляд до господарського суду Закарпатської області.
 
Головуючий Н. Ткаченко
 
Судді      Л. Катеринчук
 
           І. Панова