ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р.
№ 21/462
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Консалтингова компанія "Сідкон", м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2007
зі справи № 21/462
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Консалтингова компанія "Сідкон" (далі -ТОВ "Сідкон")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Страбіс"
(далі -ТОВ "Страбіс"), м. Київ,
про припинення дій, що порушують авторські права, заборону
використання твору та стягнення 850 000 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Стадного Ю.В.,
відповідача -Бисаги В.Ю., Степанова О.В.,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Сідкон" звернулося до господарського суду міста Києва з
позовом про:
- припинення дій ТОВ "Страбіс", що порушують авторські права
позивача на твір "Комп'ютерна програма "Автоматизована система
комп'ютерного аналізу ситуацій "Енциклопедія ділової інформації
України" шляхом використання комп'ютерної програми "Стратегічна
бізнес-інформаційна система";
- заборону відповідачеві використовувати комп'ютерну програму
"Стратегічна бізнес-інформаційна система";
- стягнення 850 000 грн. компенсації за порушення авторського
права.
Ухвалою названого суду від 10.10.2006 (суддя Шевченко Е.О.)
зі справи призначено повторну судову експертизу об'єктів
інтелектуальної власності, проведення якої доручено
Науково-дослідному центру судової експертизи з питань
інтелектуальної власності, та зупинено провадження у справі на
підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
У прийнятті відповідної ухвали суд першої інстанції виходив з
того, що встановлення ідентичності програм, які використовуються
сторонами, потребує спеціальних знань та має суттєве значення для
повного і об'єктивного вирішення справи, тоді як висновок
первісної експертизи викликає сумніви щодо його правильності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2007 (колегія суддів у складі: Зеленін В.О. -головуючий,
судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) ухвалу господарського суду міста
Києва від 10.10.2006 змінено: проведення призначеної судової
експертизи замість Науково-дослідного центра судової експертизи з
питань інтелектуальної власності доручено Науково-дослідному
інституту інтелектуальної власності Академії правових наук
України; доповнено перелік питань, поставлених місцевим судом
перед експертами; в іншій частині зазначену ухвалу залишено без
змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що: призначення
іншої експертної установи, ніж Науково-дослідний інститут
інтелектуальної власності Академії правових наук України, "може
привести до невірних результатів, що суттєво вплине на вирішення
справи по суті"; суд першої інстанції не врахував питання,
наведені відповідачем у клопотаннях від 26.09.2006 № 21 та від
09.10.2006 № 22.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та
додаткових поясненнях до неї ТОВ "Сідкон" просить постанову суду
апеляційної інстанції від 25.01.2007 скасувати через неправильне
застосуванням ним норм матеріального і процесуального права, а
ухвалу суду першої інстанції від 10.10.2006 залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими
інстанціями норм матеріального і процесуального права, заслухавши
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з
урахуванням такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні
господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський
суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають
право пропонувати господарському суду питання, які мають бути
роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань
встановлюється господарським судом в ухвалі.
Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено право господарського суду призначити
додаткову або повторну судову експертизу.
Відповідно до частини п'ятої статті 42 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
висновок судового експерта для господарського суду не
є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами,
встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення
розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі,
залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить
ухвалу.
Частиною першою статті 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути
оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим
Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
У статті 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та інших нормах цього
Кодексу не передбачено можливості оскарження в апеляційному
порядку ухвали місцевого господарського суду про призначення
судової експертизи.
Отже, положення ухвали суду першої інстанції, що стосуються
призначення судової експертизи, не підлягають перегляду в
апеляційному порядку, тоді як оцінку експертному висновкові (в
тому числі й щодо компетенції експертів, якості та повноти
експертного дослідження) господарський суд має дати, приймаючи
рішення по суті спору.
Водночас суд першої інстанції, призначивши судову експертизу,
правомірно зупинив провадження зі справи на підставі пункту 1
частини другої статті 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка надає йому
відповідні повноваження.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції, діючи в межах
наданих йому статтями 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повноважень,
має перевіряти правильність призначення місцевим судом судової
експертизи та оцінювати її висновки лише під час перегляду справи
за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції по суті
спору.
У зв'язку з наведеним та на підставі статті 111-10 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
оскаржувана постанова апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а ухвалу місцевого господарського суду від
10.10.2006 слід залишити в силі.
Керуючись статтями 111-9 -111-11, 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Консалтингова компанія "Сідкон" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2007 зі справи № 21/462 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2006 зі
справи № 21/462 залишити в силі.
Справу передати на розгляд господарського суду міста Києва.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов