ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     03 квітня 2007 р.
 
     № 34/351
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Муравйова В.О. -головуючого,
     Полянського А.Г.,
     Фролової Г.М.,
 
     розглянувши матеріали
 
     касаційної скарги
 
     ВАТ "Баглійський завод  котельно-допоміжного  устаткування  і
трубопроводів"
 
     на рішення
 
     від  02.11.2006  р.  Господарського  суду   Дніпропетровської
області
 
     у справі
 
     №34/351 Господарського суду Дніпропетровської області
 
     за позовом
 
     ВАТ "Баглійський завод  котельно-допоміжного  устаткування  і
трубопроводів"
 
     до
 
     1. ДПI у м.Дніпродзержинську
     2. Товарної біржі "Катеринославська"
     3. ДФ ДП ТОВ "Скорпіон-К"
     4. ТОВ Науково-виробничого підприємства "Алмет"
     5. ТОВ Науково-виробничого підприємства "Спецсплав"
 
     треті особи
 
     1. РВ ФДМУ у Дніпропетровській області,
     2. АКБ  "Райффайзенбанк  Україна"  в   особі   філії   в   м.
Дніпропетровську
 
     про
 
     визнання незаконними дії ДПI у м. Дніпродзержинську; визнання
недійсним  результатів  цільового   аукціону   від   22.09.2003р.;
визнання недійсним договору від 18.11.2003р. № 08-Д/038-Н/3А
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     позивача: Томчишин С.В. дов. № 6-07 від 08.02.07р.,
     Царапкін О.I. дов. №2-(3)-06 від 18.10.06р.,
     Шестіріков В.В. дов. №4-07 від 22.01.07р.,
     відповідача 1: Татаруля  Я.Є.  дов.  №1923/10/100/10/100  від
29.01.07р.,
     Карповський  В.О.  дов.  №   40183/10/100   від   21.12.06р.,
відповідача 2: не з'явились,
     відповідача 3: не з'явились,
     відповідача 4: Качан В.О. дов. № 2 від 30.01.07р.,
     відповідача 5: Переметчик О.В. дов. №4 від 05.01.07р.,
     третьої особи 1: не з'явились,
     третьої особи 2: не з'явились,
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням Господарського суду  Дніпропетровської  області  від
02.11.2006 р. у справі №34/351 (судді Примак С.А., Коваленко О.О.,
Кожан  М.П.)  провадження  у  справі  у  відношенні  відповідача-3
Дніпропетровської філії Дочірнього підприємства  ТОВ  "Скорпіон-К"
припинено; у позові до відповідачів 1, 2, 3  відмовлено  повністю;
скасовано забезпечення позову забороною відповідачу 5 - Товариству
з  обмеженою  відповідальністю  науково-виробничого   підприємства
"Спецсплав", а  також  іншим  особам  вчиняти  будь-які  дії  щодо
відчуження Цеху котельно-допоміжного устаткування і  трубопроводів
№2 загальною площею  16828,0  кв.м.,  розташованого  на  земельній
ділянці,  що  знаходиться  у  м.  Дніпродзержинську  по   Третьому
Баглійському провулку під номером 1-б (А-1 цех КДУ с СГП  і  склад
металу (2/3 залізобетонні  плити  1/3  склоблоки)  площею  16405,0
кв.м.,  Б-1  камера  просвіту  (цегла)  площею  307,5  кв.м.,  В-1
пішоходна галерея (1/2 залізобетонні плити 1/2 скло) площею  115,5
кв.м.,  Г-1  склад  допоміжних  матеріалів),  згідно   з   ухвалою
Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2006 року.
     Не  погоджуючись  з   рішенням   господарського   суду,   ВАТ
"Баглійський    завод    котельно-допоміжного    устаткування    і
трубопроводів" звернулось до Вищого господарського суду України  з
касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського
суду Дніпропетровської області від  02.11.2006  року  у  справі  №
34/351 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
     В судовому засіданні представник заявника  касаційної  скарга
заявив  клопотання  про  уточнення  касаційних  вимог,  і,  просив
рішення  Господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
02.11.2006 року у справі № 34/351, скасувати в частині  відмови  в
позові, в цій частині прийняти нове  рішення.  Позов  задовольнити
частково: визнати недійсними результати цільового аукціону №1,  що
відбувся 22.09.2004 року на Товарній  біржі  "Катеринославська"  з
продажу ДПI м. Дніпродзержинська активів  ВАТ  "Баглійський  завод
котельно-допоміжного   устаткування   і    трубопроводів"    -цеху
котельно-допоміжного устаткування  і  трубопроводів  №2,  (в  тому
числі КДУ з СПГ і  складом  металу,  камери  просвіту,  пішохідної
галереї, складу допоміжних матеріалів.
     Визнати недійсним укладений на підставі результатів  аукціону
договір купівлі-продажу цеху котельно-допоміжного  устаткування  і
трубопроводів № 2 (в тому числі цех КДУ з СПГ із  складом  металу,
камери просвіту, пішохідної галереї, складу допоміжних матеріалів)
від  18.11.2003  року  між   Дніпропетровською   філією   ДП   ТОВ
"Скорпіон-К" та ТОВ НВП "Алмет".
     Визнати  за  ВАТ  "Баглійський   завод   котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів" право власності на зазначене майно.
     Зобов'язати ТОВ  науково-виробниче  підприємство  "Спецсплав"
звільни та передати ВАТ  "Баглійський  завод  котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів" приміщення цеху котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі  цех  КДУ  з  СПГ  і
складом металу, склад допоміжних матеріалів).
     В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 02.11.2006 року у справі № 34/351 залишити без змін.
     ТОВ НВП "Алмет" у відзиві, а ДПI  у  м.  Дніпродзержинську  у
запереченні  на  касаційну   скаргу   просять   залишити   рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2006  року
у справі № 34/351 без змін,  а  касаційну  скаргу  відповідно  без
задоволення.
     13.03.2007 року від ТОВ НВП "Спецсплав"  надійшла  заява  про
відвід колегії суддів Вищого господарського суду України у складу:
головуючого-судді  Муравйова  О.В.,   суддів   Полянського   А.Г.,
Фролової  Г.М.  у  справі  господарського  суду  Дніпропетровської
області №34/351.
     Ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду  України
від  14.03.2007  року  заявлений  ТОВ   НВП   "Спецсплав"   відвід
відхилено.
     Заслухавши  присутніх   представників   сторін,   перевіривши
повноту  встановлення  обставин  справи,  колегія  суддів   Вищого
господарського суду України, приймаючи  до  уваги  межі  перегляду
справи  в  касаційній  інстанції,  проаналізувавши   на   підставі
фактичних обставин справи застосування норм  процесуального  права
при винесенні оспорюваного  судового  акту,  дійшла  висновку,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як  встановлено  судом  першої  інстанції,  22.09.2003   року
Державна податкова інспекція у м.  Дніпродзержинськ  на  цільовому
аукціоні здійснила примусовий продаж майна, а саме приміщення Цеху
котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі
цех КДУ з  СГП  із  складом  металу,  камера  просвіту,  пішохідна
галерея, склад допоміжних матеріалів).
     Цільовий аукціон  було  організовано  та  проведено  Товарною
біржею "Катеринославська".
     Від імені продавця на  цільовому  аукціоні  діяв  ДФ  ДП  ТОВ
"Скорпіон-К" на підставі заявки-доручення №36 від 25.08.2003  року
та договору доручення №2 від 10.06.2003 року.
     На підставі протоколу та біржової  угоди  №08-Д/038-Н/ЗА  від
18.11.2003 року спірне майно було продано Товариству  з  обмеженою
відповідальністю науково-виробниче  підприємство  "Алмет",  яке  в
подальшому   відповідно   до   договору   від   27.02.2004   року,
зареєстрованого у реєстрі за №448  приватним  нотаріусом  Iзотовою
В.А. Дніпродзержинського міського нотаріального округу,  відчужило
спірне   майно   в   повному   обсязі   Товариству   з   обмеженою
відповідальністю науково-виробниче підприємство "Спецсплав".
     Приймаючи  рішення  про  відмову  в  задоволенні  позову  суд
виходив з того, що відповідачем-1  відповідно  до  Закону  України
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед
бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
           було
здійснено продаж активів позивача, проте судом першої інстанції не
було взято до уваги особливості правового режиму  майна  позивача,
продаж якого відбувся на цільовому аукціоні 18.11.2003 року.
     Судом першої інстанції було встановлено, що  27.01.2006  року
Регіональним  відділенням  Фонду  державного   майна   України   у
Дніпропетровській   області   прийнято   наказ   "Про   завершення
приватизації   ВАТ   "Баглійський    завод    котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів" № 12/04-01- ЗВП від 27.01.2006 р.
     На час проведення спірного цільового аукціону держава в особі
органів Фонду державного майна та Державного холдингу  "Енергобуд"
була власником більше ніж 25 % акцій позивача, а саме у  власності
держави перебувало 36,89 % акцій позивача.
     Відповідно до абз. 2 п.4. Прикінцевих та перехідних  положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         щодо цивільних відносин, які
виникли  до   набрання   чинності   Цивільним   кодексом   України
( 435-15 ) (435-15)
        , положення цього Кодексу застосовуються до тих  прав  і
обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним
чинності.
     Частиною  2  статті  146   Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) (436-15)
          визначено,  що  приватизація  державних  (комунальних)
підприємств здійснюється  не  інакше  як  на  виконання  державної
програми приватизації,  що  визначає  цілі,  пріоритети  та  умови
приватизації, і в порядку, встановленому законом.
     Відповідно до частини 4 статті 152 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
         особливості правового  статусу  акціонерних  товариств,
створених   у   процесі   приватизації   державних    підприємств,
встановлюються законом.
     Згідно із частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
          орган  державної  влади,  до  сфери  управління  якого
входить підприємство, є  представником  власника  і  виконує  його
функції у межах, визначених цим Кодексом та  іншими  законодавчими
актами.
     Відповідно до частин 2, 3 статті 145  Господарського  кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
         визначено,  що  зміна  правового  режиму  майна
суб'єкта  господарювання   здійснюється   за   рішенням   власника
(власників)  майна  у  спосіб,  передбачений   цим   Кодексом   та
прийнятими відповідно до нього  іншими  законами,  крім  випадків,
якщо така зміна забороняється законом.
     Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого  на
державній  (комунальній)  власності,  може  бути  змінений  шляхом
приватизації   майна   державного   (комунального)    підприємства
відповідно до закону.
     З  огляду  на  наведене  режим  спірного  майна   на   момент
проведення цільового аукціону результат, якого є предметом  даного
спору, повинен визначатися з урахуванням норм Закону України  "Про
Державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
        .
     Відповідно до частини 3  статті  145  Господарського  кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
         правовий режим майна  суб'єкта  господарювання,
заснованого на державній  власності,  може  бути  змінений  тільки
шляхом приватизації майна державного підприємства. Згідно ст.  345
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         фізична або  юридична  особа
може набути право власності у разі приватизації  державного  майна
та майна, що є у комунальній власності. Приватизація  здійснюється
у порядку встановленому законом.
     За змістом ст. 1 Закону Україну "Про приватизацію  державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
         приватизацією є відчуження майна, що  перебуває
у державній власності на користь  фізичних  та  юридичних  осіб  з
метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та
залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
     Відповідно до змісту статей 11, 15, 18  Закону  Україну  "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
         приватизація державного
майна може здійснюватися  шляхом:  продажу  на  конкурсній  основі
цілісного майнового комплексу державного підприємства, майно якого
підлягає приватизації; або шляхом продажу належних державі  акцій,
що  засвідчують  дольову  участь  у  статутному  фонді  створеного
державою  акціонерного  товариства,  у   разі   обранням   способу
приватизації   майна   державного   підприємства    шляхом    його
перетворення  в  акціонерне  товариство  з  подальшим  відчуженням
належних державі акцій.
     Згідно   п.1.3.2   Положення   про   застосування    способів
приватизації майна державних підприємств, що  затверджене  Наказом
Фонду державного майна України від 04.02.93р. N56, і, було  чинним
на  час  створення   товариства,   якщо   у   плані   приватизації
передбачається  перетворення  державного  підприємства,  а   також
підприємства із змішаною формою власності (в межах їх  статуту)  у
відкрите   акціонерне   товариство,   приватизація   майна   таких
підприємств здійснюється шляхом продажу часток, паїв, акцій.
     Згідно Наказу Фонду державного майна України від 25.04.95р. №
145-ДПК було прийнято  рішення  про  приватизацію  майна  позивача
шляхом продажу акцій.
     Ч. 6 статті 18 Закону Україну  "Про  приватизацію  державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
         передбачено, що продаж акцій (часток, паїв), що
належать державі провадиться з урахуванням законодавства,  в  тому
числі  у  відповідності  до  вказаних  вище  норм,  та  установчих
документів цих підприємств.
     Пунктом  3.11  Статуту  позивача,  що  зареєстрований  згідно
розпорядження Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради
народних депутатів №543 у вересні 1994  року  (далі  -статуту  ВАТ
"Баглійський    завод    котельно-допоміжного    устаткування    і
трубопроводів" в редакції 1994 року), передбачено, що в період  до
прийняття рішення про продаж акцій товариства, що  є  у  державній
власності, в подальшому вигляді - приватизації  майна  товариства,
при вирішенні питань щодо відчуження майна, що  становить  основні
фонди товариства, до товариства  застосуються  норми  встановленні
щодо державних підприємств.
     У відповідності з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про  власність"
( 697-12 ) (697-12)
         майно закріплене за державним  підприємством,  належить
йому на праві повного господарського відання. Згідно п.3.3 Статуту
ВАТ  "Баглійський  завод   котельно-допоміжного   устаткування   і
трубопроводів"   товариство    є    правонаступником    державного
підприємства, на базі якого воно було створене.
     Згідно п.п.10.1.1. п.10 ст.10  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          у  разі  коли,  інші,
передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового  боргу  не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи  щодо  залучення  додаткових
джерел погашення суми податкового боргу шляхом  стягнення  коштів,
які перебувають у його власності.
     Разом із тим, при з'ясуванні правового режиму спірного  майна
зазначенні  вище  правові  норми  та  фактичні  обставини   справи
лишилися  поза  увагою  суду  першої  інстанції,  не  було  надано
належної правової оцінки і статутним  документам  позивача.  Таким
чином, зроблений судом першої інстанції  висновок  про  належність
спірного майна на дату  проведення  цільового  аукціону  на  праві
власності позивачеві, не відповідає фактичним обставинам справи.
     З урахуванням наведеного не  можна  погодитися  з  висновками
суду першої інстанції щодо правомірності відчуження спірного майна
на  цільовому  аукціоні  22.11.2003  року,  оскільки,   з'ясовуючи
правовий режим спірного майна, та з огляду на  фактичні  обставини
справи, суд  першої  інстанції  не  застосував  відповідної  норми
матеріального права, а також припустився  порушень  процесуального
права, зокрема ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     За таких обставин на цільовому аукціоні 22.11.2003 року  було
відчужено  майно,  яке  було  передане  під   час   корпоратизації
державного підприємства на його баланс і  перебувало  у  державній
власності та його було закріплено за позивачем  на  праві  повного
господарського відання до остаточного завершення приватизації  ВАТ
"Баглійський    завод    котельно-допоміжного    устаткування    і
трубопроводів".
     Відповідно до ст.  140  Державної  програми  приватизації  на
2000-2002 роки, яку  затверджено  Законом  України  "Про  державну
програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
          від  18  травня  2000  року  N
1723-III  встановлено  заборону  відчужувати   майно   (необоротні
активи), що належить акціонерним товариствам  до  виконання  плану
приватизації (розміщення акцій).
     Крім  цього  слід  враховувати,  що  фактичні  правовідносини
сторін,  що  стосувалися  погашення  податкового  боргу,   зокрема
питання     продажу     активів,     врегульовано      спеціальним
законодавством -Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         (далі Закон 2181).
     Так, згідно п. 11.1 ст. 11 Закону  2181  у  разі,  коли  сума
коштів, отримана від продажу активів, які  не  входять  до  складу
цілісного майнового комплексу, не покриває суму податкового  боргу
податковий орган  зобов'язаний  звернутися  до  органу  виконавчої
влади,  що  здійснює  управління  таким  платником   податків,   з
пропозицією  щодо  прийняття  рішення  про  продаж  частини  акцій
корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов'язання  щодо
погашення його податкового  боргу  протягом  поточного  бюджетного
року. У разі коли зазначений орган не прийме  рішення  про  продаж
частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені  строки,
податковий орган зобов'язаний у місячний  строк  з  дня  отримання
такої відмови  або  після  закінчення  встановленого  для  надання
відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання  такого
платника податків банкрутом.
     Відповідно до  вказаної  норми  погашення  податкового  боргу
позивача на дату проведення цільового аукціону  могло  відбуватися
тільки шляхом продажу органом приватизації належної державі частки
акцій. У  разі  відмови  органу  приватизації  здійснювати  продаж
акцій, податковий орган не мав право  здійснювати  продаж  активів
товариства, а мав право звернутися до суду із заявою про  визнання
позивача банкрутом.
     Між тим,  податковим  органом  такі  дії  не  проводилися,  в
порушення  п.11.1.  ст.  11  Закону   2181   спірне   майно   було
неправомірно реалізовано за результатами аукціону.
     Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
          зміст  правочину  не  може   суперечити   ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        , та  іншим  актам  цивільного  законодавства,  а  також
моральним засадам суспільства.
     За нормами ст. 228  Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо  він
був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і
громадянина, знищення, пошкодження майна  фізичної  або  юридичної
особи,  держави,  Автономної   Республіки   Крим,   територіальної
громади, незаконне заволодіння ним. У  ч.  2  ст.  228  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         передбачено, що правочин, який  порушує
публічний порядок, є нікчемним, а відповідно  не  може  створювати
юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
     Відповідно  до  ч.  2  ст.  215  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        , якщо недійсність правочину встановлена законом,  такий
правочин  є  нікчемним  і  визнання  його   недійсним   судом   не
вимагається.
     За таких обставин, слід визнати обгрунтованими позовні вимоги
позивача, щодо визнання недійсними результатів цільового  аукціону
№1,   що   відбувся   22.09.2003   року    на    Товарній    біржі
"Катеринославська" з продажу Державною  податковою  інспекцією  м.
Дніпродзержинська активів  позивача  -  цеху  котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі  цех  КДУ  з  СГП  і
складом  металу,  камера  просвіту,   пішохідна   галерея,   склад
допоміжних  матеріалів)  та  застосувати   наслідки   недійсності;
визнати недійсним, укладений  на  підставі  результатів  вказаного
аукціону  договір  купівлі   продажу   Цеху   котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі  цех  КДУ  з  СГП  і
складом  металу,  камера  просвіту,   пішохідна   галерея,   склад
допоміжних  матеріалів)  від   18.11.2003   року   №08-Д/038-Н/ЗА,
укладений між  Дніпропетровською  філією  Дочірнього  підприємства
Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Скорпіон-К"    та
Товариством   з   обмеженою   відповідальністю   Науково-виробниче
підприємство "Алмет".
     Щодо  решти   позовних   вимог,   зокрема   позивач   просив:
застосувати наслідки  недійсності  договору,  а  саме  зобов'язати
відповідача 5  повернути  майно  та  визнати  за  позивачем  право
власності   на   майно,   яке   розташоване   за    адресою:    м.
Дніпродзержинськ, провулок 3-й Баглійський, 1-Б  приміщенням  Цеху
котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі
цех КДУ  з  СГП  і  складом  металу,  камера  просвіту,  пішохідна
галерея,  склад  допоміжних  матеріалів)  та  шляхом  зобов'язання
Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсплав"  звільнити  та
передати Відкритому  акціонерному  товариству  "Баглійський  завод
котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" зайняте  ним  в
даний час  приміщення  Цеху  котельно-допоміжного  устаткування  і
трубопроводів №2 (в тому числі цех КДУ з  СГП  і  складом  металу,
камера просвіту, пішохідна галерея, склад допоміжних  матеріалів),
розташоване  за  адресою  :  м.  Дніпродзержинськ,  провулок   3-й
Баглійський, 1-Б., ці вимоги також слід визнати  обгрунтованими  з
урахуванням наступного.
     Договір     купівлі-продажу     Цеху     котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі  цех  КДУ  з  СГП  і
складом  металу,  камера  просвіту,   пішохідна   галерея,   склад
допоміжних  матеріалів)  від   18.11.2003   року   №08-Д/038-Н/ЗА,
укладений між  Дніпропетровською  філією  Дочірнього  підприємства
Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Скорпіон-К"    та
Товариством   з   обмеженою   відповідальністю   Науково-виробниче
підприємство "Алмет" є  нікчемним,  а  тому  не  може  породжувати
правових наслідків щодо передачі права власності на  спірне  майно
іншим особам.
     Крім цього, слід також враховувати, що відповідно до ч. 2 ст.
83  Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати  недійсним
повністю або  в  певній  частині,  пов'язаний  з  предметом  спору
договір, який суперечить законодавству; виходити за межі  позовних
вимог, якщо це необхідно для захисту  прав  і  законних  інтересів
позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору
і про це є клопотання заінтересованої сторони.
     З матеріалів справи вбачається, що позивач  подав  клопотання
про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна від
27.02.2004  року,  зареєстрованого   за   №448,   укладеного   між
Товариством   з   обмеженою   відповідальністю   Науково-виробниче
підприємство "Алмет" та Товариством з  обмеженою  відповідальністю
науково-виробниче підприємство "Спецсплав".
     Проте, судом першої  інстанції  безпідставно  відхилена  дана
вимога, хоча її вирішення знаходиться у безпосередньому зв'язку  з
захистом прав позивача та приведення  сторін  у  попередній  стан,
який існував до порушення.
     Згідно ч. 1. ст. 658  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          право  продажу
товару, крім  випадків  примусового  продажу  та  інших  випадків,
встановлених законом, належить власникові товару.  Якщо  продавець
товару не є його власником, покупець набуває право власності  лише
у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
     Водночас, згідно ст. 330 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  майно
відчужене особою, яка не мала на це права,  добросовісний  набувач
набуває право власності на нього тільки, якщо таке майно згідно із
ст. 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         не може бути  витребуване  у  нього.
Приписи ст. 330 та ст. 338 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          не  пов'язують
право власника на витребування майна від  добросовісного  набувача
із визнанням недійсним договору, на підставі  якого  спірне  майно
вибуло із  володіння  власника,  в  тому  числі  і  договорів  про
відчуження, які укладалися його подальшими набувачами.
     Відповідно до ст.388 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  майно  за
відплатним договором придбане в особи,  яка  не  мала  права  його
відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати  (добросовісний
набувач), власник, або особа, яка має право користуватися  тими  ж
засобами захисту, що і власник, має право витребувати це майно від
набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником  або
особою, якій він передав майно у володіння; 2)  було  викрадене  у
власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3)  вибуло
з  володіння  власника  або  особи,  якій  він  передав  майно   у
володіння, не з їхньої волі  іншим  шляхом.  Майно  не  може  бути
витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане  у
порядку, встановленому для виконання судових рішень.
     Таким чином, згідно вказаних норм право позивача на  визнання
за ним  права  володіння,  користування  і  розпорядження  спірним
майном, а  також  права  вимагати  його  звільнення  і  повернення
базується на визнанні права власності абсолютним  правом,  яке  не
втрачається із незаконним вибуттям речі  з  володіння  власника  і
переходом у володіння інших осіб.
     Отже, посилання суду першої інстанції на те, що спірне  майно
було включене до  акту  №44  опису  активів  самостійно  виділених
платником податків для продажу від 18.08.2003 р., є  безпідставним
з огляду на те, що майно перебувало у державній власності,  і,  на
його відчуження необхідно було отримати згоду органу приватизації.
     З урахуванням вказаних порушень вимог чинного  законодавства,
які були допущені податковим органом при продажу  майна  позивача,
вимога   останнього   про   витребування   спірного   майна    від
добросовісних набувачів є обгрунтованою.
     Оскільки  суд  касаційної  інстанцій  дійшов   висновку   про
порушення судом  першої  інстанції  ст.  4,  43,  84  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  рішення  місцевого  суду  підлягає   скасуванню   на
підставі ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Відповідно до ст. 111-9  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має
право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
     Колегія  суддів  вважає,  що  аналізуючи  зміст  оспорюваного
правочину  купівлі-продажу   на   предмет   відповідності   нормам
цивільного законодавства, суд касаційної інстанції  не  встановлює
обставини справи, а дає виключно оцінку правильності  застосування
судами норм матеріального права, що згідно із ст. 111-5, 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є компетенцією касаційної інстанції.
     За таких обставин підстав для  направлення  справи  на  новий
розгляд немає, і, суд касаційної  інстанції  в  цій  частині  може
прийняти рішення по суті спору.
     На підставі встановлених судом першої інстанції обставин  суд
касаційної інстанції вважає за можливе прийняти нове  рішення  про
задоволення позову частково.
     Що  ж  стосується  припинення  провадження  у   справі   щодо
Дніпропетровської  філії  Дочірнього  підприємства  товариства   з
обмеженою відповідальністю "Скорпіон-К",  оскільки  відповідно  до
приписів  ст.ст.  1,  21  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         сторонами у господарському процесі можуть бути
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (у  тому
числі  іноземні),   громадяни,   які   здійснюють   підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а тому колегія
суддів дійшла висновку, що  в  цій  частині  рішення  суду  першої
інстанції є обгрунтованим та не підлягає скасуванню.
     Відповідно до ст.ст.85, 111-5  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          в  судовому  засіданні  за   згодою
присутніх представників сторін оголошена  вступна  та  резолютивна
частини постанови.
     Керуючись   ст.ст.   107,   111-5,   111-7,   111-9,   111-11
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Баглійський    завод    котельно-допоміжного    устаткування    і
трубопроводів" задовольнити.
     Рішення Господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
02.11.2006 року у справі № 34/351 скасувати в  частині  відмови  в
позові.
     В цій частині прийняти нове рішення.
     Позов задовольнити частково.
     Визнати  недійсними  результати  цільового  аукціону  №1,  що
відбувся 22.09.2004 року на Товарній  біржі  "Катеринославська"  з
продажу ДПI м. Дніпродзержинська активів  ВАТ  "Баглійський  завод
котельно-допоміжного   устаткування   і    трубопроводів"    -цеху
котельно-допоміжного устаткування  і  трубопроводів  №2,  (в  тому
числі КДУ з СПГ і складом  металу,  камери  просвіту,  пішохідного
галереї, складу допоміжних матеріалів.
     Визнати недійсним укладений на підставі результатів  аукціону
договір купівлі-продажу цеху котельно-допоміжного  устаткування  і
трубопроводів №2 (в тому числі цех КДУ з СПГ  із  складом  металу,
камери просвіту, пішохідної галереї, складу допоміжних матеріалів)
від  18.11.2003  року  між   Дніпропетровською   філією   ДП   ТОВ
"Скорпіон-К" та ТОВ НВП "Алмет".
     Визнати  за  ВАТ  "Баглійський   завод   котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів" право власності на зазначене майно.
     Зобов'язати ТОВ  науково-виробниче  підприємство  "Спецсплав"
звільни та передати ВАТ  "Баглійський  завод  котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів" приміщення цеху котельно-допоміжного
устаткування і трубопроводів №2 (в тому числі  цех  КДУ  з  СПГ  і
складом металу, склад допоміжних матеріалів)
     В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 02.11.2006 року у справі № 34/351 залишити без змін.
     Головуючий: Муравйов О.В.
     Судді: Полянський А.Г.
     Фролова Г.М.