ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 р.
№ 5/2977-20/341
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Аптека Маїс-К"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2005
р.
у справі
№ 5/2977-20/341
господарського суду
Львівської області
за позовом
Трускавецької міської ради Львівської області
до
1) Державної податкової інспекції у м. Трускавці,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Маїс-К",
3) Західно-української регіональної агропромислової біржі
треті особи на стороні позивача:
1) Відділ приватизації та управління майном Трускавецької
міської ради Львівської області,
2) Комунальне підприємство "Наше місто",
3) Колективне підприємство "Сюрприз"
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
та протоколу ведення аукціону
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
- не з'явились;
відповідача-1:
- не з'явились;
відповідача-2:
Люба О.Д., дов. № б/н від 04.03.2006 р.;
відповідача-3:
- не з'явились;
третьої особи-1:
- не з'явились;
третьої особи-2:
- не з'явились;
третьої особи-3:
- не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 р. Трускавецька міська рада (далі -Рада)
звернулась до господарського суду Львівської області з позовною
заявою, у якій просила визнати недійсними:
- договір купівлі-продажу нерухомого майна № 98/07-04 від
07.07.2004 р. (далі -Договір № 98/07-04), об'єктом якого є нежиле
приміщення, літера А-1, загальною площею 63,8 м2, що знаходиться
за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Стебницька, 62,
укладений між Державною податковою інспекцією у м. Трускавці
(далі -Iнспекція), від імені та в інтересах якої діяв член
Західно-української регіональної агропромислової біржі
(далі -Біржа) -Товариство з обмеженою відповідальністю
"Західбудресурс" в особі брокера Пухтаєвича Віктора Михайловича та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Маїс-К"
(далі -Товариство), від імені та в інтересах якого діяв член
Біржі -Приватне підприємство "Колорит" в особі брокера Поліщук
Віри Миколаївни.
- протокол № 3 проведення аукціону від 07.07.2004 р.
Позовні вимоги Рада обгрунтовувала тим, що майно, яке є
об'єктом Договору № 98/07-04, є її власністю, а факт його
перебування на балансі Комунального підприємства "Наше місто"
(далі -Комунальне підприємство) не свідчить про те, що воно
перебувало у повному господарському віданні вказаного
підприємства, а тому реалізація Iнспекцією вказаного майна з
прилюдних торгів на Біржі з метою погашення податкового боргу
Комунального підприємства здійснена з порушенням вимог
законодавства України, у зв'язку з чим Договір № 98/07-04 має бути
визнано недійсним.
Рішенням господарського суду Львівської області від
22.11.2004 р. (суддя Манюк П.Т.) позовні вимоги Ради задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
12.04.2005 р. (колегія суддів: Онишкевич В.В., Слука М.Г.,
Скрутовський П.Д.) рішення господарського суду Львівської області
від 22.11.2004 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що майно, яке є об'єктом
Договору № 98/04-04, є власністю Ради і не перебувало у повному
господарському віданні Комунального підприємства, а тому продаж
вказаного майна з метою погашення податкового боргу останнього
здійснено з порушеннями норм законодавства України, зокрема, ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою та нормативним обгрунтуванням до неї, у якій
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від
12.04.2005 р. і рішення господарського суду Львівської області від
22.11.2004 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у
задоволенні позовних вимог Ради. Вимоги, викладені у касаційній
скарзі та нормативному обгрунтування до неї, Товариство
обгрунтовує тим, що місцевий та апеляційний господарські суди,
вирішуючи спір, дійшли до неправильних висновків, порушили ст. 84
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 37 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст. 182, 203, 215, 216, 388, 640, 650, 656, 657, 777
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колективне підприємство "Сюрприз" (далі -Колективне
підприємство) скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та надіслало до Вищого господарського суду України
відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її
без задоволення, а постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 12.04.2005 р. і рішення господарського
суду Львівської області від 22.11.2004 р. -без змін. Вимоги,
викладені у відзиві, Колективне підприємство обгрунтовує тим, що
доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, є
необгрунтованими.
Рада, Iнспекція, Біржа, Відділ приватизації та управління
майном Трускавецької міської ради Львівської області та Комунальне
підприємство не скористались правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого
господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає
касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних
обставини справи, застосування господарськими судами першої та
другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при
прийнятті рішення і постанови, які оскаржуються, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір,
виходили з того, що майно, яке є об'єктом Договору № 98/04-04, не
перебувало у повному господарському віданні Комунального
підприємства.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що такий висновок зроблено з порушенням ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Так, місцевим і апеляційними господарськими судами
встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:
- Комунальне підприємство було створено у відповідності до
рішень Ради № 87 від 21.11.2002 р. та № 162 від 07.05.2004 р.,
розпорядження міського голови № 5-р від 04.01.2003 р. та № 185-р
від 28.03.2003 р. шляхом злиття комунальних підприємств м.
Трускавця "Житлово-експлуатаційна контора № 1",
"Житлово-експлуатаційна контора № 2", "Трускавецьліфт",
"Трускавецьтеплоенерго", "Виробниче управління комунального
господарства", "Трускавецьводоканал" та "Тепловик" та є їх
правонаступником, до якого перейшли усі права та обов'язки
вказаних підприємств;
- майно, яке є об'єктом Договору № 98/04-04, перебувало на
балансі Комунального підприємства як правонаступника Комунального
підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 1".
Зі статуту Комунального підприємства вбачається, що:
- воно є правонаступником активів, пасивів та зобов'язань
комунальних підприємств м. Трускавця "Житлово-експлуатаційна
контора № 1", "Житлово-експлуатаційна контора № 2",
"Трускавецьліфт", "Трускавецьтеплоенерго", "Виробниче управління
комунального господарства", "Трускавецьводоканал", "За безпеку
руху" та "Тепловик", Дочірнього підприємства
"Рекламно-інформаційне агентство "Стимул" комунального
підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 1" та володіє,
користується, розпоряджається їх майном на праві повного
господарського відання (п. 1.2);
- його статутний фонд формується із вартості майна, яке
передається Власником майна у повне господарське відання (п. 3.1).
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає,
що вказаним положенням статуту Комунального підприємства
господарські суди першої та другої інстанції оцінки не надали, чим
порушили ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та передчасно прийшли до
висновку, що майно, яке є об'єктом Договору № 98/07-04, не
перебувало у повному господарському відання Комунального
підприємства.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне вказати, що лише встановлення місцевим та
апеляційним господарськими судами факту порушення під час продажу
майна, яке є об'єктом Договору № 98/04-04, п. 3.4 Порядку
проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків,
які перебувають у податковій заставі (щодо змісту інформації
(оголошення) про проведення аукціону з продажу майна),
затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України
від 26.06.2002 р. № 294, не може бути підставою для визнання
недійсним зазначеного договору на підставі ст. ст. 16 та 215 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки судами не було з'ясовано, як вказане
порушення вплинуло на права та обов'язки Ради, яка є позивачем по
даній справі, але не є стороною у Договорі № 98/04-04, і,
відповідно, яким саме чином вказане порушення призвело до
порушення її прав та законних інтересів.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовід носин.
Відповідно до частини першої ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення місцевого
чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
) межі перегляду справи в касаційній інстанції
не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішува
ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних дока зів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 12.04.2005 р. і рішення господарського
суду Львівської області від 22.11.2004 р. підлягають скасуванню як
такі, що прийняті з порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
справа -передачі на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Аптека Маїс-К" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
12.04.2005 р. та рішення господарського суду Львівської області
від 22.11.2004 р. у справі № 5/2977-20/341 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.I. Шаргало