ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04 квітня 2007 р.
     № 11/766
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     Перепічая В.С. (головуючий),
     Вовка I.В.,
     Гончарука П.А.,
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну  скаргу  Державної  виконавчої  служби  у  Вільнянському
районі Запорізької області на постанову Запорізького  апеляційного
господарського суду від 24.01.2007р. та на  ухвалу  господарського
суду Запорізької області від  16.11.2006р.  у  справі  за  скаргою
Відкритого акціонерного  товариства  "Запоріжжяобленерго"  на  дії
Державної виконавчої служби  у  Вільнянському  районі  Запорізької
області, заінтересована  особа  -Дочірнє  підприємство  "Пересувна
механізована  колона  №124"  Відкритого  акціонерного   товариства
"Запоріжсільбуд"
     Перевіривши матеріали справи, обговоривши  доводи  касаційної
скарги, суд
     У С Т А Н О В И В :
     У  червні  2006р.  ВАТ  "Запоріжжяобленерго"   пред'явило   в
господарському суді скаргу на дії Державної  виконавчої  служби  у
Вільнянському районі Запорізької області, в якій  просило  визнати
недійсною постанову від 29.12.2004р. про зняття арешту з  об'єктів
незавершеного будівництва.
     У подальшому ВАТ "Запоріжжяобленерго" уточнило вимоги  скарги
і просило суд визнати дії в.о. начальника ВДВС  Вільнянського  РУЮ
щодо зняття арешту з об'єктів незавершеного  будівництва,  на  які
накладено   арешт   постановою   АА№731201    від    26.11.2004р.,
незаконними; визнати постанову в.о. начальника ВДВС  Вільнянського
РУЮ про зняття арешту з об'єктів незавершеного будівництва, на які
накладено арешт постановою АА№731201 від  26.11.2004р.  недійсною;
зобов'язати ДВС у Вільнянському районі повернути авансовий  внесок
у розмірі 500 грн. ВАТ "Запоріжжяобленерго".
     Ухвалою   господарського   суду   Запорізької   області   від
16.11.2006р.  (суддя  Гончаренко   С.А.),   залишеною   без   змін
постановою  Запорізького  апеляційного  господарського  суду   від
24.01.2007р. (судді Мойсеєнко Т.В. -головуючий, Мірошниченко М.В.,
Юхименко  О.В.),  скаргу  було  задоволено  частково,   дії   в.о.
начальника ВДВС Вільнянського РУЮ щодо зняття  арешту  з  об'єктів
незавершеного  будівництва,  на  які  накладено  арешт  постановою
АА№731201 від 26.11.2004р., визнано  незаконними;  постанову  в.о.
начальника ВДВС Вільнянського РУЮ про  зняття  арешту  з  об'єктів
незавершеного  будівництва,  на  які  накладено  арешт  постановою
АА№731201 від 26.11.2004р., визнано  недійсною;  в  іншій  частині
ухвали відмовлено.
     У касаційній скарзі Державна виконавча служба у Вільнянському
районі   Запорізької   області   просить    скасувати    постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 24.01.2007р. і в
задоволенні скарги відмовити, посилаючись на порушення судами норм
матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,
органи державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування,  їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в  межах  та  у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
     За приписами ч. 1 ст. 85, ч. 3 ст.  59  Закону  України  "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         у виконавчому провадженні на дії
(бездіяльність)  державного  виконавця  та  інших  посадових  осіб
державної виконавчої служби по виконанню  рішення  або  відмову  у
здійсненні передбачених цим Законом дій  стягувачем  чи  боржником
може  бути  подана  скарга  до  начальника   відповідного   органу
державної виконавчої служби, якому  безпосередньо  підпорядкований
державний виконавець, або до відповідного суду.
     Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою
начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому
підпорядкований  державний  виконавець,  якщо  під  час   розгляду
відповідної скарги боржника виявлено порушення  встановленого  цим
Законом порядку накладення арешту.
     Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,  в
межах   зведеного   виконавчого    провадження    про    стягнення
заборгованості  з  ДП  "ПМК  №124"ВАТ  "Запоріжсільбуд"на  користь
держави,  фізичних  і  юридичних  осіб,  26.11.2004р.   постановою
відділу  державної  виконавчої  служби   Вільнянського   районного
управління юстиції (далі  -ВДВС  Вільнянського  РУЮ)  серії  АА  №
731201 було накладено арешт на майно ДП "ПМК-124", яке зазначено у
додатку до акту опису та арешту майна від 02.03.04р.  серії  АА  №
332352,  зокрема,  на  об'єкти   незавершеного   будівництва,   що
знаходяться за адресою: м.Вільнянськ вул.Проектна,2.
     ТОВ    "Завод    підйомно-транспортних     машин"28.12.2004р.
звернулося зі скаргою на  дії  посадових  осіб  відділу  державної
виконавчої  служби,  в  якій  посилалось   на   те,   що   об'єкти
незавершеного будівництва, описані  у  акті  опису  й  арешту  від
02.03.2004р.,  належать  останньому   на   праві   власності,   що
підтверджується  договором  купівлі-продажу  від  17.11.2003р.  та
платіжним дорученням № 61 від 20.11.03р. про перерахування  коштів
на ДП "ПМК-124"ВАТ "Запріжсільбуд".
     За наслідками перевірки зведеного виконавчого провадження  по
стягненню  заборгованості  з  ДП  "ПМК-124"ВАТ  "Запоріжсільбуд"за
скаргою ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин", 29.12.2004р. в.о.
начальника  відділу  державної  виконавчої  служби   Вільнянського
районного управління юстиції Дьомушкіним Р.В.,  на  підставі  ст.8
Закону  України  "Про  виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
        ,   було
прийнято постанову, якою  знято  арешт  з  об'єктів  незавершеного
будівництва, що  накладений  постановою  серія  АА  №  731201  від
26.11.2004р., та скасовано додаток АА № 332352  до  акту  опису  й
арешту майна серія АА № 862156 від 02.03.2004р., в якому зазначено
арештоване  майно:  будівля  адміністративного  корпусу,   гаражі,
бокси.
     (а.с. 22 т.2)
     Втім, судом першої інстанції, враховуючи зміст ч.  1  ст.  85
Закону  України  "Про  виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
        ,   було
підставно встановлено, що начальник ВДВС Вільнянського РУЮ  вправі
своєю постановою звільнити майно з-під  арешту  у  разі  наявності
порушень саме встановленого порядку накладення  арешту  на  майно,
виявленого під час розгляду скарги.
     В оскаржуваній  же  постанові  не  зазначено,  які  положення
встановленого порядку накладення арешту  було  допущене  державним
виконавцем,  а  тому   докази   порушення   державним   виконавцем
встановленого законом порядку накладення арешту відсутні.
     Крім того, з огляду ч. 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        , суд дійшов до  правильного  висновку  про
те, що скарга може бути подана виключно стягувачем чи боржником.
     В свою чергу  заперечення  ТОВ  "Завод  підйомно-транспортних
машин"проти арешту (опису) майна,  які  пов'язані  зі  спором  про
право на це майно вирішуються в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 59
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
     Суд  обгрунтовано  звернув  увагу  на  зазначені   обставини,
доказам по справі в їх сукупності, у порядку виконання  вимог  ст.
43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , дав належне юридичне  обгрунтування  і
прийшов до правильного висновку про визнання дій  в.о.  начальника
ВДВС Вільнянського РУЮ щодо зняття арешту з об'єктів незавершеного
будівництва, на  які  накладено  арешт  постановою  АА№731201  від
26.11.2004р., незаконними та  визнання  недійсною  постанови  в.о.
начальника ВДВС Вільнянського РУЮ про  зняття  арешту  з  об'єктів
незавершеного  будівництва,  на  які  накладено  арешт  постановою
АА№731201 від 26.11.2004р.
     Правомірною є також і відмова суду у  задоволенні  вимог  про
зобов'язання ВДВС у Вільнянському РУЮ повернути  авансовий  внесок
для виготовлення технічної документації на описані  та  арештовані
об'єкти, оскільки ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не передбачено вирішення
цих вимог в порядку ст. 121-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Мав підстави з такими висновками погодитись і суд апеляційної
інстанції.
     Стосовно ж посилань скаржника на те, що дії  в.о.  начальника
ВДВС Вільнянського РУЮ здійснювалися відповідно  до  вимог  ст.  8
Закону  України  "Про  виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
        ,   якою
передбачено, що керівник органу ДВС  при  здійсненні  контролю  за
діями державного виконавця під час  виконання  рішень,  якщо  вони
суперечать  вимогам  Закону,  вправі  своєю  постановою  скасувати
постанову,  акт,  інший  процесуальний   документ,   винесений   у
виконавчому   провадженні   державним   виконавцем,   який    йому
підпорядкований,  то  судом  апеляційної   інстанції   вони   були
обгрунтовано  відхилені,  оскільки   вказаною   нормою   керівнику
виконавчої служби не надано  повноважень  щодо  вирішення  питання
належності майна іншій особі та зняття на цій  підставі  арешту  з
цього майна.
     Щодо рішення Вільнянського районного суду від 28.04.2005р. та
ухвали цього ж суду від  08.08.2006р.  про  його  роз'яснення,  то
господарський суд підставно не поклав їх в основу  ухваленого  ним
рішення, так як  вказаними  судовими  актами  загального  суду  не
досліджувались   обставини   дотримання   в.о.   начальника   ВДВС
Вільнянського РУЮ, при винесенні 29.12.2004р  постанови,  приписів
ч.1 ст. 85, ч.ч. 1,  3,  ст.  59  Закону  України  "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         в їх взаємозв'язку.
     Доводи касаційної скарги не  спростовують  обгрунтованості  і
законності судових рішень.
     Керуючись  ст.ст.111-5,  111-7,  111-9,   111-11   -   111-13
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу Державної виконавчої служби у  Вільнянському
районі Запорізької області залишити без задоволення,  а  постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 24.01.2007р.  та
ухвалу господарського суду Запорізької  області  від  16.11.2006р.
без змін.
     Головуючий В.Перепічай
     С у д д і
     I.Вовк
     П.Гончарук