ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 р.
№ 43/101
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.I., -головуючого,
Панової I.Ю.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши матеріали касаційних скарг
ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Просперітет",
Комерційного банку ТОВ "Місто Банк",
ТОВ "Тревел-Груп",
на постанову
Київського апеляційного господарського суду
від 13 листопада 2006 року
у справі
№ 43/101 господарського суду м. Києва
за заявою
ТОВ "Тревел-груп"
до
Дочірнього підприємства "Укрдорпостачсервіс" ВАТ
"Автомобільні дороги України"
про
визнання банкрутом,
розпорядник майна
Качкуров Ф.В.,
за участю представників сторін:
ТОВ "Тревел-груп" -Золотухін В.В. ,
ДП "Укрдорпостачсервіс" -Фрейдун О.М. (дов. від 23.01.2007),
КБ ТОВ "Місто Банк" - Рябко Л.Г. (дов. від 19.12.2006),
ТОВ "Просперітет" -Сліпчук А.О. (дов. від 08.02.2007);
В судовому засіданні оголошено перерву і призначено розгляд
касаційної скарги на 13.03.07 о 10:50 год.
встановив:
У лютому 2006 року кредитор -Товариство з обмеженою
відповідальністю "Тревел-Груп" звернувся до господарського суду із
заявою про визнання банкрутством Дочірнього підприємства
"Укрдорпостачсервіс" ВАТ "Автомобільні дороги України", оскільки
станом на 03.02.2006 р. борг боржника становить більш ніж триста
мінімальних заробітних плат, не сплачений більш ніж протягом трьох
місяців.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.02.2006 р.
порушено провадження у справі, призначено підготовче засідання,
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва
від 01.03.2006 р. визнано розмір вимог кредитора -ТОВ
"Тревел-Груп", зобов'язано заявника подати до офіційного
друкованого органу оголошення про порушення справи про
банкрутство, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого
Качкурова Ф.В.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва
від 04.08.2006р. (суддя Пасько М.В.) визнано кредиторами ТОВ
"Тревел-груп" на суму 3 556 413,11 грн.; ТОВ "Влалекта" на суму 25
766,58 грн.; ТОВ "Просперітет" на суму 25 728,92 грн.; ДПI у
Голосіївському районі м. Києва на суму 15 709,15 грн.; ТОВ
"Автошлях" на суму 13 096,23 грн.; ЗАТ "Елгран" на суму 182 437,55
грн.; ВАТ "Скала-Подільський спецкар'єр" на суму 89 999,93 грн.,
ТОВ Аль-Ямі Iнтернейшнл" на суму 184 615,44 грн.; ТОВ
"Тальнівський щебзавод" на суму 14 274,05 грн. Затверджено реєстр
вимог кредиторів на загальну суму 4 108 040 96 грн. Заяву ВАТ
"Первомайський кар'єр "Граніт" про визнання кредитор з грошовими
вимогами у розмірі 68 270,00 грн. відхилено. Заяву ТОВ
"Просперітет" в частині заявлених вимог у розмірі 25 786,13 грн.
відхилено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.11.2006р. (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. -головуючий,
В.О. Зеленін, Малетич М.М.) ухвалу господарського суду від
04.08.2006 р. змінено, виключено із кредиторів ДП
"Укрдорпостачсервіс" ТОВ "Тревел-грпу" з майновими вимогами на
суму 3 556 413,11 грн. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
До Вищого господарського суду України із касаційними скаргами
на постанову апеляційного суду звернулися:
ТОВ "Тревел-Груп", яке, посилаючись на порушення норм
процесуального права, просить постанову скасувати, ухвалу
господарського суду м. Києва залишити без змін;
Комерційний банк ТОВ "Місто Банк", який просить ухвалу
господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного
господарського суду скасувати та прийняти нову постанову, якою
визнати його кредитором боржника на суму 2 360 073,51 грн., які є
предметом застави згідно з державним реєстром застави;
ТОВ "Просперітет", яке просить ухвалу господарського суду
першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду в
частині відхилення його грошових вимог скасувати та прийняти нову
постанову, якою визнати грошові вимоги ТОВ "Просперітет" до
боржника на суму 51 515,05 грн.
У відзивах на вищевказані касаційні скарги Дочірнє
підприємство "Укрдорпостачсервіс" ВАТ "Автомобільні дороги
України" просить залишити їх без задоволення, а постанову
апеляційного господарського суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
1. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ВКФ "Просперітет"
звернулося до суду із грошовими вимогами до боржника у розмірі 51
515,05 грн. Вказувало, що на виконання умов договору № 65/ПСМ від
10.04.2004, укладеного між ТОВ "Просперітет" та боржником,
здійснював поставку боржнику щебеню та цементу.
Станом на 26.07.2004 заборгованість останнього за поставлений
товар склала 106 956,00 грн. Протягом серпня-жовтня 2004 року
додатково поставив боржнику товар на загальну суму 208 559,05 грн.
Боржник за поставлений товар розрахувався частково, в результаті
чого на момент порушення справи про банкрутство заборгованість
склала 51 515,05 грн.
Місцевий господарський суд, з яким погодися суд апеляційної
інстанції, залишивши ухвалу без змін, визнав ТОВ "Просперітет"
кредитором боржника на суму 25 728,92 грн., заява в частині
визнання грошових вимог у розмірі 25 786,13 грн. відхилено.
За ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
провадження у
справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, іншими законодавчими
актами України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти
днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з
вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор, подаючи до господарського суду відповідну
заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх
відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді
відповідних заяв входить саме перевірка їх обгрунтованості та
наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
Під терміном "грошове зобов'язання" у цьому Законі
розуміються зобов'язання боржника заплатити кредитору певну
грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших
підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і
розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за
передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з
урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник,
визначаються на день подачі в господарський суд заяви про
порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не
встановлено цим Законом.
ТОВ "Просперітет" звернувся із заявою про визнання його
кредитором боржника у розмірі 51515,05 грн.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки заявлені грошові вимоги до боржника у розмірі 25
728,92 грн. документального підтвердження актами звірки,
підписаним сторонами, даними бухгалтерського обліку та копіями
накладних, що засвідчують поставку товарів, суди дійшли висновку
про їх включення до реєстру вимог кредиторів.
В той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій,
накладна № 27/щ від 16.10.2004 р., на яку посилається заявник як
на підтвердження поставки боржнику відсіву гранітного на суму 29
952,21 грн., не містить доказів прийняття товару боржником -
підписи уповноваженої особи боржника та печатки ДП
"Укрдорпостачсервіс" відсутні, а тому суди обгрунтовано відмовили
ТОВ "Просперітет" в частині заявлених грошових вимог у розмірі 25
786,13 грн.
2. Що стосується доводів касаційної скарги ТОВ "Тревел-груп".
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.04.2004 р. між
ТОВ "Тревел-Груп" та ДП "Укрдорпостачсервіс" укладено договір №
45/ПСТ, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити
товар, а відповідач -прийняти та оплатити його. Найменування,
марка, кількість, ціна товару встановлюються до кожної партії
окремо і вказуються в додатках до цього договору.
На виконання умов договору позивачем було поставлено
відповідачу товар, за які відповідач розрахувався не в повному
обсязі. Заборгованість за постановлені товари стягнута з ДП
"Укрдорпостачсервіс" рішення господарського суду м. Києва від
02.08.2005 у справі № 47/253, зміненим постановою суду апеляційної
інстанції від 01.11.2005, яким постановлено стягнути з ДП
"Укрдорпостачсервіс" на корить ТОВ "Тревел-Груп" 3 556 413,11 грн.
У зв'язку з невиконання боржником вказаного судового рішення
ТОВ "Тревел-Груп" звернувся до суду із заявою про порушення справи
про банкрутство. Ухвалою господарського суду м. Києва у даній
справі порушено справу про банкрутство боржника, та ухвалою віл
04.08.2006 ТОВ "Тревел-Груп" визнано кредитор з майновими вимогами
на суму 3 556 413,11 грн.
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України
судові рішення у справі № 47/253 було скасовані, справа направлена
на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Рішенням
господарського суду м. Києва у справі № 47/253-14/165 позовні
вимоги задоволено. Постановою Київського апеляційного
господарського суду від 07.11.2006 рішення скасовано, провадження
у справі припинено. При цьому судом апеляційної встановлено, що
право вимоги по стягненню заборгованості за договором поставки №
45/ПСТ від 27.04.2004 перейшло від ТОВ "Тревел-Груп" до КБ ТОВ
"Місто Банк" відповідно до п. 1.4 договору застави майнових прав,
укладених між сторонами,
Київський апеляційний господарський суд, приймаючи до уваги
факти, встановлені Київським апеляційним господарським судом у
справі № 47/253-14/165, дійшов законного та обгрунтованого рішення
про виключення з реєстру вимог кредиторів ТОВ "Тревел-Груп" з
майновими вимогами на суму 3 556 413,11 грн., оскільки право
вимоги у ТОВ "Тревел-Груп" за договором поставки № 45/ПСТ від
27.04.2004 відсутнє.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2007
р. у справі № 47/253-14/165 постанова Київського апеляційного
господарського суду від 07.11.2006 р. змінена, п. 3 викладено в
наступній редакції: "В позові відмовити".
Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції
норм процесуального права, оскільки справу було розглянуто
апеляційним судом за відсутності ТОВ "Тревел-Груп", не
повідомленої належним чином про час і місце розгляду справи,
спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69
цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не
може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, зокрема,
є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників
судового процесу.
Разом з тим, як роз'яснено в п. 11 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 21.12.1990 р. № 9 ( v0009700-90 ) (v0009700-90)
"Про
практику застосування судами процесуального законодавства при
розгляді цивільних справ по першій інстанції" у разі неявки однієї
зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі,
і про яких є відомості про вручення їм повісток, без повідомлення
причин неявки або з причин, визнаних судом неповажними, справа
може бути розглянута за відсутності особи, яка не з'явилася, якщо
є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає
потреби заслухати пояснення особи, яка не з'явилася.
Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був
повідомлений належним чином, у судові засідання 09.10.2006,
23.10.2006, 13.11.2006 р. не з'являвся, у зв'язку з чим розгляд
справи неодноразово відкладався, неможливість присутності в
судовому засіданні представника документально підтверджена не
була, а в матеріалах справи достатньо документів та доказів для
вирішення спору, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови апеляційного господарського суду у справі з підстав
порушення норм процесуального права.
За таких обставин Вищий господарський суд України вважає
постанову Київського апеляційного господарського суду в означеній
частині такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному
законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
3. КБ ТОВ "Місто Банк" звернулося з касаційною скаргою на
судові рішення у справі, якими йому відмовлено у задоволенні заяви
про зобов'язання розпорядника майна боржника внести до реєстру
вимог кредиторів відомості про його майнові вимоги у розмірі 2 360
073,51 грн. При цьому суд виходив з того, що КБ ТОВ "Місто Банк"
пропущено строк звернення з вимогами до боржника, визначений п. 2
ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
КБ ТОВ "Місто Банк" стверджує, що його вимоги забезпечені
заставою, а тому він є заставним, а не є конкурсними, у зв'язку з
чим граничний строк зі зверненням про визнання його вимог,
передбачений п. 2 ст. 14 Закону, його не стосується.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за
вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження
у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання,
або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються
погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою
затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і
поновленню не підлягає.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви КБ ТОВ "Місто Банк"
виходили з того, що заява про внесення визнання грошових вимог КБ
ТОВ "Місто Банк" до боржника здана до господарського суду
26.05.2006 року, тобто після закінчення граничний строку,
встановленого ст. 14 Закону для звернення конкурсних кредиторів з
вимогами до боржника, який поновленню не підлягає.
КБ ТОВ "Місто Банк" стверджує, що він являється не конкурсним
заставним кредитором, а тому відповідно до п. 6 ст. 14 Закону
розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги
кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.
Статтею 1 Закону встановлено, що конкурсними кредиторами є
кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення
провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені
заставою майна боржника.
У зв'язку з тим, що кредитори, вимоги яких забезпечені
заставою, (заставні кредитори) не є конкурсними кредиторами, вони
можуть не подавати заяви з грошовими вимогами до боржника в
порядку ч. 1 ст. 14 Закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна
зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які
забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх
відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести
окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом
застави згідно з державним реєстром застав.
Таким чином, Законом встановлено, що такі вимоги розпорядник
майна в обов'язковому порядку вносить окремо до реєстру вимог
кредиторів за даними бухгалтерського обліку боржника.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 11.08.2004 р. між
ТОВ "Тревел-Груп" та КБ ТОВ "Місто Банк" укладено договір про
надання кредиту на умовах відкличної кредитної лінії за № 32/Ю.
В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним
договором 11.08.2004 р. між КБ ТОВ "Місто Банк" було укладено
договір застави майнових прав по договору поставки № 45/ПСТ від
27.04.2004 р., укладеного між ДП "Укрдорпостачсервіс" та ТОВ
"Тревел-Груп", відповідно до умов якого ТОВ поставляло ДП товари,
за які останній розрахувався не в повному обсязі.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.11.2005 р. у
справі № 48/291, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р., у зв'язку з
порушенням ТОВ "Тревел-Груп" зобов'язань та з настанням строку
виконання зобов'язання за кредитним договором, звернено стягнення
на заставлені майнові права вимоги ДП "Укрдорпостачсервіс" по
договору постанови № 45/ПСТ від 27.04.20045р, заставлені для
погашення заборгованості ТОВ "Тревел-груп" перед КБ ТОВ "Місто
Банк" в розмірі 2360073,51 грн. Здійснено реалізацію заставлених
майнових прав шляхом переведення на КБ ТОВ "Місто Банк"
заставленого майнового права та визнано останнього кредитом до
договором поставки № 45/ПСТ від 27.04.2004 р. ДП
"Укрдорпостачсервіс" на суму 2360073,51 грн.
Судами попередній інстанцій встановлено, що публікація
оголошення про банкрутство ДП "Укрдорпостачсервіс" ВАТ "ДАК
"Автомобільні договори України" була здійснена 14.03.2006 р. в
газеті "Урядовий кур'єр" № 48. Заява КБ ТОВ "Місто Банк" здана в
канцелярію господарського суду м. Києва 26.05.2006 р., тобто після
закінчення &nbs p;30-денного строку, передбаченого ст. 14 Закону.
Оскільки судовими рішеннями у справі № 4/291 звернено
стягнення на заставлені ТОВ "Тревел-Груп" майнові права та
переведено на КБ ТОВ "Місто Банк" права кредитора до ДП
"Укрдорпостачсервіс" за договором постанови, колегія суддів
вважає, що вимоги КБ ТОВ "Місто банк" є законними та
обгрунтованими. Разом з тим, суди попередніх інстанцій
обгрунтовано відмовили КБ ТОВ "Місто Банк" у включенні його вимог
до реєстру вимог кредиторів ДП "Укрдорпостачсервіс", оскільки
збільшення розміру, подання кредитором додаткових грошових вимог,
які грунтуються на будь-якому цивільно-правовому зобов'язанні, у
тому числі - на відступленні права вимоги, можливе, виходячи із
вимог Закону, лише на протязі граничного строку, встановленого для
їх подання, та передбаченому п.1 ст. 14 Закону. В іншому випадку,
вказані вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків
господарського суду та неправильне застосування норм матеріального
та процесуального права не знайшли свого підтвердження при
розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою
колегією не приймаються до уваги.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності,
судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи
господарським судом м. Києва та Київським апеляційним
господарським судом фактичні обставини справи встановлено на
основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих
доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана
правильна юридична оцінка, прийнята постанова відповідає нормам
чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ТОВ Виробничо-комерційна фірма
"Просперітет", Комерційного банку ТОВ "Місто Банк", ТОВ
"Тревел-Груп" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13
листопада 2006 року у справі № 43/101 залишити без змін.
Головуючий М.I. Хандурін
Судді I.Ю. Панова
О.С.Удовиченко