ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2007 р.
№ 2-16/6464-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Савенко Г.В.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Селянського фермерського господарства "Поколодін"
на
постанову від 06.11.2006р. Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 2-16/6464-2006 Господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до
Селянського фермерського господарства "Поколодін"
про
повернення майна переданого на зберігання
Представники сторін : не з'явилися
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.04.2006 у справі № 2-16/6464-2006, яке залишене без змін
постановою від 06.11.2006р. Севастопольського апеляційного
господарського суду, задоволено позов суб'єкта підприємницької
діяльності ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства
"Поколодин" про повернення майна, переданого на зберігання та
розірвання Додатку до договору від 10.12.2002.
Селянське фермерське господарство "Поколодін" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 06.11.2006р. Севастопольського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 17.04.2006 у справі №
2-16/6464-2006, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2002р. між
Селянським (фермерським) господарством "Поколодин" та суб'єктом
підприємницької діяльності Коломійцем Iваном Володимировичем
укладено договір б/н, відповідно до якого Селянське (фермерське)
господарство "Поколодин" приймає у позивача гусенят (добових) у
кількості 350 штук на загальну суму 2450,00 грн. В рахунок
взаєморозрахунків Селянське (фермерське) господарство "Поколодин"
зобов'язалось передати до 30.12.2002 суб'єкту підприємницької
діяльності ОСОБА_1 сільськогосподарську продукцію за ціною
домовленості на момент реалізації на суму 2450,00 грн.
Оскільки Селянське (фермерське) господарство "Поколодин" не
розрахувалося за вищевказаним договором, то між сторонами було
укладено Додаток до договору від 10.12.2002, відповідно до умов
якого в розрахунок за невиконані зобов'язання по виплаті боргу
сільгосппродукцією Селянське (фермерське) господарство "Поколодин"
взяло у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на
відповідальне зберігання строком на два роки матеріальні цінності,
які є власністю позивача .
Як встановлено апеляційним судом, позивачем надані докази
придбання та наявності у нього спірного майна на момент укладення
Додатку до договору від 10.12.2002р.
Твердження відповідача в касаційній скарзі про відсутність на
додатку до договору печатки Селянського фермерського господарства
"Поколодін", як на підставу відмови в позові, не може бути взято
до уваги, оскільки договір підписаний обома сторонами в
присутності свідків, підписами яких також підтверджено договір.
Відповідно до ст.44 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяла на момент
укладення доповнення до договору, письмові угоди повинні
бути підписані особами, які їх укладають.
При цьому вимог щодо обов'язкової наявності печаток сторін
зазначений кодекс не містив.
Посилання в касаційній скарзі на ст.207 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
2003р., не може бути взято до уваги, оскільки
зазначений кодекс набрав чинності лише з 1 січня 2004 р., тобто
після виникнення спірних правовідносин.
Також, безпідставним є посилання відповідача на відсутність
акту прийому - передачі матеріальних цінностей на зберігання,
оскільки про факт передачі матеріальних цінностей в присутності
свідків згідно переліку безпосередньо вказано в додатку до
договору, який скріплено підписами сторін та свідків.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 936
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
за договором зберігання одна
сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй
другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у
схоронності.
Статтею 938 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом
строку, встановленого у договорі зберігання.
Строк дії додаткової угоди встановлено 2 роки, тобто, до
10.12.2004р.
За таких обставин, попередні судові інстанції прийшли до
вірного висновку про зобов'язання відповідача повернути суб'єкту
підприємницької діяльності ОСОБА_1 матеріальні цінності за
переліком.
Щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом норм
процесуальн ого права колегія суддів зазначає наступне.
Твердження скаржника про те, що апеляційним судом не було
направлено додаток до договору для проведення почеркознавчої
експертизи не може бути взято до уваги, оскільки в матеріалах
справи відсутнє клопотання відповідача про проведення такої
експертизи.
Також, посилання в касаційній скарзі на порушення норм
процесуального права, у зв'язку з невірним зазначенням позивачем
адреси відповідача, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як
вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно свого клопотання
був ознайомлений з матеріалами справи, а також був присутній в
судовому засіданні апеляційної інстанції та мав можливість
наводити свої доводи та міркування з усіх питань що виникають в
ході судового розгляду.
Беручи до уваги все вищевикладене, колегія суддів приходить
до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає
вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не
вбачається.
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства
"Поколодін" залишити без задоволення.
Постанову від 06.11.2006р. Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-16/6464-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Г. Савенко
I. Ходаківська