ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р.
№ 2-13/12293-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ТзОВ "Маглів"
на постанову
від 13.11.06 Севастопольського апеляційного господарського
суду
у справі
№ 2-13/12293-2006 господарського суду АР Крим
за позовом
ТзОВ "Маглів"
до
ТзОВ "Лазурний берег"
ДП "Видавництво і друкарня "Таврида"
3-тя особа
ТзОВ "Дайріс"
про
визнання недійсною мирової угоди та припинення права
власності
у справі взяли участь представники
позивача: Раєвська Л.П., довір. у справі
відповідача: не з"явилися
3-тя особа: Халецькій О.В., довір. у справі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя А.I. Жукова) від 14.09.2006 у справі № 2-13/12293-2006
позовні вимоги про визнання недійсною мирової угоди та припинення
права власності задоволено. Визнано недійсною мирову угоду від
07.04.2005, укладену між Державним підприємством "Видавництво і
друкарня "Таврида" та товариством з обмеженою відповідальністю
"Лазурний берег", затверджену ухвалою господарського суду
Автономної Республіки Крим по справі № 2-20/6068-2005 від
07.04.2005 в частині нерухомого майна -
адміністративно-господарський комплекс з прибудованим складом та
гаражем, а також майданчиком для розміщення дизель генераторів
(верхня територія), зареєстрованого на праві власності за
товариством з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" під літ.
"О", "Н", "М" за адресою: с. Лазурне, вул. Головкінського,21.
Припинено право власності товариства з обмеженою відповідальністю
"Лазурний берег" на вищезазначене нерухоме майно.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.11.06 (колегія суддів: Прокопанич Г.К., Борисова Ю.В., Плут
В.М.) рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні
позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТзОВ
"Маглів" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову
суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити в силі. Скаржник посилається на те, що висновок
суду апеляційної інстанції про неприпустимість посилання суду
першої інстанції на положення Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
є помилковим. Всупереч ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом -апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам
скаржника, які були заявлені в обгрунтування позову та не наведено
доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками
суду першої інстанції. Скаржник наголошує, що підставою подання
позову було те, що судом першої інстанції за справою
№2-20/6068-2005 не було з'ясовано та досліджено правовстановлюючі
документи на спірне майно, що призвело до порушення права
власності ТОВ "Маглів". Підтвердженням того, що судом першої
інстанції при затвердженні мирової угоди від 07.04.05 було дійсно
порушено права та законні інтереси інших осіб є постанова ВГСУ у
справі №2-20/6068-2005, в якій зазначено, що затверджуючи мирову
угоду, за якою відбувалось фактичне відчуження майна, суд не
з'ясував належним чином правовий статус майна, обставин, що
посвідчували б право на майно тієї чи іншої сторони у справі не
навів, а тому висновок про те, що мирова угода сторін не
суперечить законодавству і не порушує прав та охоронюваних
інтересів інших осіб не можна визнати обгрунтованим, а
затвердження мирової угоди -законним. Постановою ВГСУ від 09.11.06
скасовано мирову угоду, затверджену ухвалою господарського суду АР
Крим у справі №2-20/6068-2005 від 07.04.05 та направлено справу на
новий розгляд до суду першої інстанції. Судом не враховано
постанову ВГСУ від 10.10.06 у справи №2-5/9847-03, якою зазначено,
що на момент укладення 09.11.05 договору купівлі-продажу
нерухомого майна між ТОВ "Дайріс" та ТОВ "Лазурний берег" існувало
рішення господарського суду АР Крим від 10.15.07.03 у справі
№2-5/9847-03 про визнання за ТОВ "Маглів" права власності на
об'єкти спірного нерухомого майна.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.04.2005 року у справі №2-20/6068-2005 затверджена мирова угода
між державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" та
ТОВ "Лазурний берег" за умовами якої право власності на
незавершену будівництвом базу відпочинку "Лазурний берег" у с.
Лазурному АР Крим визнано за ТОВ "Лазурний берег", а останнє
зобов'язалось оплатити державному підприємству балансову вартість
незавершеного будівництва у сумі 708 637,51 грн.
У липні 2008 року ТзОВ "Маглів" звернулося" до господарського
суду з позовною заявою про визнання недійсною мирової угоди в
частині спірного майна та припинення права власності на нерухоме
майно.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з
того, що рішенням господарського суду АР Крим від 15.07.03 у
справі №2-5/9847-2003 встановлено право власності позивача на
спірне майно, а згідно рішення 35 сесії 24 скликання Маломаякської
сільської ради №35-9 від 06.05.05 з ТОВ "Маглів" було укладено
договір оренди землі під спірними будівлями та спорудами.
В травні 2006 року позивачу стало відомо, що ці об'єкти,
однак під іншими інвентаризаційними літерами (літ.О, Н, М) та за
іншою адресою належать ТОВ "Лазурний берег" на підставі мирової
угоди від 07.04.05, затвердженою ухвалою господарського суду
Автономної Республіки Крим від 07.04.2005 року у справі
№2-20/6068-2005.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого суду,
дійшовши висновку, що суд першої інстанції перевищив свої
повноваження.
Мирові угоди затверджуються судом у випадках, передбачених
ст. 78, ч.3 ст.84, ст.121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, зі змісту ст. 78 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
випливає,
що одним із засобів вирішення господарського спору є мирова угода
сторін, яка визначає права та обов'язки сторін щодо предмету
позову та затверджується ухвалою суду. Ухвала про затвердження
мирової угоди в деяких випадках підлягає оскарженню, а в
деяких -ні.
Висновки судів попередніх інстанцій про затвердження мирової
угоди судом не грунтується на матеріалах справи, оскільки у справі
ухвала суду №2-20/6068-2005 від 07.04.2005 відсутня і достеменно
не відомо на підставі якої статі ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вона була
винесена і на підставі якої статті було припинено провадження у
справі та чи підлягає ухвала суду оскарженню. Без з'ясувань цих
обставин, суди попередніх інстанцій передчасно розглянули позовні
вимоги по суті. Ними не дотримано вимог ст. 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, де зазначено, що обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування.
Скаржник в касаційній скарзі зазначив, що постановою ВГСУ від
09.11.06 у справі №2-20/6068-2005 касаційну скаргу ТОВ "Маглів", в
якій товариство посилалося на незаконність затвердження судом
мирової угоди та порушення його майнових прав - задоволено, ухвалу
господарського суду АР Крим від 07.04.05 скасовано, справу
передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зі змісту скарги можно зробити припущення, що в даній справі
і в справі №2-20/6068-2005 предметом розгляду є мирова угода і в
останню справу ТОВ "Маглів" вірогідно залучене як особа, чиї права
порушені.
З викладеного слідує, що судами попередніх інстанцій в
порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не повно досліджені
обставини справи, що робить неможливим надати повну юридичну
оцінку застосуванню судами норм процесуального права, що є
підставою для скасування прийнятих у справі судових актів і
направленню справи на новий розгляд.
При повторному розгляді справи необхідно усунути зазначені
вище недоліки і винести обгрунтоване рішення на підставі повно
досліджених обставин справи.
Доводи скаржника про не дослідження судами обставин справи,
що стосується правового статусу спірного майна і порушення прав
власності ТОВ "Маглів" колегія суддів, в даному випадку, не
приймає до уваги, оскільки справа не може розглядатися по суті
поки не будуть з'ясовані процесуальні питання від яких залежить
подальший розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТзОВ "Маглів" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.11.06 та рішення господарського суду АР Крим від 14.09.06 у
справі № 2-13/12293-2006 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР
Крим.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун
.