-ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ-
                            ПОСТАНОВА-
                         -IМЕНЕМ УКРАЇНИ
                                -
 
                       - 03 квітня 2007 р.
 
                             -№ 16/58
 
    -Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     В. Овечкін -головуючого,
     Є. Чернов
     В. Цвігун
     -за участю представників:
     ТОВ "БіК"-
 
               Тернова В.А. -(дор. від 02.04.2007)
 
     -розглянув касаційну скаргу
     Карпатської регіональної митниці
     -на постанову
     господарського суду Донецької області
     від 22 листопада 2005
     -за заявою
     Карпатської регіональної митниці
     -до
     Відділу ДВС Ужгородського міського управління юстиції
     -про
     оскарження неправомірних  дій  Відділу  державної  виконавчої
служби Ужгородського міського управління юстиції
     -у справі
     № 16/58 господарського суду Донецької області
     -за позовом
     ТОВ "БіК"
     -до
     Карпатської регіональної митниці
     Донецької митниці
     УДК у Закарпатській області
     УДК у Донецькій області
     -про
     стягнення 3195102, 41 грн.
                        В С Т А Н О В И В:
   Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.11.2005
(суддя: В.Манжур) у задоволені скарги про визнання неправомірними
  дій державного виконавця по винесенню постанови про накладення
    арешту на кошти боржника від 16.04.2004 та скасування цієї
                      постанови відмовлено.
    Ухвала мотивована тими обставинами, що скаржник (боржник)
 добровільно не виконав судове рішення, не перерахував на користь
    позивача присуджену суму коштів, в зв'язку з чим державним
виконавцем винесено постанову за передбаченою ст.ст. 4, 50 Закону
    України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         процедурою.
 Доводи скарги щодо того, що у наказі господарського суду вказано
     конкретний рахунок, з якого мало проводитися стягнення є
необгрунтованими та не відповідають фактичним обставинам, оскільки
з редакції наказу не вбачається, що стягнення повинно проводитися
  лише з вказаного рахунку; посилання на неналежність коштів на
  вказаних рахунках боржнику не доведено, та спростовуються тими
  обставинами, що власником рахунків є боржник, який є клієнтом
   банку за вказаними рахунками; посилання на те, що відповідні
   рахунки відносяться до захищених статей видатків до уваги не
 приймається, бо не підтверджено відповідними доказами, а також з
  огляду на те, що арешт не є стягненням і обмеження щодо арешту
         коштів на таких рахунках законом не передбачена
Карпатська регіональна митниця просить ухвалу скасувати, оскільки
 виконавчою службою накладено арешт на рахунки, які не підлягають
використанню на утримання митниці, справу розглянуто у незаконному
 складі суду, оскільки спір по суті розглядався колегією у складі
  трьох суддів, тоді як скарга на дії державного виконавця у цій
                    справі суддею одноособово.
 Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що
      скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
  Згідно п. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій" ( 3018-14 ) (3018-14)
        
   судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до
   виконання усіма органами державної влади, органами місцевого
 самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та
 іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій
                        території України.
     ч. 1 ст. 55 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
         визначено,
що захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків
Державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватися у  разі
скорочення затверджених бюджетних призначень.
     Отже, за змістом зазначеної  норми  під  захищеними  статтями
бюджету слід розуміти не статті, з яких не можна стягнути кошти, у
тому числі за рішенням суду, а статті, які не  можуть  змінюватись
при скороченні затверджених бюджетних призначень, що  здійснюється
при дефіциті відповідного бюджету.
     При цьому, відповідно до  ч.  2  ст.  55  Бюджетного  кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
         перелік захищених статей  видатків  Державного
бюджету України визначається законом про Державний бюджет України.
     Законом  України  "Про  Державний   бюджет   на   2004   рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
          ,  зокрема,  в  статті  46   зазначається   наступне:
затвердити такий  перелік  захищених  статей  видатків  загального
фонду Державного  бюджету  України  на  2004  рік  за  економічною
структурою видатків: оплата праці  працівників  бюджетних  установ
(код 1110); нарахування на заробітну плату (код  1120);  придбання
медикаментів   та   перев'язувальних   матеріалів   (код    1132);
забезпечення продуктами харчування (код 1133);  виплата  процентів
за державним боргом (код 1200); трансферти населенню  (код  1340);
трансферти місцевим бюджетам (код 1320).
     Крім  того,  місцевим  господарським  судом  встановлено,  що
скаржником не доведено, що наведені  коди  бюджетної  класифікації
5161020 та 5161010 відповідних рахунків вказують на їх  належність
до кодів бюджетної класифікації захищених статей бюджету.
     За  наведених  обставин  не  вбачається  порушення   приписів
чинного   законодавства   господарським   судом    при    винесені
оскаржуваної ухвали.
     Доводи скаржника про розгляд скарги незаконним  складом  суду
відхиляється, оскільки зводиться до неправильного тлумачення норми
ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     За змістом частини другої норми цієї статті  передбачено,  що
розгляд скарги  здійснюється  господарським  судом,  який  прийняв
судове рішення, що слід  розуміти  відповідно  до  ст.  13  Закону
України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
         в  значенні  суду  як
державного органу, а не персональний його склад.
     Оскільки  розгляд  скарги   здійснено   господарським   судом
Донецької області, який  розглядав  справу  по  суті  спору,  тому
касаційна інстанція не  вбачає  порушення  вищенаведених  приписів
процесуальних норм.
 
  Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
  111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд
                             України
                       П О С Т А Н О В И В:
     Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.11.2005 у
справі № 16/58 господарського суду Донецької області залишити  без
змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
     Головуючий  В. Овечкін
     судді  Є. Чернов
     В. Цвігун
 
                               - -