ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА-
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     03 квітня 2007 р.
     № 21/334-06
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Удовиченка О.С.
     суддів :
     Панової I.Ю.
     Хандуріна М.I.
     розглянувши касаційну скаргу
     ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання"
     на рішення
     господарського    суду    Дніпропетровської    області    від
04.12.2006р.
     у справі
     № 21/334-06
     господарського суду
     Дніпропетровської області
     за позовом
     ТОВ "Автодром КР"
     до
     ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання"
     про
     стягнення 6022,02 грн.
         в судовому засіданні взяли участь представники :
 
     ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання":
     Смирний О.С.
                            ВСТАНОВИВ:
     ТОВ  "Автодром  КР"   звернулось   до   господарського   суду
Дніпропетровської  області  з  позовом   про   стягнення   з   ЗАТ
"Криворізький завод гірничого обладнання"  6  022,02грн.  боргу  з
несплати вартості робіт по ремонту  автомобіля  марки  Деу-Нексія,
державний  номер  411-68АВ,  на  загальну  суму   6522,02грн.   (з
запасними частинами), сплата вартості яких виконана частково.
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
04.12.2006р. (суддя Алмазова I.В.) позов  задоволено,  стягнуто  з
відповідача на користь позивача 6022 грн. 02 коп. -боргу, 102 грн.
00  коп.  -витрат  по  сплаті  державного  мита,   118   грн.   00
коп.  -витрат  на  інформаційно-технічне   забезпечення   судового
процесу.
     ЗАТ "Криворізький завод гірничого обладнання"  звернулось  до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить рішення господарського суду Дніпропетровської області  від
04.12.2006р.  скасувати,  справу  передати  на  новий  розгляд  до
господарського суду першої інстанції.
     В обгрунтування касаційної  скарги  скаржник  посилається  на
порушення  судом  першої  інстанції  при  винесенні  оскаржуваного
судового  рішення  норм  матеріального  та  процесуального  права,
зокрема: ст.ст. 32, 33, 43, 54, 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Судова  колегія,   розглянувши   наявні   матеріали   справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну  оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність   застосування   судом    першої    інстанції    норм
матеріального  та  процесуального  права,  дійшла   висновку,   що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2006р. позивач,  без
укладення письмового договору, надав відповідачу роботи з  ремонту
автомобіля  марки  Деу-Нексія,  державний  номер  411-68   АВ   (з
застосуванням  переліку  запасних   частин)   на   загальну   суму
6522,02грн.,   що   підтверджено   актом   виконаних   робіт   від
13.10.2005р. №0019416, довіреністю ЯЛВ №484396 від 13.10.2005р.
     Судом першої  інстанції  встановлено,  що  відповідач  оплату
вартості означених робіт  виконав  частково  і  на  час  звернення
позивача до суду сума несплати склала 6022,02грн.
     Згідно  ст.11  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          цивільні   права   та
обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами  цивільного
законодавства, а також із дій осіб, що не  передбачені  цивільними
актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
     Відповідно до приписів ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         суб'єкти
господарювання та інші  учасники  господарських  відносин  повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до
закону, інших правових актів, договору.
     Відповідно ст. 530 ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          у  випадку,  якщо
строк  виконання  зобов'язання  боржником  не   встановлений   або
визначений  моментом  пред'явлення  вимоги,  кредитор  має   право
вимагати його  виконання  у  будь  -  який  час.  Боржник  повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення
вимоги.
     Судом першої інстанції встановлено, що фактично строк  оплати
угодою сторін встановлений не був.
     З матеріалів  справи  вбачається,  що  позивач  звертався  до
відповідача з вимогою сплатити вартість виконаних  робіт,  про  що
свідчить  лист  №18  від  18.01.2006р.  Таким  чином,   відповідач
зобов'язаний  був  оплатити  борг  на  протязі  7   днів   з   дня
пред'явлення вимоги. Однак, відповідач свої зобов'язання з  оплати
виконав частково, перерахував грошові кошти у сумі 500,00грн.
     За  таких  обставин,  суд  першої  інстанції  дійшов  вірного
висновку стосовно задоволення позовних вимог у сумі 6022,02грн.
     Враховуючи викладене, колегія  суддів  Вищого  господарського
суду України вважає, що оскаржуване рішення винесене з дотриманням
норм матеріального  та  процесуального  права,  у  зв'язку  з  чим
підстави для його скасування відсутні.
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,
                      П О С Т А Н О В И В :
     Касаційну   скаргу   ЗАТ   "Криворізький   завод    гірничого
обладнання" залишити без задоволення.
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
04.12.2006р. у справі № 21/334-06 залишити без змін.
     Головуючий О.С. Удовиченко
     Судді   I.Ю. Панова
     М.I. Хандурін