ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     06 березня 2007 р.

     № 3/147пн

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

     головуючого судді

     Овечкіна В.Е.,

     суддів

     Чернова Є.В.,

     Цвігун В.Л.,

     розглянув касаційну скаргу

     Приватного підприємства "Хрізоліт"

     на рішення

     від 05.07.06 господарського суду Донецької області

     у справі

     № 3/147 пн

     за позовом

     Прокурора м.Дзержинська в інт.  держави  в  особі  Кіровської
селищної ради

     до

     Приватного підприємства "Хрізоліт"

     про

     звільнення  та  повернення  самовільно   зайнятої   земельної
ділянки

     у справі взяли участь представники

     позивача: не з'явилися

     відповідача: Талалаєв О.Ж. директор, Кривошеєв М.С.

     ВСТАНОВИВ:

     Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2006
позовні вимоги задоволено. Відповідача  зобов'язано  звільнити  та
повернути Кіровській селищній  раді  самовільно  зайняту  земельну
ділянку.   Рішення   мотивоване    відсутністю    у    відповідача
правовстановлюючих документів на землю (суддя О. Гассій).

     Відповідач у  поданій  касаційній  скарзі  просить  скасувати
рішення місцевого суду від 5.07.23006 і передати справу  на  новий
розгляд до суду першої інстанції. Скаржник наполягає на  порушенні
судом його права на доступ до справедливого судочинства,  оскільки
справа була розглянута без представника  підприємства,  останнього
не було повідомлено про  час  і  місце  засідання  суду.  Всупереч
вимогам  ст.  56  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємство  не  отримало  копію  позовної  заяви  і
всупереч вимогам  ст.  87  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд не надіслав підприємству і не  вручив  під
розписку рішення суду.

     16.05.2006  господарським  судом   Донецької   області   було
порушено  провадження  і  справа   призначена   до   розгляду   на
31.05.2006.  Ухвала  була  відправлена  сторонам   рекомендованими
відправленнями з повідомленнями про вручення  17.05.2006.  Поштові
відправлення були отримані  прокуратурою  та  селищною  радою  під
розпис відповідно 18 та 19 травня 2006 року. Поштове  відправлення
на адресу ПП "Хризоліт"  було  повернуто  поштою  на  адресу  суду
19.06.2006  у  зв'язку   з   закінченням   встановленого   терміну
зберігання.

     Оскільки відповідач в засідання  суду  не  з'явився,  розгляд
справи ухвалою  від  31.05.2006  був  відкладений  на  19.06.2006.
Сторони ухвалу отримали, крім ПП "Хризоліт". Поштове  відправлення
на його  адресу  повернуте  поштою  суду  9.07.2006  у  зв'язку  з
закінченням терміну зберігання (а.с. 75).

     19.06.2006 суд знову відклав розгляд  справи  на  05.07.2006.
Ухвала суду від 19.06.2006 повернулась на адресу  суду  22.07.2006
по закінченню строку зберігання (а.с. 76а). З  такою  ж  позначкою
пошти повернулась до суду 9.08.2006 рішення  суду  від  05.07.2006
(а.с. 76).

     З матеріалів справи вбачається, що ухвали і рішення суду були
направлені ПП "Хризоліт"  за  тією  самою  адресою,  що  зазначена
скаржником в касаційній скарзі.

     Ухвали  та  рішення   були   направлені   ПП   "Хризоліт"   у
відповідності з  вимогами  ст.  87  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не пізніше 5 днів після їх прийняття.

     З наведеного вбачається, що суд в  установлені  строки  та  в
установленому порядку тричі повідомляв ПП  "Хризоліт"  про  час  і
місце засідання суду.

     Скаржником не надано суду доказів неналежного виконання судом
своїх  зобов'язань,   передбачених   господарським   процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     За таких обставин касаційна інстанція вважає, що у  місцевого
суду були  всі  підстави  розглядати  справу  за  наявними  в  ній
матеріалами,  керуючись  ст.  75   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     На підставі викладеного вище  колегія  суддів  вважає  доводи
касаційної скарги необгрунтованими і такими,  що  не  можуть  бути
прийняті до уваги. Рішення суду з підстав, зазначених  скаржником,
скасуванню не підлягає.

     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну скаргу приватного підприємства "Хризоліт"  залишити
без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області у
справі № 3/147 пн від 05.07.2006 -без змін.

     Головуючий, суддя  В.Овечкін

     Судді Є.Чернов

     В.Цвігун