ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.03.2007                                  Справа N 17/336/06
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:  Козир
Т.П.  -  головуючого, Ковтонюк Л. В., Стратієнко Л.В., за участю
представників сторін: позивача – Колодязної Ю. А. дов.  від  20.
11.2006  р.  N 023/06-810, відповідача – Спічак Ю. Ю.  дов.  від
01.03.2007 року N 3,
 
розглянувши    касаційну    скаргу    торгово    –заготівельного
кооперативного   підприємства  “Надія“на   постанову   Одеського
апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року у справі за
позовом  ВАТ  “Енергопостачальна компанія  “Миколаївобленерго“до
торгово  –заготівельного кооперативного підприємства  “Надія“про
стягнення коштів,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  липні 2006 року ВАТ “Миколаївобленерго“звернулось до  суду  з
позовом  до  торгово –заготівельного кооперативного підприємства
“Надія“про стягнення 3295 гривень 92 коп. коштів, нарахованих за
актом   про   порушення   п.п.  7.30–7.33  Правил   користування
електричною енергією.
 
Рішенням   господарського   суду   Миколаївської   області   від
28.09.2006 року у позові відмовлено.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
28.11.2006 року рішення суду скасовано.
 
Позов задоволено.
 
У    касаційній    скарзі   Торгово–заготівельне    кооперативне
підприємство  “Надія”  просить скасувати постанову  апеляційного
суду,  а  рішення  місцевого господарського  суду  залишити  без
зміни, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної
інстанції ст. 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та п.п. 7.31, 7.32,  4.9,
4.10, 4.12 правил користування електричною енергією.
 
Зазначає,   що   порушення,  зафіксоване  актом  перевірки,   не
підтвердилося  висновком технічної експертизи, а тому,  на  його
думку,  відсутні підстави для стягнення коштів,  нарахованих  за
цим актом.
 
Вислухавши  пояснення представників сторін,  обговоривши  доводи
касаційної  скарги, вивчивши матеріали справи,  суд  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено  господарським судом, позивач  просить  стягнути
кошти,  нараховані  за актом N 006127 від  21.02.2005  року  про
порушення правил користування електричною енергією.
 
Даним актом стверджується, що з електролічильника зірвано пломби
енергопостачальної організації.
 
Тому  позивач  на підставі п.п. 7.30 і 7.32 Правил  користування
електричною енергією нарахував плату за користування електричною
енергією  відповідно  до  Методичних рекомендацій,  затверджених
НКРЕ  і  виписав  споживачу рахунок на цю суму, який  відповідач
відмовився оплатити.
 
Між   тим,  29.03.2005  року  за  ініціативою  відповідача  була
проведена  експертна перевірка приладу обліку ДН  –4  N  414911,
показники   якого  відмовився  враховувати  позивач,   і   актом
перевірки   N  41  встановлено  факти  непошкодження   пломб   і
невтручання відповідача в роботу лічильника.
 
Цим  же актом виявлено розкол стяжного гвинта всередині приладу,
проте,   не   доведено,  що  вказане  вплинуло  на  правильність
показників лічильника, а визначено, що електролічильник годний.
 
Згідно  ст.  33  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна  сторона  повинна
довести  ті  обставини, на які вона посилається як  на  підставу
своїх вимог і заперечень.
 
Враховуючи, що акт перевірки містить недостовірні відомості  про
порушення  Правил  користування електричною  енергією,  місцевий
господарський  суд  правильно застосував норми  матеріального  і
процесуального права і юридично обгрунтовано відмовив  у  вимозі
стягнути кошти, нараховані за цим актом.
 
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив  з  того,
що  вказаний  акт  N  006127 про порушення  та  протокол  роботи
комісії філії ВАТ “ЕК “Миколаївобленерго” Братського району N 37
від  9.09.2005 року відповідачем не були оскаржені і не  визнані
недійсними у встановленому порядку.
 
Проте,  такий висновок є помилковим, оскільки акт про  порушення
Правил  користування електричною енергією є доказом у  справі  і
підлягає перевірці і оцінці за правилами ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
у  сукупності з іншими доказами, наданими сторонами, та не  може
визнаватися недійсним у самостійному позовному провадженні.
 
З  огляду  на  викладене, постанову суду  апеляційної  інстанції
визнати  законною  не  можна, тому вона підлягає  скасуванню,  а
рішення місцевого господарського суду –залишенню без зміни.
 
Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-10,   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Скасувати  постанову Одеського апеляційного господарського  суду
від 28.11.2006 року.
 
Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.09.2006
року залишити без зміни.