ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2007 Справа N 41/287
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Приватного підприємства
“Ахал“ Топоренко Т.В., Макаренко Т.П.
ТОВ “Солімпекс“ Нешва Ю.В.
розглянувши касаційну
скаргу ТОВ “Солімпекс“
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.10.2006
у справі № 41/287
господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємства “Ахал“
до ТОВ “Солімпекс“
Про стягнення 35 000 грн.
Постанова приймається 02.04.2007, у зв'язку з тим, що ухвалою
Вищого господарського суду України від 19.03.2007 розгляд справи
було відкладено.
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Пилипенко О.Є.) від
11.07.2006 в позові відмовлено.
Київський апеляційний господарський суд (судді: Брайко А.І.,
Бившева Л.І., Розваляє ва Т.С.) переглянув в апеляційному
порядку вказане рішення і постановою від 17.10.2006 скасував
його та прийняв нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з
Товариства з обмеженою відповідальністю “Солімпекс” на користь
Приватного підприємства “Ахал” 35 500 грн. безпідставно
отриманих грошових коштів, 3 500 грн. витрат на оплату послуг
адвоката та судові витрати.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Солімпекс”, не
погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду,
подало касаційну скаргу в якій просить її скасувати, а рішення
місцевого господарського суду, як законне та обґрунтоване,
залишити без змін.
За твердженням скаржника, судом апеляційної інстанції не
правильно застосовані норми матеріального та процесуального
права, що і призвело до прийняття помилкової постанови.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Ахал” звернулось до господарського суду
м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Солімпекс” про стягнення 35 500 грн. боргу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що заявлена до
стягнення сума –це грошові кошти сплачені відповідачу в наслідок
помилки. За твердженням позивача, у відповідача відсутня
будь-яка правова підстава для отримання цих коштів, тому він
просить суд стягнути їх у примусовому порядку.
Приймаючи рішення про відмову у позові, господарський суд
м. Києва виходив з того, що між сторонами виникли
цивільно-правові відносини по зберіганню зернових позивача, і
заявлені до стягнення грошові кошти це вартість фактично наданих
позивачем послуг.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський
апеляційний господарський суд, дослідивши подані у справі докази
та заслухавши представників сторін, дійшов висновку, що
відповідачем не доведено в ході судового розгляду справи та не
підтверджено належними доказами факт виконання робіт чи надання
послуг на суму 35 500 грн., які останній отримав від позивача,
тому визнав ці грошові кошти безпідставно набутими. З огляду на
зазначене, апеляційний господарський суд, з посиланням на
ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, дійшов висновку про
правомірність та обґрунтованість позову.
Крім того, апеляційний суд з посиланням на частину 5 ст. 49 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, визнав правомірною і вимогу про стягнення з
відповідача на користь позивача 3 500 грн., фактично сплачених
адвокату Макаренко Т.П. на підставі договору “На надання
адвокатських послуг” від 06.03.2006.
Вказані висновки апеляційного господарського суду відповідають
вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, тому колегія
Вищого господарського суду України не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.10.2006 у справі № 41/287 господарського суду м. Києва
залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ “Солімпекс” –без
задоволення.
Головуючий суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан