Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:

Першикова Є.В.,

суддів:

Савенко Г.В.,

Ходаківської I.П.,

розглянула

касаційну скаргу

закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" (далі ЗАТ "Соснівський гранкар'єр")

на рішення

господарського суду Рівненської області

від

07.07.06

у справі

№ 14/117

господарського суду

Рівненської області

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Діогран" (далі Товариство)

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр" (далі ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр"),

територіального управління Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Рівненській області (далі Управління),

третя особа:

ДП "Рівненський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці" (далі Центр)

про

визнання права власності

В засіданні взяли участь представники

- Товариства:

Шевчук Г.Є. (за дов. б/н від 18.04.06)

- у судовому засіданні 05.04.07;

Мамченко Ю.А. (за дов. б/н від 28.04.06)

- у судовому засіданні 26.04.07;

- ТОВ "Соснівський гранкар'єр":

Ригун А.М. (за дов. № 11/р від 15.02.07)

- у судовому засіданні 05.04.07, 26.04.07;

- Управління:

не з'явились;

- Центру:

не з'явились;

- ЗАТ "Соснівський гранкар'єр"

Лісниченко Є.С. (за дов. № 3060 від 06.07.06)

- у судовому засіданні 05.04.07;

Чепіга О.Д. (за дов. б/н від 11.04.07)

- у судовому засіданні 26.04.07.

Ухвалою від 26.02.07 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської I.П., касаційна скарга ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" № С-70/Л від 21.01.07 була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 05.04.07, без початку перегляду справи по суті.

30.03.07 до Вищого господарського суду України надійшла заява ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" № С-90/В від 29.03.07 про відвід колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської I.П. у даній справі.

Ухвалою від 02.04.07 заступника голови Вищого господарського суду України заявлений ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" відвід колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської I.П. у справі № 14/117 господарського суду Рівненської області, відхилено.

У зв'язку з виходом судді Савенко Г.В. з лікарняного, справа розглядається по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Савенко Г.В., Ходаківська I.П., утвореному розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.04.04.

У зв'язку з усною заявою представників Товариства та ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" щодо неотримання копій касаційної скарги № С-70/Л від 21.01.07 та необхідністю надання додаткового часу для ознайомлення сторін із змістом вказаної касаційної скарги, ухвалою суду від 05.04.07 розгляд справи було відкладено на 26.04.07.

Про вказані обставини учасників судового процесу було повідомлено на початку судових засідань 05.04.07, 26.04.07. У судових засіданнях 05.04.07, 26.04.07 відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у судовому засіданні 26.04.07 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 07.07.06 господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) позовні вимоги Товариства задоволено частково.

За Товариством визнано право на майно, яке знаходить за адресою: Сарненський район, смт.Клесів, вул.Залізнична, 63 (далі Спірне майно), а саме:

технологічну лінію по виготовленню кубовидного щебеню (єврофракції) згідно європейських стандартів, яка складається з: дробарки Д2-004, грохота ГIЛ-52 -2 шт., конвеєрів В-800 -5 шт.;

об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Сарненський район, смт.Клесів, вул.Залізнична, будинок № 63: блок споруд складського господарства (позначо на плані літерою "Є"), загальна площа -948,5 м-2; гараж (літера "В"), загальна площа -440,7 м-2; тепловозно-вагонне депо (літера "Д"), загальна площа -118,4 м-2; трансформаторна підстанція (літера "Е"), загальна площа -295,0 м-2; котельня (літера "Ж"), загальна площа -215,5 м-2; гараж (літера "Г-П"), загальна площа -612,8 м-2; підсобні будівлі і споруди (літі "З"), загальна площа -130,7 м-2; будка з залізнична з вагами (літера "К"), загальна площа -9,6 м-2; насосна станція (літера "М-II"), загальна площа -105,4 м-2; ПСУ (літера "Н") (в розібраному стані), загальна площа -32,9 м-2; будка з залізничними вагами (літера "Л-II"), загальна площа -15,3 м-2; прохідна (літера "О"), загальна площа -8,8 м-2; блок підсобно-допоміжних будинків (літера ''Е-III"), загальна площа -2 296,9 м-2;

заглиблений склад інвентарю, насосну станцію, паливно-роздаточну колонку (1985 року вводу в експлуатацію), ДСП і технологічні лінії заводу;

елементи верхньої будови залізничної колії: Зем. Полотно. Баласт (3 554,00 м). Рельсові шляхи (3 554,00 м);

благоустрій території, проїзди і площадки (442,00 м-2), під'їзну автодорогу, автодорогу "Кар'єр -Пандус" (1 820,00 м-2), лінію кабельно-повітряну, зовнішні телефонну і радіолінію, зовнішнє електропостачання, кабельні мережі 10 кВт, зовнішні мережі водопроводу, прожекторну вежу, артсвердловину, зовнішню каналізацію, відстійний колодязь, грязевідстійник, пожежний резервуар 100 м-3, резервуарний парк, станок вертикально-фрезерний (1986 рік вводу в експлуатацію), токарно-гвинторізний станок (1985 рік вводу в експлуатацію), поперечно-строг. станок (1985 рік вводу в експл.), вертикально-свердлильний станок (1985 рік вводу в експлуатацію), ножиці гільйотинні без двигуна (1992 рік вводу в експлуатацію), живильник 1x15x90 (1991 рік вводу в експлуатацію), компресор 1101 (1991 рік вводу в експлуатацію), насос Д з масл. агрегатом (1999 рік вводу в експлуатацію), насос АД-АНЦ (1997 рік вводу в експлуатацію), щити і шафи (1980 рік вводу в експлуатацію), ваги РС-150 Ц (1980 рік вводу в експлуатацію), молот пневматичний (1984 рік вводу в експлуатацію), грохот ГИЛ -52 (1987 рік вводу в експлуатацію) -5 шт., електроталь (1982 рік вводу в експлуатацію), електротельфер 2,5т (1990 рік вводу в експлуатацію), електротельфер 3,2т (1989 рік вводу в експлуатацію), електротельфер (1988 рік вводу в експлуатацію), тельфер (1988 рік вводу в експлуатацію), кран-балка (1988 рік вводу в експлуатацію), кран мостовий електричний (1980 рік вводу в експлуатацію), автопогрузчик -40 804 (1990 рік вводу в експлуатацію) (не придатний до експлуатації), електродвигун 4А.М16854.15/1500, дробарку КСД-1750 (1995 рік вводу в експлуатацію), дробарку щокову СМД -IIIА (1988 рік вводу в експлуатацію), дробарка КМД-1750 (1980 рік вводу в експлуатацію), буровий станок 5 СБШ 200 (1992 рік вводу в експлуатацію) (не придатний до використання), бульдозер ДЗ171 гусеничний (1987 рік випуску): заводський № 219542, двигун № 299361, шасі № 1008; бульдозер ДЗ170, гусеничний (1989 рік випуску): заводський № 39503, двигун № 113009, шасі № 1118; тепловоз ТЭМ -2 (1979 рік вводу в експлуатацію), екскаватор Е 2503 одноковшевий (1981 рік випуску): заводський № 3840; екскаватор ЕКГ-5А одноковшевий (1988 рік випуску): заводський № 10984, поворотна рама № 108008672; автомобіль марки ГАЗ модель 52, вантажний-с, паливозаправник, 1983 року випуску: двигун 016603, шасі 0583542; реєстраційний № ВК 5176 АА; автомобіль марки МАЗ модель 5551, вантажний-с, самоскид, 1989 року випуску: двигун 9202658, шасі 0091117; реєстраційний № ВК 5165 АА; автомобіль марки МАЗ, модель 5551 вантажний-с, самоскид, 1991 року випуску: двигун 8901222, шасі 000011025; реєстраційний № ВК 5166 АА; автомобіль марки МАЗ модель 5549 вантажний- с, самоскид, 1990 року випуску: двигун 9008613, шасі ХТМ55490000153551; реєстраційний № ВК 5164 АА; автомобіль марки МАЗ модель 5549 вантажний-с, самоскид, 1989 року випуску: двигун 9008613, шасі 147902; реєстраційний № ВК 5163 АА; автомобіль марки 3IЛ модель 431410 вантажний-с бортовий, 1990 року випуску: двигун D-240 348663, шасі 3020672; реєстраційний № ВК 5178 АА; автомобіль марки ТЦ3613, модель на шасі ГАЗ 3307, вантажний-с, пливоцистерна, 1992 року випуску: двигун 121827, шасі XTH330700N1502579; реєстраційний № ВК 5177 АА; автомобіль марки УАЗ, модель 452Д вантажний-бортовий, 1983 року випуску: двигун 30805911, шасі 301314; реєстраційний № ВК 5167 АА; автомобіль марки УАЗ, модель 452 вантажний-в вантажопасажирський, 1991 року випуску: шасі 10908350; реєстраційний № ВК 3722 АА; автомобіль Марки БелАЗ (самоскид) 752200, д.н. Т 1107 РВ: рік випуску 1988, заводський № 7393, двигун 15666; шасі XIR-752200-j0007393; автомобіль Марки БелАЗ (самоскид) 754050; д.н. Т 1105 РВ: рік випуску 1991, заводський № 13363; шасі XIR754050-M0013363; автомобіль Марки БелАЗ (самоскид) 754050, д.н Т 1099 РВ: рік випуску 1991, заводський № 15348; двигун 15998; шасі XIR-754050-M0015348; автомобіль Марки БелАЗ (самоскид) 754050: рік випуску 1991, заводський № 14564; двигун 10579; шасі XIR754050-M0014564; тракторну лопату ТЛ-3 (трактор ДТ-75 Н): рік випуску 1989, д.н. Т 1108 РВ, заводський № 17028; двигун № 96548489, шасі № 571801.

В частині позовних вимог про спонукання до вчинення дій Управлінням щодо зняття з реєстрації технологічних транспортних засобів зареєстрованих за ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" та реєстрацією їх за Товариством, відмовлено.

З ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" на користь Товариства стягнуто 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано положеннями п. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України (435-15) та ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) . При цьому, місцевий суд прийшов до висновку, що Товариство є добросовісним набувачем Спірного майна, оскільки отримало його в якості вкладу до статутного фонду від ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр", яке, в свою чергу, отримало його, як внесок до статутного фонду від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" на виконання рішення від 25.02.04 господарського суду Рівненської області по справі № 14/68.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , як особа, яка не була учасником судового процесу, проте вважає, що оскаржуваним судовим рішенням порушуються її права.

У касаційній скарзі ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" просить рішення від 07.07.06 господарського суду Рівненської області скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариству відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що при прийнятті оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник фактично оспорює свої право власності на спірне майно, та, зокрема, наголошує на тому, що постановою від 07.09.06 Київського апеляційного господарського суду по справі № 2/494-3/184 встановлено, що до статутного фонду ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" будь-якого майна його засновником "Украгропромбуд" не вносилось.

У своїх відзивах на касаційну скаргу Товариство та ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" щодо доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, та просять оскаржене судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та скаржника, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попереднєю судовою інстанцією на підставі матеріалів справи, ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" є співзасновником Товариства.

Місцевим судом встановлено, що на підставі Протоколу № 1 установчих зборів від 28.12.04 та статуту Товариства, зареєстрованого 30.12.04, статутний фонд Товариства було повністю сформовано за рахунок майнових вкладів засновників. При цьому, встановлено, що майновий вклад засновника ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" на суму 1 041 340,52 грн., складався з Спірного майна, яке знаходить за адресою: Сарненський район, смт.Клесів, вул.Залізнична, 63.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що Спірне майно ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" було набуте в якості внеску до його статутного фонду Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (далі Корпорація).

На підставі наданих сторонами доказів по справі судом першої інстанції встановлено, що 18.05.04 майновий вклад Корпорації було передано ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" по акту державного виконавця на виконання рішення від 25.02.04 господарського суду Рівненської області по справі № 14/68 внаслідок витребування майна з чужого незаконного володіння ЗАТ "Соснівський гранкар'єр". Проте, як встановлено місцевим судом, згідно акту державного виконавця ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" було передано лише майно, а документи на майно, в тому числі й технічні паспорти (формуляри) заводів -виготовлювачів на транспорт та обладнання передано не було, про що зазначено в акті держаного виконавця.

При вирішенні спору по суті місцевим судом встановлено, що у зв'язку з зазначеними обставинами, ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр", в свою чергу, при передачі Спірного майна до статутного фонду Товариства зазначену документацію, не передало, що зумовило певні труднощі при реєстрації технологічного транспорту в Центрі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 41 Конституції України (254к/96-ВР) та ст. 321 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.ст. 2-4, 48-50 Закону України "Про власність" (697-12) право власності в Україні охороняється законом, власнику гарантуються умови захисту права власності і власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у відповідності до ст.ст. 317, 318, 319 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 4 Закону України "Про власність" (697-12) лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом до п. 1 ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України (435-15) , ст. 26 Закону України "Про власність" (697-12) та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) , права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Статтею 392 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (435-15) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 50 Закону України "Про власність" (697-12) передбачено, що власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння. Аналогічне положення містить ст. 387 Цивільного кодексу України (435-15) , яка встановлює право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин. Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

З огляду на викладене, господарський суд при вирішенні справи по суті повинен встановити обставини які свідчать про наявність спору про право, тобто наявність правових підстав набуття права власності на спірне майно, як у позивача, так і у відповідача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при вирішенні спору по суті судом першої інстанції було неповно визначені правові підстави набуття права власності на спірне майно, як у позивача, так і у відповідача. Суд першої інстанції не надав відповідної правової оцінки наявності суперечливих даних щодо володіння і користування спірним майном, зокрема, чи мало право ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр" відповідно до вимог закону здійснювати відчуження Спірного майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що фактично скаржник у справі оспорює своє право власності на спірне майно, обгрунтовуючи даний факт певними обставинами та судовими рішеннями, проте вказаному не було надано правової оцінки місцевим судом при вирішенні даного спору, всупереч тому, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки ЗАТ "Соснівський гранкар'єр", яке не було залучено до участі у справі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було керуватися вказаними нормами в комплексі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення місцевим судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що оцінка доказів, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення, ухвалене у справі, підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" № С-70/Л від 21.01.07 задовольнити частково.

Рішення від 07.07.06 господарського суду Рівненської області по справі № 14/117 господарського суду Рівненської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.