ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р.
№ 10/12-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.С.-головуючого
Панової I.Ю.,
Хандуріна М.I.
розглянувши касаційні скарги
ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", ОСОБА_2 та
ОСОБА_1
на ухвалу та постанову
господарського суду Вінницької області від 31.08.2006року
Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року
у справі господарського суду
№ 10/12-05 Вінницької області
за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко"
про
визнання банкрутом
за участю представників сторін:
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від
31.08.2006р. у справі №10/12-05
відмовлено у визнанні вимог ВАТ "Барський завод сухого знежиреного
молока" в сумі 281737,69грн., вимог ОСОБА_1 в сумі 1316405,00грн.,
вимог ОСОБА_2 в сумі 842499,00грн., вимог ОСОБА_3 в сумі
50000,00грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
21.11.2006 року у справі № 10/12-05 ухвалу господарського суду
Вінницької області від 31.08. 2006 року про відмову у визнанні
вимог кредиторів у справі № 10/12-05 залишено без змін, а
апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою судів попередніх
інстанцій ОСОБА_2, ОСОБА_1, ВАТ " Барський завод сухого
знежиреного молока " звернулись до Вищого господарського суду з
касаційними скаргами, в яких просили ухвалу господарського суду
Вінницької області від 31.08.2006 року та постанову Житомирського
апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року скасувати в
частині не визнання їх вимог, прийняти нове рішення, яким визнати
вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1. ВАТ " Барський завод сухого знежиреного
молока".
Касаційні скарги мотивовані тим, що суди попередніх
інстанцій ,в порушення вимог ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
чітко
не вказали, якими нормами законодавства вони керувалися приймаючи
рішення про відмову в задоволенні кредиторських вимог, а також
тим, що в порушення вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, прийняли
рішення при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для
справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин
справи застосування судом першої та апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, дійшла висновку, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
- ухвалою господарського суду Вінницької області від
21.04.2005 року у справі № 10/12-05 порушено провадження у справі
про банкрутство ТОВ " Поділля-Молоко".
10.03.2005 року в газеті " Голос України " опубліковано
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ
" Поділля-Молоко".
07.04.2005р. до господарського суду з заявами про визнання
кредиторами ТОВ " Поділля-Молоко" та включення їх вимог до реєстру
вимог кредиторів звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ВАТ " Барський
завод сухого знежиреного молока".
Ухвала господарського суду Вінницької області від 31 серпня
2006 року у справі № 10/12-05 про відмову у визнанні грошових
вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідно до вимог
ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор це -юридична
або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені
документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони
мають довести ті обставини на які вони посилаються, як на
підстави своїх вимог і заперечень.
Заявники в судове засідання не з'явилися інших доказів щодо
заявлених вимог не надали.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.04.2005 року
до господарського суду надійшла заява ВАТ "Барський завод сухого
знежиреного молока" з вимогами до боржника на суму 281737,69грн.
В заяві ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока"
посилається на те, що його вимоги на суму 281737,69грн. виникли на
підставі договору купівлі-продажу майна від 24.09.2003р. та
договору доручення від 13.10.2003р., за яким ВАТ "Барський завод
сухого знежиреного молока" сплатив за боржника земельний податок
у розмірі14933,69грн.
За договором купівлі-продажу майна від 24.09.2003р.,
укладеного між ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока та
ТОВ "Поділля-Молоко", боржник мав в місячний строк або на умовах
окремо укладеної угоди провести оплату вартості придбаного майна в
розмірі 266804,00грн. Перелік майна міститься в додатку до
договору купівлі-продажу від 24.09.2003р.
30.09.2003р. між ВАТ "Барський завод сухого знежиреного
молока" та ТОВ "Поділля-Молоко" була укладена угода про залік
взаємних вимог, згідно з якою борг боржника перед кредитором в
сумі 266804грн. було погашено боргом кредитора на суму 268345 грн.
перед фірмою " Interfood B.V.", який виник з контракту від
20.07.2001р. Стягнення вказаного боргу Фірма "Interfood B.V."
переуступила товариству "Поділля-Молоко", згідно з угодою про
уступку вимоги від 29.09.2003р.
Після укладення угоди про залік взаємних вимог від
30.09.2003р. між боржником та ВАТ "Барський завод сухого
знежиреного молока", сторони не укладали між собою інших угод,
спрямованих на зміну правовідносин сторін.
13.10.2003р. ТОВ "Поділля-Молоко" та ВАТ "Барський завод
сухого знежиреного молока" уклало договір, згідно з яким ВАТ
зобов'язується від імені ТОВ здійснювати розрахунок, сплачувати та
звітувати про земельний податок в терміни, обумовлені діючим
законодавством; а ТОВ зобов'язується забезпечити ВАТ грошовими
коштами для виконання дорученого.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
в порушення вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судами попередніх
інстанцій не повно з'ясовані всі обставини справи та не надана
оцінка вимогам ВАТ " Барський завод сухого знежиреного молока" до
боржника", їх змісту відповідно до вимог ст. 197 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, яка передбачала на момент виникнення спірних
правовідносин норми, які регулюють відступлення права вимоги, не
надана оцінка угоді від 27.08.2004 про розірвання угоди від
29.09.2003 про відступлення права вимоги, на яку посилається
кредитор в заяві про грошові вимоги до боржника. .
Судом апеляційної інстанції, крім того, в постанові
встановлено, що, в своїх заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються
на те, що вони були учасниками товариства. У зв'язку з поданими
01.12.2004р. заявами, загальні збори учасників ТОВ
"Поділля-Молоко" виключили ОСОБА_1 та ОСОБА_2із складу учасників
товариства. Згідно з п. 8.8 Статуту ТОВ "Поділля-молоко" при
виході учасника із товариства йому виплачується вартість частини
майна, пропорційна його частці в статутному фонді товариства.
ОСОБА_1, посилався на те, що він має право на 25% від вартості
майна товариства, та просив визнати його вимоги до ТОВ
"Поділля-Молоко" в сумі 1316405грн. ОСОБА_2, посилався на те, що
він має право на 16% від вартості майна товариства, та просив
визнати його вимоги до ТОВ "Поділля-Молоко" в сумі 842499грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор - юридична або фізична особа, яка має у
встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо
грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із
заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної
податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль
за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів).
Грошовим зобов'язанням, як визначено в цій же статті Закону,
є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму
відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах,
передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових
зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф),
визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також
зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і
здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди
зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної
особи, що виникли з такої участі.
Відмовляючи в задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суди
попередніх інстанцій виходили з того що, вимоги громадян ОСОБА_1
та ОСОБА_2 не є конкурсними, оскільки Закон України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
не відносить до кола конкурсних кредиторів
осіб, які мають вимоги, щодо зобов'язань боржника перед
засновниками (учасниками), які виникли з такої участі.
Кредитори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не представили до господарського
суду доказів виходу з числа учасників товариства, у встановленому
Законом порядку, та наявності на час порушення провадження у
справі про банкрутство, грошових зобов"язань боржника перед ними
передбачених цивільним законодавством України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає,
що в порушення вимог ст.38,43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові
акти про відмову у визнанні вимог кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
прийняті при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для
справи, оскільки правовим наслідком винесення ухвали про відмову
у визнанні вимог кредитора є позбавлення кредитора права брати
участь у справі про банкрутство і отримати задоволення своїх
вимог, що за своїм змістом рівнозначно відмові у задоволенні
позовних вимог у позовному провадженні.
Судами попередніх інстанцій фактично не наданий аналіз змісту
та правовим підставам виникнення грошових вимог гр. ОСОБА_1 та
ОСОБА_2., в яких заявники посилаються на те, що 01.12.2004
звернулися до ТОВ " Поділля-Молоко" з нотаріально завіреною заявою
про вихід з числа учасників товариства.
28 грудня 2004 року загальні збори учасників ТОВ "
Поділля-Молоко" виключили їх з складу учасників товариства,
протокол зборів заявникам видано не було.
В своїх заявах до товариства заявники просили виплатити
вартість відповідної частини майна, але боржник не виплатив
заявникам вказану вартість частини майна товариства.
Відповідно до вимог ст.54 Закону України " Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
при виході учасника з товариства з
обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини
майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
Виплата провадиться після затвердження звіту за рік в якому
він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На
вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Відповідно до вимог ст.59 вказаного Закону до компетенції
зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить також
виключення учасника з товариства.
Відповідно до вимог ст.38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо
подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно
від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для
вирішення спору.
Судами попередніх інстанцій при розгляді вимог заявників не
були витребувані від сторін конкретні докази, на які посилаються
та просять витребувати скаржники в заявах про грошові вимоги до
боржника, не з'ясовані факти, чи були фактично повністю внесені
скаржниками вклади до статутного фонду товариства, а також , чи
були на момент порушення справи про банкрутство ТОВ "
Поділля-Молоко" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 учасниками товариства боржника,
в зв'язку з чим, чи є за своїм правовим змістом вимоги ОСОБА_1
та ОСОБА_2 зобов'язаннями перед учасниками боржника, що виникли з
такої участі.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції,
керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_2., ОСОБА_1, ВАТ " Барський завод
сухого знежиреного молока" задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
21.11.2006 у справі № 10/12-05 скасувати.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.08.2006
у справі № 10/12-05, в частині відмови у визнанні вимог ВАТ
"Барський завод сухого знежиреного молока" в сумі 281737,69грн.,
ОСОБА_1 в сумі 1316405,00грн. та вимог ОСОБА_2 в сумі
842499,00грн. - скасувати.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до
господарського суду Вінницької області .
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
М.I. Хандурін