Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:

М.Остапенка, Є.Борденюк, В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Приватного підприємця (ПП) ОСОБА_1

на постанову

від 21.11.2006 року

Житомирського апеляційного господарського суду

у справі

№ 12/191"НМ"

за позовом

Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок"

до

ПП ОСОБА_1

про

зобов'язання звільнити торгові місця IНФОРМАЦIЯ_1

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Невисевич М.В. (дов. від 12.03.2007 року)

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

01.04.2005 року між сторонами у справі укладено договір НОМЕР_1, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування торгові місця IНФОРМАЦIЯ_1 площею 3 м-2 та 3 м-2 за адресою: АДРЕСА_1, і бере на себе обов'язок сплачувати орендну плату в розмірі і строки, зазначені у договорі. Термін дії договору оренди з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року (п. 2. 1.).

Підставою звернення до господарського суду з позовом про зобов'язання звільнити торгові місця IНФОРМАЦIЯ_1 стало ухилення ПП ОСОБА_1 від укладення договору оренди даних торгових місць з підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" на новий строк. Письмове попередження позивача НОМЕР_2 про необхідність укладення договору оренди на 2006 рік, письмова претензія позивача НОМЕР_3 з пропозицією укласти договір оренди на 2006 року або звільнити торгові місця, направлені на адресу відповідача, залишені останнім без відповіді та без задоволення.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 12/191"НМ" (суддя Н. Сікорська) у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення у справі господарський суд першої інстанції виходив з  того, що відповідно до п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105 (z0288-02) торговельне місце -це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Торговельне місце може використовуватись на умовах оренди про що укладається відповідна угода (п. 16 Правил).

Таким чином, господарський суд Житомирської області зазначає, що предметом укладеного між сторонами у справі договору є передача в оренду визначеної на місцевості площі, що розміщена на земельній ділянці та безпосередньо з нею пов'язана.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України (2768-14) земельна ділянка - це частин земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеним щодо неї правами. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи (ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України (2768-14) ).

Згідно з ст. 126 Земельного кодексу України (2768-14) право власності на земельну ділянку право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Рішенням Коростишівської міської Ради 4 сесії 24 скликання від 17.10.2002 року припинено право позивача на користування земельною ділянкою, що віднесена до земель резерву та знаходиться за адресою: вул. Шевченко, 40, м. Коростишів, та визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною НОМЕР_4.

Рішенням господарського суду Житомирської області по справі № 8/33"НА", яке набрало законної сили, за позовом КП "Кооперативний ринок" до Коростишівської міської Ради про визнання недійсним рішення 4 сесії 24 скликання Коростишівської міської Ради від 17.10.2002 року у позові відмовлено

Господарський суд першої інстанції встановлено, що земельна ділянка площею 1,2646 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належить до комунальної власності м. Коростишіва, та рішенням Коростишівської міської ради від 20.12.2005 року передана у постійне користування КП "Коростишівський міський ринок" з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Право постійного користування КП "Коростишівський міський ринок" зазначеною земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 07.02.2006 року.

За наведених обставин, господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що позивач без достатніх правових підстав вимагає від відповідача звільнити торгові місця IНФОРМАЦIЯ_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки позивач не має жодних речових прав на об'єкт оренди.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року (колегія суддів: С. Пасічник, А. Гулова, Л. Шкляр) рішення господарського суду Житомирської області від 24.05.2006 року у справі № 12/191"НМ" скасоване, прийнято нове рішення про звільнення ПП ОСОБА_1 торгових місць IНФОРМАЦIЯ_1 на території підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок", також, на відповідача покладені судові витрати.

Постанова суду мотивована тим, що правовідносини між підприємством Коростишівської райспоживспілки "Коперативний ринок" та ПП ОСОБА_1, які склалися щодо торгівлі на території ринку, регулюються Правилами торгівлі на ринках та договором, за якими відповідач користувався саме місцями (відведеною площею), що не є тотожнім користуванню земельною ділянкою, і за таких обставин не є визначальним те, що позивачу на даний час не відведена земельна ділянка, яка фактично знаходиться під територією ринку, а тому мотиви відмови господарським судом у позові з посиланням на приписи земельного законодавства не можна вважати обгрунтованими та законними.

Враховуючи вищевикладене, та виходячи з загальних умов виконання господарських зобов'язань, положень цивільного законодавства про обов'язки наймача у разі припинення договору найму та прав власника, визначених Законом України "Про власність" (697-12) , господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПП ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відмова ПП ОСОБА_1 укласти з підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" договір оренди торгового місця з 2006 року мотивована тим, що право постійного користування земельною ділянкою (на якій розташована територія ринку позивача) надано іншому підприємству, а саме, КП "Коростишівський міський ринок", про що свідчить державний акт, виданий Коростишівською міською радою від 07.02.2006 року, а тому, відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки від 10.12.2005 року з КП "Коростишівський міський ринок", який, на думку ПП ОСОБА_1, дає право на здійснення підприємницької діяльності на торгових місцях IНФОРМАЦIЯ_1.

Згідно зі ст. 761 ЦК України (435-15) право передачі майна в найм (оренду) має власник майна, однак цією нормою визначено також право передання майна у найм особою, якій належать майнові права. Отже, слід вважати, що особи, яким надане право передання майна в найм, мають володіти правом розпоряджатися майном.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про власність" (697-12) володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом. Оспорення правомірності володіння майном належить особі, право або інтерес якої порушені (невизнані). ПП ОСОБА_1 володіє майном на праві оренди, переданого підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок". Право володіння ПП ОСОБА_1 спірним майном з інших правових підстав, яке порушується підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок", не заявлене.

Виходячи з наведеного, оскаржуване судове рішення відповідає нормам права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року у справі № 12/191"НМ" залишити без зміни.