Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,

при секретарі судового засідання Бурнишевій О.Е.,

за участю

позивача ОСОБА_4,

представника відповідача – Молявчик О.В., –

розглянувши за винятковими обставинами у відкритому судовому засіданні за скаргою ОСОБА_4 справу за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії,

У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом. На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 1 січня 1997 року він проходив військову службу на посаді начальника фінансового відділу (головного бухгалтера) Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного космічного агентства України, куди був відряджений із збереженням всіх видів матеріального забезпечення, а також гарантій і пільг, передбачених Законом України ?Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей?. 9 липня 2005 року з названої посади його звільнено з військової служби у запас за станом здоров’я. постановами Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2007 року № 602 (602-2007-п) та 3 травня 2007 року № 682 (682-2007-п) встановлено послідовне підвищення розміру посадового окладу за посадою начальника фінансового відділу (головного бухгалтера) Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного космічного агентства України, аналогічною тій, яку він займав до звільнення з військової служби.

На думку позивача, така зміна розміру посадового окладу, відповідно до статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ ?Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб? (далі – Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ) є підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії. Однак відповідачі відмовляють надати йому відповідні документи для перерахунку пенсії та здійснити її перерахунок.

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області постановою від 22 листопада 2007 року позов задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 квітня 2008 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове – про відмову в задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 вересня 2009 року касаційну скаргу позивача залишив без задоволення, постанову апеляційного суду – без змін.

У скарзі до Верховного Суду України ОСОБА_4, з підстав неоднакового застосування касаційним судом статті 63 Закону № 2262-ХІІ, порушує питання про скасування ухвалених судами касаційної та апеляційної інстанцій судових рішень та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

На підтвердження неоднакової практики позивач надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2009 року, в якій названу норму права застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у даному випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яке, в свою чергу, викликане порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).

На думку колегії суддів скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, в редакції чинній на час звільнення позивача з військової служби, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Для вирішення питання про правомірність дій відповідачів, які відмовили позивачу у проведенні перерахунку розміру пенсії, судам слід було з’ясувати, які види грошового забезпечення враховувалися при призначенні пенсії позивачу, та чи відбулася зміна їх розміру на момент звернення останнього із заявою про проведення перерахунку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, та апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, в порушення вимог частин 4, 5 статті 11 та частини 3 статті 159 КАС, не з’ясували з якого посадового окладу і за якою аналогічною посадою обчислювалася пенсія позивача, та чи відбулася зміна його розміру.

Вищий адміністративний суд України, перевіряючи законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, всупереч вимогам статті 220 КАС, не звернув уваги на порушення ними норм матеріального та процесуального права і залишив у силі помилкове рішення.

За правилами частини 2 статті 243 КАС, якщо Верховний Суд України встановить, що оскаржене судове рішення є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції залежно від того, суд якої інстанції першим допустив порушення норми матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин всі ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241–243 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 вересня 2009 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2008 року та постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правова позиція

Ухвалені у справі судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки Вищий адміністративний суд України, всупереч вимогам статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не звернув уваги на порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 159 названого кодексу щодо повного і всебічного з'ясування обставин у справі .