ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ-
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2007 р.
№ 38/220-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шевчук С.Р.,
В Владимиренко С.В.,
Кота О.В.
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торговий дім "Хімпром"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного
у справі
господарського суду
за позовом
до
третя особа
про
від 21.12.2006 року
господарського суду
№ 38/220-06
Дніпропетровської області
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
"Хімпром"
Закритого акціонерного товариства комерційного банку
"Приватбанк"
Державне підприємство "Ганнопільський спиртовий завод"
визнання договору поруки недійсним
В судовому засіданні взяли участь представники:
- скаржника (позивача): не з'явився;
- відповідача: Городецький В.Т. (дов. № 2313 від 17.08.06
р.), Пасічник В.С. (дов. № 2312 від 17.08.06 р.)
- третьої особи: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
"Хімпром" у липні 2006 р. звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного
товариства комерційного банку "Приватбанк" за участю третьої особи
Державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод" про
визнання договору поруки недійсним.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем та
третьою особою при укладенні договору вимог, встановлених
ст.ст.203, 215, 509, 511, 540, 548 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, зазначаючи на тому, що укладання договору поруки між
відповідачем та третьою особою створило обов'язок для позивача, що
є порушенням вимог цивільного законодавства.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
10.10.2006 р. (суддя Бишевська Н.А.) в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.12.2006 р. (колегія суддів у складі головуючого судді
Лотоцької Л.О., суддів Бахмат Р.М. та Євстигнеєва О.С.) рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2006 року
у справі № 38/220-06 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім
"Хімпром" у своїй касаційній скарзі просить постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2006
р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Скаржник вважає, що постанова від 21.12.2006 р. прийнята з
порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема,
ст. ст. 203, 215, 509, 511, 540, 548, 557 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 16.03.2007 р. у справі № 38/220-06 призначено
наступну колегію суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач),
Владимиренко С.В., Мележик Н.I.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 20.03.2007 р. у справі № 38/220-06 змінено
колегію суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач), Владимиренко
С.В., Кота О.В.
В судове засідання 20.03.2007р. представники позивача та
третьої особи не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце
судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та
належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе
розглянути касаційну скаргу у відсутність представників скаржника
та третьої особи.
Закрите акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк"
та Державне підприємство "Ганнопільський спиртовий завод" не
скористалися правом, наданим ст.111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та
не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що не перешкоджає
касаційному перегляду оскаржуваної постанови апеляційного
господарського суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
і проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення
присутніх у судовому засіданні представників відповідача,
обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про
наявність підстав для її часткового задоволення на підставі
наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03
жовтня 2001 року між Закритим акціонерним товариством комерційним
банком "Приватбанк" - банк та Державним підприємством
"Ганнопільський спиртовий завод" -позичальник був укладений
кредитний договір № 08.03.01.01.358, відповідно до якого банк
зобов'язався надати позичальнику кредит при наявності вільних
грошових ресурсів в сумі 250000 грн.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що договір набирає сили з
часу підписання та діє до виконання зобов'язання сторонами за цим
договором.
22.09.2005 року між Закритим акціонерним товариством
комерційним банком "Приватбанк" (кредитор) та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Торгівий дім "Хімпром" (поручитель)
був укладений договір поруки, предметом якого є надання поруки
поручителем перед кредитором за виконання Державним підприємством
"Ганнопільський спиртовий завод" обов'язків за кредитним договором
від 03.10.2001 року № 08.03.01.01.358 та додатковому договору до
нього від 08.01.2002 року, згідно з яким кредитор надав боржнику
кредит в сумі 250000 грн.
Згідно зі ст.553 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за
договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника
за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед
кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може
забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному
обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
З аналізу ст. 553 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
вбачається, що
порука - це договір, за яким до зобов'язання основного боржника
приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього ручається.
Порука віднесена до зобов'язально - правових засобів
забезпечення виконання зобов'язань, що спонукають боржника до
належного виконання зобов'язань до нього чи до третіх осіб, що
вступили заздалегідь у договір зобов'язальної вимоги. Порука є
додатковим зобов'язанням, що виникає на підставі договору. Вона
покликана забезпечити належне виконання боржником основного
зобов'язання. Як така порука може забезпечувати лише дійсну
вимогу.
Водночас, судами попередніх інстанцій не було досліджено, чи
був продовжений строк дії кредитного договору до квітня 2006 р.,
оскільки доказів пролонгації цього договору в матеріалах справи не
має, тобто чи спрямований договір поруки на реальне настання
наслідків, що ним обумовлені згідно з вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
. Судами також не з'ясовано та не досліджено чи
відповідає договір поруки загальним вимогам, додержання яких є
необхідним для чинності правочину відповідно до вимог ст. 203 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, господарськими судами не було досліджено чи було
повідомлено Державне підприємство "Ганнопільський спиртовий завод"
про укладення договору поруки, оскільки строк зобов'язань за
кредитним договором сплив 06.03.2002 р., а пунктом 4 договору
поруки сторони передбачили, що боржник і поручитель відповідають
перед кредитором (банком ) як солідарні боржники.
Беручи до уваги, що господарським судами попередніх інстанцій
в по рушення ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 4 ст. 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не були всебічно і повно
розглянуті всі обставини справи, та виходячи з повноважень
касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин
справи у рішенні або постанові господарського суду, пе редбачених
частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
Украї ни, відсутність якої унеможливлює правильність
застосування норм матеріаль ного права при вирішенні спору,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а
справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти
до уваги ви кладене, всебічно і повно встановити обставини справи
та в залежності від вста новленого і відповідно до чинного
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торговий дім "Хімпром" задовольнити частково.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 21.12.2006 р. та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 10.10.2006 р. у справі № 38/220-06
скасувати.
3. Справу № 38/220-06 передати на новий розгляд до
господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі
суддів.
Головуючий С. Шевчук
С у д д і С. Владимиренко
О. Кот