Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міг", м. Херсон на

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2007р.

у справі

господарського суду Херсонської області № 2/248-06

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міг"

про стягнення 10 941,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явилися;

від відповідача -не з'явилися.

УСТАНОВИВ:

22.07.2003р. між ПП ОСОБА_1. "IНФОРМАЦIЯ_1" (виконавець) та ТОВ "Міг" укладено договір, предметом якого було надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів замовника. Відповідно до п.п. 2, 3 цього договору, замовник зобов'язувався оплачувати транспортні послуги щомісячно, згідно розрахунку, виставленого виконавцем на підставі підписаних талонів на замовлення.

31.07.2006р. ПП ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ТОВ "Міг" на його користь 4 657,00грн. заборгованості, 5 000,00грн. моральної шкоди та судові витрати., мотивуючи порушенням замовником своїх зобов'язань за договором щодо оплати наданих послуг.

13.10.2006р. рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Скобєлкін С.В.), залишеним без змін 08.02.2007р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду (судді: Кричмаржевська В.А.- головуючий, Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Міг" на користь ПП ОСОБА_1.  4 657,00грн. боргу та судові витрати,  в іншій частині позову -відмовлено. Суди виходили з доведеності наявності боргу у відповідача перед позивачем та його розміру.

У касаційній скарзі ТОВ "Міг" просили скасувати ухвалені рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник звертав увагу суду на те, що надані позивачем акти виконаних транспортних перевезень від 31.05.2005р., 31.07.2005р., 31.08.2005р. та дорожні талони на замовлення не можуть бути належними доказами, що підтверджують суму боргу.

Заслухавши представників відповідача та проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі, у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необгрунтованою та  такою, що не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов частково суди обгрунтовано дійшли висновку, що позивач у липні 2004р., травні, липні серпні 2005р. надав відповідачу транспортні послуги на загальну суму 4 657,00грн., за які останній, у порушення взятих на себе зобов'язань, не розрахувався, доказів, які б це спростовували не надав. Тому, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були правильно встановлені попередніми судоми інстанціями на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам, їм надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для зміни або скасування  оскаржуваних рішення та постанови немає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7,- 111-9 ,111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міг" залишити без задоволення, а постанову  Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2007р. та рішенням господарського суду Херсонської області від 13.10.2006р.  у справі № 2/248-06 -без змін.