Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В. Овечкін -головуючого,

Є. Чернов

В. Цвігун

за участю представників:

ВАТ "Уктелеком"

Зісс О.Ю. -(дор. № 147 від 09.08.2006)

ТОВ "АйЕксЕн Україна"

Клепацький М.М. -(дор. від 09.10.2006)

розглянув касаційну скаргу

ТОВ "АйЕксЕн Україна"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду

від 18 грудня 2006 року

у справі

№ 44/640 господарського суду м. Києва

за позовом

ВАТ "Укртелеком"

до

ТОВ "АйЕксЕн Україна"

про

стягнення 185906, 32 грн.

зустрічним позовом

ТОВ "АйЕксЕн Україна"

до

ВАТ "Укртелеком"

про

стягнення 230013, 48 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського м. Києва від 27.09.2006 (суддя Т.Трофименко) позовні вимоги за первісним позовом про стягнення заборгованості за договором доручення від 27.08.2004 № 882-262 та зобов'язання повернути залишок нереалізованих карток та надати інформацію про залишки невикористаних послуг за ПIН-кодами на картках задоволені в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тими обставинами, що з наданих суду доказів, зокрема, актів виконаних робіт, вбачається невиконання відповідачем умов договору, що є порушенням взятих за договором зобов'язань та приписів ст. 526 ЦК України (435-15) щодо належного виконання зобов'язань у встановлений строк. Несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем за первісним позовом є порушенням умов договору та зобов'язує сплатити пеню за таке порушення.

В порушення умов договору відповідач за первісним позовом не повернув залишок нереалізованих карток.

Ненадання інформації про залишки невикористаних послуг за ПIН-кодами на картках, які реалізовувалися, є порушенням частини другої ст. 1006 ЦК України (435-15) .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 (судді: О.Вербицька, В.Коваленко, В.Пантелієнко) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же мотивів та підстав.

ТОВ "АйЕксЕн Україна" в касаційній скарзі просить рішення господарського суду першої інстанції та апеляційну постанову у справі скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Скаржник вказує, зокрема, на неврахування судами приписів ст. 538 ЦК України (435-15) , неправильне застосування приписів ст.ст. 237, 243 ЦК України (435-15) , судами не досліджено предмет матерально-правової вимоги за зустрічним позовом, допущено порушення ст. 43 ГПК України (1798-12) .

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги та вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено наступні обставини.

27.08.2004 між сторонами було укладено договір доручення № 882-262 відповідно до п. 1.1 якого ТОВ "АйЕксЕн Україна" зобов'язалося самостійно та (або) із залученням третіх сторін залучати від імені та за рахунок ВАТ "Укртелеком" кінцевих користувачів передплачених послуг міжнародного зв'язку шляхом розповсюдження (продажу) сервісних карток послуг ВАТ "Укртелеком" (а.с. 21 т. 1).

Таким чином між сторонами виникло господарське зобов'язання на передбачених умовами договору взаємних правах та обов'язках.

Господарськими судами на підставі зібраних у справі доказів встановлено, що ТОВ "АйЕксЕн Україна" не виконало зобов'язання з перерахування ВАТ "Укртелеком" грошових коштів на загальну суму 178760 грн., що є порушенням умов п. 3.10 договору.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (436-15) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.2 договору передбачено обов'язок винної у порушенні строків проведення розрахунків сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона зобов'язана довести обставини на які вона посилається як на підставу власних вимог та заперечень.

Відповідач належними та допустимими доказами доводів позивача не спростував, протилежних обставин на які він посилається не довів.

Таким чином судами зроблено правильний висновок про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "АйЕксЕн Україна" припинило виконання умов договору у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1006 ЦК України (435-15) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

Судами встановлено, що ТОВ "АйЕксЕн Україна" не передало в повному обсязі інформації про залишки невикористаних послуг за ПIН-кодами на картках, які реалізовувалися товариством відповідно до договору доручення, що є порушенням вищевказаної норми закону та унеможливлює надання кінцевим споживачам оплачених але не використаних ними послуг ВАТ "Укртелеком".

Відповідно до п. 3.3.7 договору в разі припинення договору ТОВ "АйЕксЕн Україна" зобов'язано повернути залишок нереалізованих сервісних карток, що однак зроблено не було.

Враховуючи викладене касаційна інстанція визнає висновки господарських судів попередніх інстанцій такими, що відповідають встановленим обставинам, матеріалам справи та нормам чинного законодавства, застосованими до регулювання спірні правовідносини сторін.

Висновки судів в частині зустрічного позову відповідають умовам договору нормам матеріального права та встановленим обставинам.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, невірного тлумачення норм ст.ст. 1002, 1007 ЦК України (435-15) касаційною інстанцією відхиляється, оскільки на правильність висновків не впливають.

Скаржником в порядку ст. 33 ГПК України (1798-12) не доведено своїх вимог про відшкодування витрат, оскільки такий обов'язок довірителя умовами договору не передбачений, не доведено, що витрати мають відношення до виконання скаржником обов'язків повіреного за умовами договору.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) ,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 та рішення господарського м. Києва від 27.09.2006 у справі № 44/640 господарського суду м. Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.