13/14/1593 Про про стягнення збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - Текст документа

Приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” про стягнення 13702,21 грн. збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. у справі N 14/1593 (суддя Ю.В.Гладюк), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. (судді: І.О.Вечірко, Л.О.Зарудяна, А.А.Ляхевич), позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” на користь приватного підприємця ОСОБА_1 13702,71 грн. шкоди, витрати на послуги адвоката у розмірі 1370,00 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 137,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2006р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” задоволено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. у справі N 14/1593 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За новим розглядом справи, якій присвоєно N 13/14/1593, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р. (суддя N.І.Матущак) позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” на користь приватного підприємця ОСОБА_1 13702,71 грн. шкоди, витрати на послуги адвоката у розмірі 1370,00 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 137,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р. та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу тим, що господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

Позивачем здійснювались пасажирські перевезення відповідно до договору від 02.02.2005р НОМЕР_1, ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

17.12.2005р. позивач, на своєму автомобілі IVECO Turbo 40-12, державний номер НОМЕР_2 здійснював пасажирські перевезення по маршруту НОМЕР_3 в м. Хмельницькому. Біля 13 години в районі вул. Пілотської водій автомобіля “ЗІЛ -130” реєстраційний номер НОМЕР_4, який рухався позаду, не витримав безпечної дистанції руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем позивача.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України (435-15) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, як випливає із приписів даної правової норми, шкода, завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Господарським судом встановлено, що водієм автомобіля “ЗІЛ -130”, який здійснив зіткнення з автомобілем позивача був ОСОБА_2. Вина ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення встановлена постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12.01.2006р.

Згідно ст. 1172 ЦК України (435-15) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Господарським судом встановлено, що ОСОБА_2 є працівником відповідача, який є власником цього автомобіля. За таких обставин відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в повному обсязі.

Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого визначений ст. 1192 ЦК України (435-15) , згідно якої з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Господарським судом встановлено, що за висновком спеціаліста-товарознавця N 348 від 29.12.2005р. витрати на відновлення автомобіля складають 11052,75грн. Як доказ реальної вартості ремонту автомобіля місцевий господарський суд оцінив нотаріально посвідчене пояснення приватного підприємця ОСОБА_1 про отримання від позивача 11052грн. оплати за проведений ремонт автомобіля.

Правила щодо належності і допустимості доказів встановлені ст. 34 ГПК України (1798-12) , згідно якої господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач доводить, що реальна вартість ремонту, який було здійснено приватним підприємцем ОСОБА_1 становила 11052грн.

Згідно ст. 837 ЦК України (435-15) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, визначені ст. 208 ЦК України (435-15) , згідно якої у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. Враховуючи, що вартість робіт, які виконував приватний підприємець ОСОБА_1 у розмірі 11052,75грн. перевищує у двадцять разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то даний договір сторони мали укласти у письмовій формі.

За таких обставин, належним доказом щодо реальної вартості ремонту автомобіля є договір підряду та інші документи, що підтверджують реальну вартість робіт на відновлення пошкодженого відповідачем автомобіля.

Проте, господарський суд попередніх інстанцій, на вимоги вищенаведених правових норми уваги не звернув, що призвело до їх порушення.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 111-12 вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, проте, місцевим господарським судом вказівки, що містилися у постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2006р. виконано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дует ЛТД” задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р. у справі N 13/14/1593 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.