ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 
     03 квітня 2007 р. 
 
     № 05/87-07 
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
     розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Промінь",
м. Харків (далі -ПП "Промінь")
     на  ухвалу  господарського  суду  Харківської   області   від
07.02.2007
     зі справи № 05/87-07
     за позовом ПП "Промінь"
     до  суб'єкта  підприємницької  діяльності   -фізичної   особи
ОСОБА_1, м. Харків (далі -СПД ОСОБА_1), та
     суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи  ОСОБА_2,
м. Харків (далі - СПД ОСОБА_2),
     за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог  на
предмет спору, -  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "ЦИТ
Восток", м. Харків (далі -ТОВ "ЦИТ Восток")
     про стягнення 4375,00 грн.
     Судове засідання проведено за участю представників:
     ПП "Промінь" -Гоготова В.В.,
     СПД ОСОБА_1 -не з'яв.,
     СПД ОСОБА_2- не з'яв.,
     ТОВ "ЦИТ Восток" -не з'яв.
     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Позов було подано про зобов'язання  відповідачів  спростувати
поширену інформацію та стягнення з останніх  4375  грн.  моральної
шкоди.
     Ухвалою   господарського   суду   Харківської   області   від
07.02.2007 (суддя Ольшанченко В.I.)  у  прийнятті  позовної  заяви
відмовлено з посиланням  на  пункт  1  частини  першої  статті  62
Господарського   процесуального   кодексу   України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ). У винесенні зазначеної ухвали суд
виходив з того, що заява  не  підлягає  розгляду  в  господарських
судах  України  з  огляду  на  відсутність  доказів   спростування
поширених відомостей  у  суді  загальної  юрисдикції  або  органом
масової інформації на вимогу заявника.
     У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України  ПП
"Промінь" просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду
та  передати  справу  на  розгляд  до   суду   першої   інстанції,
посилаючись на підвідомчість даного спору господарським  судам  та
фактичне порушення судом права позивача на судовий захист.
     Сторони відповідно до статті 111-4  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
належним чином повідомлено про час  і  місце  розгляду  касаційної
скарги.
     Перевіривши правильність застосування місцевим  господарським
судом  норм  матеріального  і  процесуального  права  у  винесенні
оскаржуваної  ухвали,  Вищий  господарський  суд  України   дійшов
висновку  про  необхідність   задоволення  касаційної   скарги   з
урахуванням такого.
     Відповідно до статі 124  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі. Правосуддя здійснюється виключно судами.
     Підвідомчість справ судам загальної  юрисдикції  визначається
процесуальними законами, в тому  числі  господарським  судам  -ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Згідно з частиною першою статті 1 названого Кодексу право  на
звернення   до   господарського   суду   мають   підприємства   та
організації, які  звертаються  за  захистом  своїх  порушених  або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
     Відповідно до статті 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський
суд порушує справи за позовними заявами, зокрема,  підприємств  та
організацій,  які  звертаються   за   захистом   своїх   прав   та
охоронюваних законом інтересів.
     Факт  звернення  ПП  "Промінь"  до  господарського  суду   за
захистом прав та охоронюваних  законом  інтересів  підтверджується
поданням позову у встановленому порядку.
     Відповідно до статті 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський
суд порушує справи за позовними заявами,  зокрема,  підприємств та
організацій, які звертаються до господарського  суду  за  захистом
своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
     Згідно з частиною першою статті 21  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть
бути підприємства та  організації,  зазначені  у  статті  1  цього
Кодексу.
     У постанові від 30.11.2004 зі справи № 18-62 Верховним Судом 
України з посиланням на приписи  статті  124  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  статті  22  Закону   України   "Про   судоустрій"
( 3018-14 ) (3018-14)
        , статей 24, 236  та  254  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        , статей 1  та  21  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          викладено
правову позицію, відповідно до  якої  сторонами  у  господарському
судочинстві можуть бути підприємства та організації,  зазначені  у
статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , а отже усі спори між  юридичними
особами  підвідомчі  господарським  судам,  крім  винятків,  прямо
визначених законом.
     У пункті 6 Постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  від
28.09.1990 № 7 "Про застосування судами законодавства, що  регулює
захист  честі,  гідності   і   ділової   репутації   громадян   та
організацій" ( v0007700-90 ) (v0007700-90)
         зазначено, що:
     відповідачем у справі про захист честі і гідності  може  бути
фізична або юридична особа, яка поширила  відомості,  що  порочать
позивача;
     якщо   позов   пред'явлено   про   спростування   відомостей,
опублікованих  в  пресі  або  поширених  іншими  засобами  масової
інформації (по радіо, телебаченню),  як  відповідачі  притягаються
автор  та  відповідний   орган   масової   інформації   (редакція,
агентство,  інший  орган,  що  здійснив  випуск  інформації).  При
публікації або іншому поширенню відомостей без  позначення  автора
орган масової інформації  за  вимогою  суду  зобов'язаний  назвати
особу, яка надала відомості, про спростування  котрих  пред'явлено
позов;
     при опублікуванні вказаних відомостей без  зазначення  автора
(наприклад, в редакційній статті) відповідачем у справі  має  бути
орган, що здійснив випуск масової інформації.
     Отже, з огляду на предмет спору та  суб'єктний  склад  сторін
цієї справи висновок господарського суду про непідвідомчість цього
спору господарським судам України слід визнати передчасним, а тому
оскаржувана ухвала підлягає скасуванню згідно  з  частиною  першою
статті 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Відповідно  до  частини  четвертої  статті  111-13  названого
Кодексу  у  випадку  скасування  касаційною   інстанцією   ухвали,
зокрема, про відмову у прийнятті позовної заяви справа передається
на розгляд суду першої інстанції.
     Керуючись статтями 111-9 - 111-11, частиною четвертою  статті
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     1.  Касаційну  скаргу   приватного   підприємства   "Промінь"
задовольнити.
     2.  Ухвалу  господарського  суду  Харківської   області   від
07.02.2007 зі справи № 05/87-07 скасувати.
     Справу передати на розгляд  господарського  суду  Харківської
області.
     Суддя  В. Селіваненко
     Суддя  I. Бенедисюк
     Суддя   Б. Львов