Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової I.Ю. -головуючого

Хандуріна М.I.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши   касаційну  скаргу

Концерну "Військторгсервіс"

на  ухвалу  та на постанову

господарського суду Черкаської області від 23.10.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду від  20.12.2006

у справі  господарського суду

№  01/777  Черкаської області

за заявою

Управління пенсійного фонду України у Золотоніському  районі

до

Державного підприємства Міністерства оборони України  "Черкаський військовий торг північного оперативного  командування"

про Банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_1,

за участю представників сторін:

розпорядник майна -ОСОБА_1

від Концерну " Віськторгсервіс" -Косань В.Л.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 23 жовтня 2006 у справі № 01/777 господарського суду  Черкаської області за результатами попереднього засідання (суддя Чевгуз О.В.)  відмовлено у визнанні конкурсних вимог концерну " Віськторгсервіс" на суму 150000 грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.12.2006 у справі № 01/777 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Рудченко С.Г., Шкурдова Л.М.) апеляційна скарга концерну " Військторгсервіс" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.10.2006 у справі № 01/777 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.10.2006 у справі № 01/777 залишено без змін.

Не погоджуючись з  ухвалою господарського суду  в частині  відмови у визнанні конкурсних вимог концерну " Військторгсервіс" на суму 150000 грн. та постановою суду апеляційної інстанції, останній звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою яка мотивована тим, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на той факт, що  у відзиві від 21.09.2006 № 301 на кредиторські вимоги по справі № 01/777, який був поданий до суду встановленим порядком, боржник кредиторські вимоги Концерну " Військторгсервіс" на суму 150000 грн. визнав у повному обсязі, господарський суд, керуючись ст.31 Закону,при визначенні черговості задоволення вимог кредиторів повинен був визначити і черговість задоволення вимог Концерну " Військторгсервіс" відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині грошових вимог скаржника на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , вважає, що касаційна скарга задоволенню на підлягає, виходячи з наступного:

ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.02.2006 порушено провадження у справі № 01/777 про банкрутство ДП МОУ " Черкаський військовий торг північного оперативного командування" за заявою Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі.

Ухвалою господарського суду від 30.03.06 за результатами підготовчого засідання  введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна  боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов"язано кредитора опублікувати в 10 денний термін в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

В газеті "Голос України" № 64 від 7 квітня 2006 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України " Черкаський військовий торг північного оперативного командування".

Як вбачається з матеріалів справи, Концерн " Військторгсервіс" 18.04.2006 звернувся до господарського суду Черкаської області з заявою про грошові вимоги до боржника на суму 150000 грн.

Оскаржувана ухвала господарського суду за результатами попереднього засідання, в частині розгляду  грошових вимог заявника касаційної скарги мотивована тим, що суд вважає за необхідне відмовити у визнанні конкурсних вимог концерну " Військторгсервіс" на суму 150000 грн.  оскільки ці вимоги виникли при виконанні договору від 05.04.2006, тобто під час провадження у справі про банкрутство  боржника, а тому ці вимоги за своєю правовою природою являються поточними.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)   вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства можуть пред'являтися мільки в межах ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції встановив, що у справі триває процедура розпорядження майном боржника і процедуру ліквідації не введено, концерн " Віськторгсервіс" в даний час не може пред'явити до боржника свої поточні вимоги.

Постанова суду апеляційної інстанції  від 20.12.2006 правомірно  мотивована тим, що мораторій  поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну, це стосується також і правових наслідків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, які визначені ст.12 Закону.

Таким чином поточні вимоги кредиторів боржника перебувають у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом і погашаються в процедурі банкрутства без будь-яких обмежень що встановлені Законом для вимог конкурсних кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій в частині відмови у визнанні конкурсних вимог концерну Військторгсервіс" на суму 150000 грн. відсутні, виходячи з такого:

Як встановлено судами попередніх інстанцій, справа про банкрутство боржника знаходиться на стадії розпорядження майном,  грошові вимоги заявника касаційної скарги  виникли на підставі договору від 05.04.2006 року і мають характер поточних.

Відповідно до вимог ст.1 Закону Укра " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)   поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спори за поточними вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.

Доводи заявника касаційної скарги про включення його поточних грошових  вимог до реєстру вимог кредиторів  боржника на стадії розпорядження майном не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги,  виходячи з такого:

відповідно  до п.1 ст.23 Закону (2343-12)  , з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури  вимоги за зобов'язаннями боржника визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Виходячи з викладеного, з моменту відкриття ліквідаційної процедури, поточні кредитори зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом ліквідаційної процедури, вимоги, щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом включаються до реєстру вимог кредиторів  у четверту чергу, тобто, до моменту  визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, вимоги поточних кредиторів погашаються в процедурах банкрутства без обмежень,  можливість включення їх до реєстру вимог кредиторів банкрута  у 4 чергу виникає, виходячи з вимог Закону  (2343-12)  , з моменту відкриття ліквідаційної процедури.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України  (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Концерну " Військторгсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.12.2006 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 23.10.2006 у справі № 01/777 в частині розгляду грошових вимог Концерну " Військторгсервіс" на суму 150000 грн. залишити без змін.