ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( ухвалою ВСУ від 10.05.2007 справа № 3-1738к07 реєстрац. № 658018 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
     06 березня 2007 р.
     № 21/635
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
     розглянув   касаційну   скаргу   товариства    з    обмеженою
відповідальністю "Редіал", м. Київ (далі -ТОВ "Редіал")
     на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2006 та
     постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
07.12.2006
     зі справи № 21/635
     за позовом державного підприємства  "Українське  агентство  з
авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки  України,
м. Київ (далі -ДП "УААСП")
     до ТОВ "Редіал"
     за участю третьої особи на стороні позивача, яка  не  заявляє
самостійних вимог  на  предмет  спору,  -  Київської  регіональної
митниці, м. Київ
     про стягнення 83 313,04 грн.
     Судове засідання проведено за участю представників:
     ДП "УААСП" - Гонти I.А.,
     ТОВ "Редіал" -Вдовенка С.М.,
     Київської регіональної митниці -не з'явились.
     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України
                            ВСТАНОВИВ:
     ДП "УААСП" звернулося до господарського суду  міста  Києва  з
позовом  про  стягнення  з  ТОВ  "Редіал"   винагороди   у   формі
відрахувань (відсотків) від вартості імпортованого обладнання,  із
застосуванням  якого  можна  здійснити  відтворення   виключно   в
особистих  цілях  у  домашніх  умовах   творів,   зафіксованих   у
фонограмах і (або) відеограмах, у сумі 80 678, 45 грн.,  та  трьох
відсотків річних від суми боргу в сумі 2 634, 59 грн., а всього  в
сумі 83 313, 04 грн.
     Рішенням названого суду від 06.02.2006 (суддя Шевченко Е.О.),
залишеним   без   змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від 07.12.2006 (колегія суддів у складі: суддя
Зеленін В.О. -головуючий, судді Рєпіна Л.О., Капацин Н.В.),  позов
задоволено повністю. Названі рішення попередніх судових  інстанцій
з посиланням на приписи статті 42 Закону  України  "Про  авторське
право  і  суміжні  права"  ( 3792-12 ) (3792-12)
          (далі  -Закон),  постанови
Кабінету Міністрів України від  27.06.2003  №  992  ( 992-2003-п ) (992-2003-п)
        
"Про розмір відрахувань виробниками та  імпортерами  обладнання  і
матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна
здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах
і (або) відеограмах", а також наказу Міністерства освіти  і  науки
України,  Державного  комітету  України  з   питань   регуляторної
політики та підприємництва та Державної  податкової  адміністрації
України   від   24.11.2003   №   780/123/561   ( z1153-03 ) (z1153-03)
           "Про
затвердження  Порядку  здійснення   відрахувань   виробниками   та
імпортерами обладнання і  матеріальних  носіїв,  із  застосуванням
яких у  домашніх  умовах  можна  здійснити  відтворення  творів  і
виконань,  зафіксованих  у  фонограмах   і   (або)   відеограмах",
мотивовано обов'язком відповідача сплатити відрахування у  розмірі
трьох відсотків від вартості імпортованого обладнання.
     У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
"Редіал"   просить   скасувати   оскаржувані   рішення   місцевого
господарського суду і  постанову  суду  апеляційної  інстанції  та
прийняти  нове  рішення,  яким  у  задоволенні  позову  відмовити,
посилаючись на неправильне застосування судами норм  матеріального
і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про відсутність
обов'язку  відповідача  здійснювати  виплату   оспорюваної   суми,
виходячи з  припису  частини  першої  статті  25  Закону,  та  про
відсутність договірних відносин між учасниками спору.
     У  відзиві  на  касаційну  скаргу  ДП  "УААСП"  зазначає  про
правильність  та  обгрунтованість  висновків  попередніх   судових
інстанцій та просить залишити  оскаржувані  рішення  без  змін,  а
касаційну скаргу -без задоволення.
     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського   процесуального   кодексу   України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду скарги.
     Перевіривши на  підставі  встановлених  судовими  інстанціями
фактичних обставин  справи  правильність  застосування  ними  норм
матеріального  і  процесуального   права,   заслухавши   пояснення
представників  сторін,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
     Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
     - ДП "УААСП" відповідно до свідоцтва від  15.09.2003  №  1/У,
виданого   Державним   департаментом   інтелектуальної   власності
Міністерства  освіти  і  науки  України,   є   організацією,   яка
уповноважена  здійснювати   збір   і   розподіл   між   суб'єктами
авторського права і (або) суміжних  прав  коштів  від  відрахувань
виробниками, імпортерами  обладнання  і  матеріальних  носіїв,  із
застосуванням яких у домашніх умовах можна  здійснити  відтворення
творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах у
порядку, визначеному в Постанові Кабінету  Міністрів  України  від
27.06.2003  №   992   ( 992-2003-п ) (992-2003-п)
           "Про   розмір   відрахувань
виробниками та імпортерами обладнання і  матеріальних  носіїв,  із
застосуванням яких у домашніх умовах можна  здійснити  відтворення
творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або)  відеограмах"
(далі -Порядок здійснення відрахувань);
     - ТОВ "Редіал" протягом періоду часу з травня по жовтень 2004
року було імпортовано на митну територію України  обладнання,  яке
згідно з Українською  класифікацією  товарів  зовнішньоекономічної
діяльності (УКТЗЕД) позначено такими кодами: 8520, 8521  10,  8521
90 00 00, 8525 40 99 00, 8527 19 00 00, 8527 21, 8527 31, 8528;
     - 08.02.2004  фірмою  "MEDVEL  FINANCIAL  LLC"(США)  та   ТОВ
"Редіал"  укладено  контракт  RM-5,   з   якого   вбачається,   що
відповідачем було придбано товар на умовах купівлі-продажу,  тобто
ТОВ  "Редіал"  є  імпортером,  а  не  посередником,  тому  повинно
сплачувати  відповідні  збори  згідно  з   чинним   законодавством
України;
     - під час ввезення на митну територію  України  імпортованого
обладнання відповідач не сплатив  позивачеві  винагороди  у  формі
відрахувань  трьох  відсотків  від   вартості   цього   обладнання
відповідно до Порядку здійснення відрахувань;
     - з урахуванням  трьох  відсотків  річних  від  простроченого
грошового зобов'язання за  період  01.06.2004  -  04.10.2005  сума
боргу складає 16 497, 63 доларів США, що становить 83 313, 04 грн.
згідно  з  офіційним  курсом,  встановленим  Національним   банком
України станом на 03.10.2005.
     Причиною  виникнення  спору  стало  питання  щодо   обов'язку
відповідача сплатити  відрахування  в  сумі  трьох  відсотків  від
вартості імпортованого обладнання.
     Згідно зі статтею 25 Закону:
     допускається без дозволу автора  (чи  іншої  особи,  яка  має
авторське право) і без виплати авторської винагороди  відтворювати
виключно  в  особистих  цілях  або  для  кола   сім'ї   попередньо
правомірно оприлюднені твори, крім:
     а) творів архітектури у формі будівель і споруд;
     б) комп'ютерних програм, за винятком  випадків,  передбачених
статтею 24 цього Закону;
     в)  репрографічного  відтворення  книг,  нотних   текстів   і
оригінальних  творів   образотворчого   мистецтва,   за   винятком
випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;
     твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах,  їх
примірниках,  а  також  аудіовізуальні  твори  та  їх   примірники
допускається відтворювати у домашніх умовах виключно  в  особистих
цілях або для кола сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців,
виробників фонограм,  виробників  відеограм,  але  з  виплатою  їм
винагороди.  Особливості  виплати  винагороди  у   цьому   випадку
визначені статтею 42 цього Закону.
     Отже, частиною другою статті 25 Закону окремо визначено умови
вільного відтворення в особистих цілях  саме  творів  і  виконань,
зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх  примірниках,  а  також
аудіовізуальних творів та їх примірників. Зокрема, такою умовою  є
виплата винагороди суб'єктам авторського та (або) суміжних прав.
     Водночас приписами частини  першої  цієї  статті  встановлено
обмеження майнових прав автора (чи іншої особи, яка має  авторське
право) щодо творів, які було попередньо правомірно оприлюднено.
     Відповідно до статті 42 Закону:
     допускається відтворення  в  домашніх  умовах  і  виключно  в
особистих цілях творів  і  виконань,  зафіксованих  у  фонограмах,
відеограмах  і  їх  примірниках,  без  згоди   автора   (авторів),
виконавців і виробників фонограм (відеограм), але  з  виплатою  їм
винагороди способом, визначеним  частиною  четвертою  цієї  статті
(частина друга);
     виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм  та  іншим
особам, які мають  авторське  право  і  (або)  суміжні  права,  за
передбачені частиною другою цієї статті відтворення,  здійснюється
у формі відрахувань (відсотків) від вартості  обладнання  і  (або)
матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання  і
матеріальних  носіїв,  із  застосуванням  яких   можна   здійснити
відтворення виключно в особистих цілях у домашніх  умовах  творів,
зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:
     а) професійного обладнання та (або) матеріальних  носіїв,  не
призначених для використання в домашніх умовах;
     б) обладнання і  матеріальних  носіїв,  що  експортуються  за
митну територію України;
     в) обладнання і матеріальних носіїв,  що  ввозяться  фізичною
особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без
комерційної мети (частина четверта);
     розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї  статті
відрахувань (відсотків),  що  мають  сплачуватися  виробниками  та
(або) імпортерами обладнання і матеріальних  носіїв,  визначаються
Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками  та  імпортерами
обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються  визначеним
Установою   організаціям   колективного   управління    (далі    -
уповноваженим  організаціям).  Зібрані  кошти  розподіляються  між
організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі,
на основі договорів,  які  уповноважені  організації  укладають  з
усіма    організаціями    колективного    управління.    Iмпортери
перераховують ці кошти уповноваженій організації під час  ввезення
товару на митну територію України, а виробники - у  кінці  кожного
місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв  (частина
п'ята).
     Згідно з пунктом 7 Порядку  здійснення  відрахувань  під  час
ввезення  на  митну   територію   України   обладнання   і   (або)
матеріальних носіїв імпортери відповідно до  розміру  відрахувань,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003
№ 992 ( 992-2003-п ) (992-2003-п)
        , перераховують суми відрахувань уповноваженим
організаціям,  про  що  надсилають  цим   організаціям   підписану
керівником імпортера довідку щодо  сплати  відрахувань  імпортером
обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх
умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих
у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в  додатку
1 до цього Порядку.
     У  додатку  до  постанови  Кабінету  Міністрів  України   від
27.06.2003  №   992   ( 992-2003-п ) (992-2003-п)
           "Про   розмір   відрахувань
виробниками та імпортерами обладнання і  матеріальних  носіїв,  із
застосуванням яких можна здійснити відтворення у  домашніх  умовах
творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або)  відеограмах"
для  імпортерів   такого   обладнання   встановлено   розмір   цих
відрахувань на рівні  трьох  відсотків  від  вартості  обладнання,
зазначеної в зовнішньоекономічному договорі (контракті).
     Розрахунки   заборгованості   підтверджуються   наявними    в
матеріалах справи доказами і не були спростовані відповідачем.
     З урахуванням наведених норм матеріального права господарські
суди з огляду на встановлені ними  фактичні  дані  дійшли  вірного
висновку про наявність обов'язку відповідача сплатити відрахування
відповідно  до  Порядку  здійснення  відрахувань   та   правомірно
задовольнили позов.
     Iнші доводи касаційної  скарги  спростовуються  встановленими
господарськими судами обставинами справи, а тому  не  можуть  бути
взяті до уваги Вищим господарським судом України.
     Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-9 -  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     Рішення господарського суду міста  Києва  від  06.02.2006  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
07.12.2006 зі справи №  21/635  залишити  без  змін,  а  касаційну
скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Редіал"  -без
задоволення.
     Суддя В. Селіваненко
     Суддя I. Бенедисюк
     Суддя Б. Львов