ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р.
№ 45/286-06(29/242-06,11/41-05)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда+"
на ухвалу
Господарського суду Харківської області від -01.02.2007 року
у справі
№ 45/286-06 (29/242-06, 11/41-05)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда+"
до
1) Управління комунального майна та приватизації Департаменту
економіки та комунального майна Харківської міської ради,
2) Акціонерного товариства "Азалія"
про
Визнання договору недійсним в частині,
За участю представників сторін:
від позивача:
Кравцова С.В. -дов. від 06.05.2006 року
від відповідача 1:
не з'явився
від відповідача 2:
Бубенко С.О. -дов. №07 від 02.01.2007 року
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2007
року касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю
"Лаванда+" була прийнята до провадження, її розгляд призначений на
03.04.2007 року.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представник відповідача-1 в судове засідання 03.04.2007 року
не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання
повідомлений заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого
господарського суду України від 05.03.2007р. про прийняття
касаційної скарги до розгляду явка представників сторін
обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не
витребувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом
касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів вважає, що неявка представника
відповідача-1 не перешкоджає розгляду справи за наявними
матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За згодою позивача та відповідача-2 в судовому засіданні
03.04.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини
постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Лаванда+" звернулось до Господарського суду
Харківської області з позовом до Управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради та Акціонерного товариства
"Азалія", про визнання частково недійсним з 23 вересня 1999 року
(враховуючи уточнені позовні вимоги) договору оренди нежилого
приміщення № 244 від 19.11.1993 року, укладеного між
відповідачами, в частині нежитлових приміщень літ. "А-10"
загальною площею 88 кв. м., з окремим входом, що знаходяться за
адресою: місто Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 57/106 та стягнення з
відповідачів судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від
01.02.2007 року у справі № 45/286-06 (29/242-06) (суддя
Калініченко Н.В.), провадження у справі припинено. Ухвала суду
першої інстанції мотивована тим, зокрема, що за домовленістю
відповідачів у даній справі, сторін за договором оренди № 244 від
19.11.1993 року припинено його дію, спірна орендована площа 88 кв.
м. передана відповідачем-2 відповідачу-1 за актом
приймання-передачі від 22.04.2005 pоку, спірна площа є об'єктом
нового договору оренди № 1102 від 18.05.2005 року, а тому суд
першої інстанції дійшов висновку про відсутність предмету спору і
необхідність припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою
відповідальністю "Лаванда+" звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу
місцевого господарського суду від 01.02.2007 року та прийняти нове
рішення по справі, яким залишити в силі рішення Господарського
суду Харківської області від 17.03.2005 року по справі №11/41-05.
Відзиви на касаційну скаргу на час розгляду справи в
касаційній інстанції суду надані не були, що в силу положень
статті 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не перешкоджає перегляду
судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представників позивача та
відповідача-2, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних
обставин справи правильність застосування судами норм
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла наступного висновку.
Як встановлено господарським судом першої інстанції,
01.03.1991 року між Управлінням житлового господарства
Харківського міськвиконкому та орендним підприємством магазин
"Орльонок" був укладений договір оренди № 1947, відповідно до умов
якого останній отримав в оренду нежитлові приміщення магазину
"Орльонок", що розташовані за адресою: м. Харків проспект 50-річчя
ВЛКСМ, 57/106, загальною площею 1728,4 кв. м.
Термін дії договору оренди, як вірно встановлено
господарським судом першої інстанції, відповідно до пункту 4
договору, встановлений до 01.03.1996 року. Об'єкт оренди переданий
орендареві на підставі акту приймання-передачі від 01.03.1991
року.
На підставі розпорядження директора Фонду міського майна від
22.03.1993 року № 265 та розпорядження Харківського міськвиконкому
від 30.06.1993 року №4093 орендне підприємство магазин "Орльонок"
перереєстроване в Акціонерне товариство "Азалія" та є його
правонаступником, про що вказано в статуті останнього.
Відповідно до Розпорядження Фонду міського майна Харківської
міської ради від 19.11.1993 року № 1268 приміщення першого поверху
в будинку по проспекту 50-річчя ВЛКСМ, 57/106, площею 1728,4 кв. м
передано в оренду AT "Азалія".
На виконання вказаного Розпорядження 19.11.1993 року між
Фондом міського майна Харківської міської ради, правонаступником
якого є Відповідач-1 та AT "Азалія" (Відповідач-2) був укладений
договір оренди нежитлового приміщення № 244, відповідно до умов
якого об'єкт оренди переданий в тимчасове, платне користування
орендареві AT "Азалія". Відповідно до п. 1.3. вказаного договору,
сторонами було встановлено, що термін оренди становить 25 років.
Додатковою угодою від 25.09.1997 року до договору оренди № 244 від
19.11.1993 року була уточнена площа орендованого приміщення, яка
склала 1547,1 кв. м.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 20.04.1999
року AT "Азалія" направило до Управління комунального майна та
приватизації Харківської міської ради лист за номером 26, в якому
просило виключити із договору оренди № 244 від 19.11.1993 року
частину орендованого приміщення, розташованого за адресою: м.
Харків проспект 50-річчя ВЛКСМ, 57/106, площею 98 кв. м на користь
ТОВ "Лаванда +".
Пунктом 6.4. договору оренди № 244 від 19.11.1993 року
передбачено, що зміни та доповнення до договору оренди мають
юридичну силу, якщо вони підписані уповноваженими на то особами.
Додаткова угода до договору оренди № 244 від 19.11.1993 року щодо
зменшення площі оренди на 98 кв. м., не укладалася. Акти
приймання-передачі площі 98 кв. м. від AT "Азалія" до Управління
комунального майна та приватизації, що визнається касаційною
інстанцією, не підписувалися.
Касаційна інстанція погоджується з місцевим господарським
судом в тому, що після відмови AT "Азалія" від частини об'єкту
оренди площею 98 кв. м., зміни до договору оренди не вносилися.
Незважаючи на те, що додаткова угода до договору оренди № 244
від 19.11.1993 року щодо зменшення площі не була укладена, акт
приймання-передачі на 98 кв. м. не підписувався, Управління
комунального майна та приватизації Харківської міської ради
23.09.1999 року уклало договір оренди № 640 з ТОВ фірма "Лаванда
+". Відповідно пункту 1.1. вказаного договору оренди Відповідач-1
передав Позивачу по даній справі в оренду нежитлове приміщення
площею 88 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект
50 річчя ВЛКСМ, 57/106, літ. "А-10", передача приміщення площею 88
кв. м ТОВ фірма "Лаванда+" підтверджується і актом
приймання-передачі від 23.09.1999 року. Термін дії договору був
встановлений до 23.09.2000 року.
Місцевим господарським судом також встановлено, що 01.12.1999
року Управління комунального майна та приватизації направило AT
"Азалія" проект додаткової угоди до договору оренди № 244 від
19.11.1993 року, в якому передбачалося зменшення площі оренди.
Однак AT "Азалія" в листі від 23.12.1999 року № 284 відмовилося
від підписання додаткової угоди та просило Управління комунального
та приватизації Харківської міської ради залишити договір оренди в
діючій редакції без змін площі, яка була орендована. В зв'язку з
цим Управління комунального майна та приватизації звернулося до
господарського суду з позовною заявою, в якій просило спонукати AT
"Азалія" підписати додаткову угоду. Ухвалою від 26 квітня 2000
року по справі 1448/91 позов залишено без розгляду на підставі п.5
ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки сторони не надали суду
витребуваних документів, які необхідні для вирішення спору,
зокрема актів приймання-передачі об'єкту оренди по договору № 244
від 19.11.1993 року. Обставини, що стали підставою для залишення
позову без розгляду, сторонами не були усунені, спір по суті
вирішений не був, додаткова угода щодо зменшення площі орендованих
приміщень укладена не була.
Пунктом 8.8. договору оренди № 640 від 23.09.1999 року,
укладеного між відповідачем-1 та ТОВ фірма "Лаванда +" було
встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про
припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення
його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і
на тих самих умовах.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з місцевим господарським судом в тому, що оскільки
протягом 30 днів після закінчення терміну дії (23.09.2000 року)
договору оренди № 640 від 23.09.1999 року заяв сторін про
припинення дії договору оренди не надійшло, вказаний договір був
продовжений на той самий термін, тобто на 1 рік до 23.09.2001
року, та до 23.09.2002 року.
Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів касаційної
інстанції погоджується з Господарським судом Харківської області в
тому, що приміщення площею 88,0 кв. м. в термін дії договору
оренди № 640 від 23.09.1999 року (з врахуванням його пролонгації)
фактично знаходилося у користуванні і володінні ТОВ фірма "Лаванда
+".
AT "Азалія", що визнається Вищим господарським судом України,
в період дії договору оренди № 640 від 23.09.1999 року, не
зверталося до суду для вирішення спірних питань та про повернення
вилученої частини об'єкту оренди.
Отже, місцевий суд, на думку касаційної інстанції, цілком
вірно прийшов до висновку, що одна і таж частина приміщення площею
88 кв. м., розташованого за адресою: м. Харків, пр. 50 років
ВЛКСМ, 57/106, була одночасно об'єктом оренди за двома договорами,
а саме: за договором оренди № 244 від 19.11.1993 року, який
укладений з AT "Азалія"; та за договором оренди № 640 від
23.09.1999 року, який укладений з ТОВ фірма "Лаванда +".
14.10.2002 року відповідач-1 направив позивачеві лист №
12942, в якому повідомив про відсутність наміру на продовження
терміну дії договору оренди №640 від 23.09.1999 року на новий
термін, посилаючись на те, що об'єкт оренди знаходиться в оренді
іншої особи, а саме AT "Азалія", та останнє відмовилося укладати
додаткову угоду про внесення змін до договору оренди щодо
зменшення площі оренди.
В судовому засіданні касаційної інстанції представники
позивача та відповідача-2 погодилися з висновком місцевого суду
про те, що станом на момент винесення оскарженої ухвали, спірний
договір припинив свою дію.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
оскільки за домовленістю відповідачів у даній справі, сторін за
договором оренди № 244 від 19.11.1993 року припинено його дію,
спірна орендована площа 88 кв. м. передана відповідачем-2
відповідачу-1 за актом приймання-передачі від 22.04.2005 pоку,
спірна площа є об'єктом нового договору оренди № 1102 від
18.05.2005 року, а тому припинення місцевим господарським судом
провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
за відсутністю предмету спору, є, на думку касаційної
інстанції, цілком вірним та обгрунтованим.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстав для скасування ухвали Господарського суду
Харківської області від 01.02.2007 року у справі № 45/286-06
(29/242-06, 11/41-05) в даному випадку немає, а тому касаційна
скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаванда+"
задоволенню не підлягає.
Iнші доводи, викладені Товариством з обмеженою
відповідальністю "Лаванда+" в касаційній скарзі, не приймаються
Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до
переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими
судами обставин справи, що не входить до компетенції суду
касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Лаванда+" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.02.2007
року у справі № 45/286-06 (29/242-06, 11/41-05) залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. М. Фролова