-
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА-
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                        15 березня 2007 р.
     № 35/268
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
 
                           Грейц К.В.,
 
                             суддів:
 
                    Глос О.I., Бакуліної С.В.,
 
   розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
 
               КП "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг"
 
                           на постанову
 
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006
                                р.
 
                             у справі
 
                             №35/268
 
                       господарського суду
 
                    Дніпропетровської області
 
                            за позовом
 
  ЗАТ "Спільного українсько-голланд сько го підприємства "КРЕБО"
 
                                до
 
               КП "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг"
 
                               про
 
                     стягнення 35 440,00 грн.
 
         у судовому засіданні взяли участь представники:
 
     від позивача:
 
                         Губаренко Ю.М.,
 
                         від відповідача:
 
                          Шевченко Т.Л.
 
                           ВСТАНОВИВ:-
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
15.08.2006 р. у справі №35/268 (суддя Широбокова Л.П.),  залишеним
без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.11.2006  р.  (судді:  Білецька  Л.М.,  Науменко  I.М.,
Голяшкін О.В.), позов задоволено повністю: стягнуто з Комунального
підприємства "Міжнародний аеропорт  Кривий  Ріг"  на  користь  ЗАТ
"Спільне українсько-голандське  підприємство  "КРЕБО"  збитки  -35
440,00 грн., витрати по сплаті держмита -354,40 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,00 грн.
     У касаційній скарзі  КП  "Міжнародний  аеропорт  Кривий  Ріг"
просить скасувати рішення  господарського  суду  Дніпропетровської
області   від   15.08.2006   р.,   постанову    Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від  15.11.2006  р.  у  справі
№35/268 та всі судові витрати покласти на позивача, посилаючись на
порушення   господарським   судом   апеляційної   інстанції   норм
матеріального права, оскільки: по-перше,  відповідач  повідомив  у
заявці позивачу невірний код одержувача у зв'язку з тим, що  текст
договору від 18.09.2003  р.  №ПР/ДН-2-03-306,  укладеного  між  ДП
"Придніпровська залізниця" та відповідачем, є  конфіденційним  (п.
7.1 договору) і повідомлення  повністю  номеру  особового  рахунку
позивачу в заявці  було  б  порушенням  зобов'язання  за  вказаним
договором; по-друге, факт повідомлення невірного  коду  одержувача
позивачу не свідчить  про  наявність  вини  відповідача,  оскільки
вантажовідправнику було повідомлено такий код, який було  в  усній
форі повідомлено залізницею відповідачу, що на  підставі  ст.  302
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         є достовірним.
 
   Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
   перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
 встановлених у них фактичних обставин правильність застосування
 господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та
 процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
     України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
                 задоволенню з наступних підстав.
  Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція виходить із обставин,
встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної
                        інстанцій, а саме.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір від 08.09.2003
 р. №102/03-170хр на прийняття, зберігання, відпуск авіапального
              споживачам строком дії на п'ять років.
Відповідно до умов договору замовник (позивач) передає пальне для
    реактивних двигунів на зберігання та відпуск, а виконавець
    (відповідач) приймає та забезпечує його повну схоронність.
   У п. 3.1 договору сторони визначили, що постачання пального
 здійснюється залізницею на підставі щомісячних письмових заявок
                            виконавця.
  У заявках від 10.10.2005 р. №279, від 14.11.2005 р. №320, від
  09.12.2005 р. №376 відповідач повідомив позивачу невірний код
                    одержувача вантажу -7862.
  У свою чергу позивач повідомив про це вантажовідправника -ЗАТ
     "Торговий дім "Укртатнафта", який відвантажив на адресу
відповідача пальне за залізничними накладними №43586339, 43589485,
                            №43591278.
 Під час видачі вантажу одержувачу (відповідачу) залізницею було
    складено акти загальної форми від 19.10.2005 р. №305, від
  22.11.2005 р. №345, від 17.12.2005 р. №369 про неправильність
  відомостей, зазначених у вищевказаних накладних, а саме -коду
  одержувача, та вказано, що фактичний код одержувача є 1001. У
   зв'язку з цим вантажовідправнику була пред'явлена залізницею
   претензія з вимогою сплатити штраф у сумі 35 440,00 грн. на
    підставі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно
  зазначений ним код одержувача у залізничних накладних, яку ЗАТ
"Торговий дім "Укртатнафта" задовольнив та сплатив залізниці штраф
      згідно з платіжним дорученням від 31.01.2006 р. №801.
 В свою чергу ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" пред'явило позивачу
претензію про відшкодування збитків у розмірі 35 400,00 грн., яку
    позивач задовольнив і перерахував 35 400,00 грн. платіжним
                дорученням від 28.02.2006 р. №873.
 Оскільки внаслідок вищезазначених дій Комунального підприємства
    "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" із зазначення в заявках
     невірного коду одержувача було завдано збитки Закритому
     акціонерному товариству "Спільне українсько-голланд ське
 підприємство "КРЕБО" у розмірі 35 440,00 грн., позивач звернувся
  до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального
  підприємства "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" 35 440,00 грн.
                             збитків.
   Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили
 обставини справи і дійшли правильного висновку щодо задоволення
                   позову з огляду на наступне.
   Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій і
    підтверджено матеріалами справи, договором про організацію
  перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та
           надані залізницею послуги від 18.09.2003 р.
 №ПР/ДН-2-03-306/НЮ-1752п відповідачеві встановлено код платника
1001 і відкрито особовий рахунок 7862906 (а.с. 34). Однак у своїх
   заявках на поставку товару відповідач зазначив невірний код
   одержувача товару -7862, який у свою чергу був повідомлений
відправнику товару -ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" та вказаний у
                      залізничних накладних.
  Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно
 зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву,
 код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у
           розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
 Факт невірного зазначення відповідачем в заявках коду одержувача
   і, як наслідок, невірного зазначення у перевізних документах
   (залізничних накладних №43586339, 43589485, №43591278) коду
     одержувача вантажу встановлено господарськими судами та
      підтверджено матеріалами справи, в т.ч. копіями заявок
 відповідача, актами загальної форми від 19.10.2005 р. №305, від
  22.11.2005 р. №345, від 17.12.2005 р. №369, які господарськими
судами попередніх інстанцій цілком правомірно визнано належними і
допустимими доказами в підтвердження обставин, які стали підставою
                       для позовних вимог.
    Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
 внаслідок неправомірної поведінки відповідача по повідомленню в
 заявках невірного коду одержувача (всупереч відомостям про код,
  які містяться у договорі про організацію перевезень вантажів,
   укладеним між відповідачем і залізницею) позивачу заподіяні
 збитки, які є реальними та підтвердженими платіжними дорученнями
                 про перерахування спірної суми.
  За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та
  апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
         факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно
   до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         перевіряє правильність
   застосування норм матеріального та процесуального права при
   вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо
     порушення господарським судом апеляційної інстанції норм
              матеріального та процесуального права.
 З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.11.2006 р. у справі №35/268 відповідає
 вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у
      зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
  Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
 111-9,- ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
           ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу КП  "Міжнародний  аеропорт  Кривий  Ріг"  на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
15.11.2006  р.  у  справі  №35/268  залишити  без  задоволення,  а
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
15.11.2006 р. у справі №35/268 -без змін.
     Головуючий К.Грейц
     Судді О.Глос
     С.Бакуліна
 
                                -