ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 р.
№ 10/369пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідачів: I-го
не з'явився
II -го
Глазкова Є.С. дов. б/н від 28.03.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧК"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2007р.
у справі
№10/369пд господарського суду Донецької області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний
завод"
до
1. Колективного підприємства "Зуївський енергомеханічний
завод"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЧК"
про
визнання договору оренди цілісного майнового комплексу
недійсним та визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство (надалі ЗАТ) "Зуївський
енергомеханічний завод" звернулося до господарського суду
Донецької області з позовом до Колективного підприємства (надалі
КП) "Зуївський енергомеханічний завод" та Товариства з обмеженою
відповідальністю (ТОВ) "ВЧК" про визнання договору оренди
цілісного майнового комплексу недійсним та визнання права
власності.
Уточнивши позовні вимоги, ЗАТ "Зуївський енергомеханічний
завод" також просило його визнати добросовісним набувачем спірного
майна.
Доповідач: Шаргало В.I.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач придбав у КП
"Зуївський енергомеханічний завод" на підставі відповідних
договорів купівлі-продажу цілісний майновий комплекс разом з
виробничим обладнанням згідно з наведеним переліком. Зазначені
договори були належним чином зареєстровані. В подальшому ЗАТ
"Зуївський енергомеханічний завод" відповідно до укладеного з КП
"Зуївський енергомеханічний завод" договору оренди №05/06 від
19.05.2006 року передав останньому зазначене майно в оренду згідно
з наведеним переліком. Однак, колективне підприємство, вважаючи
себе власником зазначеного майна та всупереч умовам договору
оренди №05/06, уклало з ТОВ "ВЧК" договір №76 від 11.09.2006р.,
передавши без згоди Орендодавця (позивача) в оренду товариству
цілісний майновий комплекс з виробничим обладнанням за наведеним
переліком.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.11.2006
року (суддя Приходько I.В.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2007 року
(судді: Акулова Н.В., Геза Т.Д., Скакун О.А.) позов задоволено,
договір оренди цілісного майнового комплексу №76 від 11.09.2006
року, укладений між КП "Зуївський енергомеханічний завод" та ТОВ
"ВЧК" визнаний недійсним, ЗАТ "Зуївський енергомеханічний завод"
визнаний власником та добросовісним набувачем майна за наведеним
переліком, з відповідачів стягнуті судові витрати. Судове рішення
мотивоване тим, що КП "Зуївський енергомеханічний завод" своїми
діями щодо укладення спірного договору порушує та не визнає за
позивачем право власності на назване майно, не вважаючи останнього
добросовісним набувачем майна без достатніх на те підстав, чим
порушує законні права позивача. А відтак, договір оренди №76 від
11.09.2006 року, укладений між відповідачами, суперечить нормам
діючого законодавства.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ТОВ "ВЧК" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права
(зокрема п. 3 ст. 206 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), просить їх скасувати
та в позові відмовити. Скаржник вважає, що позивачем обраний
невірний цивільно-правовий спосіб захисту, в даному випадку
останній повинен був звернутися до відповідача-1 з віндикаційним
позовом, а не просити суд визнати укладений між відповідачами
договір оренди недійсним.
У відзиві на касаційну скаргу позивач ЗАТ "Зуївський
енергомеханічний завод" просить касаційну скаргу залишити без
задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без зміни,
як такі, що відповідають обставинам справи та чинному
законодавству.
Відповідач-2 КП "Зуївський енергомеханічний завод" у відзиві
на касаційну скаргу підтримує касаційну скаргу і просить скасувати
прийняті у справі рішення та прийняти нове рішення про відмову у
позові.
Заслухавши в судовому пояснення представника ТОВ "ВЧК",
розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого
господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду
справи встановлено, що 19.05.2006 року між КП "Зуївський
енергомеханічний завод" (Продавець) та ЗАТ "Зуївський
енергомеханічний завод" (Покупець) були укладені договори
купівлі-продажу нерухомого майна №2039, 2043, 2047, 2051 та
договір купівлі-продажу виробничого обладнання. Зазначені договори
були нотаріально посвідчені та зареєстровані в бюро технічної
інвентаризації м. Харцизька 23.05.2006 року. Умови зазначених
договорів були виконані належним чином, а саме: майно передане
Покупцеві за відповідними актами приймання-передачі, а Продавець у
свою чергу оплатив придбане майно, що підтверджується наявними в
матеріалах справи платіжними дорученнями. Того ж дня -19.05.2006
року між ЗАТ "Зуївський енергомеханічний завод" (Орендодавець) та
КП "Зуївський енергомеханічний завод" (Орендар) укладений договір
оренди цілісного майнового комплексу №05/06, за умовами якого
Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне
користування майно, перелік якого наведений в Додатках №№1-2 до
договору (нерухоме майно, розміщене за адресою: Донецька обл., м.
Харцизьк, вул. Леніна,18, а також виробниче обладнання). Пунктом
2.2 вказаного договору встановлено, що власником майна, що
передається в оренду, є Орендодавець (ЗАТ "Зуївський
енергомеханічний завод"), а Орендар користується ним протягом
строку оренди (до 01.01.2007 року). В подальшому, а саме:
11.09.2006 року, КП "Зуївський енергомеханічний завод" на підставі
договору оренди цілісного майнового комплексу №76 передав
зазначене майно в оренду ТОВ "ВЧК", при цьому строк дії цього
договору встановлений до 31.07.2007 року.
За правилами статті 657 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір купівлі-продажу .... єдиного майнового комплексу....або
іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає
нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до вимог статті 334 цього Кодексу право власності
у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,
якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, право
власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному
посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з
моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання
договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а якщо договір про
відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у
набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Як вбачається з вищенаведених обставин справи, що були
встановлені судами попередніх інстанцій, право власності позивача
на спірне майно виникло 23.05.2006 року, тобто з моменту державної
реєстрації названих договорів.
З урахуванням вимог наведеного законодавства та встановлених
обставин справи, в тому числі і щодо невизнання КП "Зуївський
енергомеханічний завод" права власності позивача на спірне майно,
господарські суду правомірно визнали право власності останнього на
це майно за наведеним переліком.
Судова колегія касаційної інстанції також погоджується з
висновками господарських судів попередніх інстанцій стосовно
визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди
цілісного майнового комплексу №76 від 11.09.2006 року, виходячи з
наступного.
Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього
Кодексу.
За правилами пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим
актам цивільного законодавства...
Статтею 761 названого Кодексу встановлено, що право передання
майна в найом має власник речі, або особа, якій належать майнові
права.
Статтею 774 цього Кодексу передбачено, що передання наймачем
речі у користування іншій особі (піднайом) можливе лише за згодою
наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк
договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
Разом з тим, статтею 13 названого Кодексу встановлено, що
цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або
актами цивільного законодавства.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за
умовами договору оренди цілісного майнового комплексу №05/06 КП
"Зуївський енергомеханічний завод" (Орендар) не мав права
передавати орендований цілісний майновий комплекс у користування
іншим особам без згоди Орендодавця (позивача). Відповідна згода
позивачем не надавалась.
Враховуючи викладене господарські суди встановили, що спірний
договір суперечить вимогам ст. ст.203, 774, 761 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, а відтак цілком обгрунтовано та правомірно
визнали цей договір недійсним з наведених вище підстав.
Судова колегія касаційної інстанції, враховуючи положення
статті 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 20
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, також погоджується з
висновками судів попередніх інстанцій щодо вибору позивачем
способу захисту порушеного права.
З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду
справи господарськими судомами попередніх інстанцій фактичні
обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак,
у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих
у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"ВЧК" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.01.2007р. у справі №10/369пд залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.