ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р.
№ 2-1079/05
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Данапріс", м. Дніпропетровськ,
на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від
13.06.2005
зі справи № 2-1079/05
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), м. Дніпропетровськ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Данапріс"
(далі -Товариство)
про спонукання виключити зі складу засновників товариства,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду міста
Дніпропетровська з позовом про визнання неправомірним ухилення від
проведення позачергових зборів учасників Товариства та про
зобов'язання співзасновників Товариства провести збори його
учасників і прийняти рішення про виключення позивача зі складу
засновників відповідача.
Ухвалою названого суду від 21.09.2004 справу призначено до
розгляду.
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська
від 06.04.2005 позовну заяву ОСОБА_1 за клопотанням відповідача
залишено без розгляду на підставі пункту 1 статті 229 Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
(далі -ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
) через недодержання позивачем встановленого для даної
категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи
і можливість застосування цього порядку не втрачена. Прийняте
рішення мотивовано тим, що проведення відповідних зборів
призначалося на 31.03.2005, а після того, як вони не відбулися,
чергові збори призначено на 07.04.2005.
Ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду
Дніпропетровської області від 13.06.2005 скасовано ухвалу
місцевого суду від 06.04.2005 та відмовлено відповідачеві в
задоволенні клопотання про залишення даної позовної заяви без
розгляду. Суд апеляційної інстанції своє рішення з посиланням на
приписи статей 301, 305, 310, 313 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
мотивував наявністю у позивача конституційного права на
безпосереднє звернення до суду за захистом своїх прав.
У касаційній скарзі до Верховного Суду України Товариство
просить ухвалу апеляційного суду скасувати та закрити провадження
зі справи з огляду на те, що 07.04.2005 ОСОБА_1 виключено зі
складу засновників Товариства.
Відповідно до пункту 6 Прикінцевих положень Закону України
від 15.12.2006 № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо визначення підсудності справ з питань
приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
(далі - Закон №
483) касаційну скаргу Товариства передано для розгляду Вищому
господарському суду України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,
що виникають у державі.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо
безпідставності залишення місцевим судом позовної заяви ОСОБА_1
без розгляду на підставі пункту 1 статті 229 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Апеляційним судом справу розглянуто в межах наданих йому
повноважень та без порушення приписів цивільного процесуального
законодавства.
Вищий господарський суд України як суд касаційної інстанції
відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
також не має права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені
ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, що виключає в даному випадку
можливість прийняття ним рішення про припинення провадження зі
справи на підставі матеріалів, які не досліджувалися попередніми
судовими інстанціями.
Водночас суд першої інстанції при розгляді даної справи не
позбавлений можливості закрити у ній провадження за наявності
відповідних правових підстав для цього.
Таким чином, ухвалу судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.06.2005
прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись пунктами 2, 5 Прикінцевих положень Закону № 483,
статтями 111-7, 111-9-111-11, 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу судової палати з цивільних справ апеляційного суду
Дніпропетровської області від 13.06.2005 зі справи № 2-1079/05
залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Данапріс" -без задоволення.
Справу передати на розгляд Бабушкінському районному суду
міста Дніпропетровська.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов