ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2007 Справа N 26/88
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 05.04.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючого, Рибака В.В., Черкащенка М.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ЗАТ "Банк
Петрокоммерц - Україна"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.10.2006 року
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "Банк Петрокоммерц - Україна"
до ВАТ "АКБ "Гарант"
про стягнення 2692678,36 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Боровську Н.В.
- відповідача: Лісова Н.І., Лісовал О.В.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2006 року ЗАТ "Банк Петрокоммерц - Україна"
звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ "АКБ "Гарант"
про стягнення 2500000,00 грн. заборгованість по кредиту,
81095,89 грн. заборгованість по відсотках, 95000,00 грн. пені за
несвоєчасне погашення кредиту, 1582,47 грн. - пені за невчасне
погашення процентів, 15000,00 грн. - 3% річних за прострочення
повернення кредиту.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.07.2006 року
позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача
2500000,00 грн. та 25109,56 грн. судових витрат. В іншій частині
позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.10.2006 року рішення місцевого господарського суду від
13.07.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без
задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ЗАТ "Банк
Петрокоммерц - Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.10.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від
13.07.2006 року в частині відмови у стягненні решти суми
заборгованості за кредитним договором скасувати, прийняти нове
рішення, яким стягнути з відповідача 81095,89 грн. заборгованість
по відсотках, 95000,00 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту,
1582,47 грн. - пені за невчасне погашення процентів,
15000,00 грн. - 3% річних за прострочення повернення кредиту.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 02.09.2003 року між ВАТ "Акціонерний
комерційний банк "Гарант" (позичальник) та ЗАТ "Банк
Петрокоммерц - Україна" (кредитор) було укладено генеральну угоду
N 89 про порядок проведення міжбанківських операцій.
В рамках зазначеної генеральної угоди, 05.12.2003 року між
ЗАТ "Банк Петрокоммерц - Україна" (кредитор) та ВАТ "Акціонерний
комерційний банк "Гарант" (позичальник) було укладено договір
N D 2003/05-12-1, відповідно до якого кредитор надає позичальнику
міжбанківський кредит у сумі 2500000,00 грн. зі строком погашення
09.12.2005 року та сплатою 16% річних за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за кредитним
договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)
зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у
розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник
зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач
05.12.2003 року на підставі кредитного договору від
05.12.2003 року надав відповідачу міжбанківський кредит в сумі
2500000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, позичальник
зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в
порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що відповідач у встановлений кредитним договором
строк - 09.12.2005 року не повернув міжбанківський кредит, судова
колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про
стягнення з відповідача 2500000,00 грн. суму кредиту.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.11.2005 року
Правлінням Національного банку України прийнято постанову N 447
"Про призначення тимчасової адміністрації у АКБ "Гарант".
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови з метою створення
сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ "Гарант"
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6
місяців - з 23.11.2005 року до 23.05.2006 року.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що
28.02.2006 року Правлінням Національного банку України винесено
постанову N 71 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію
ВАТ "АКБ "Гарант".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
(далі - Закон), мораторій передбачає
зупинення виконання банком майнових зобов'язань щодо сплати
обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до дня введення
мораторію.
Згідно ст. 85 Закону ( 2121-14 ) (2121-14)
, мораторій не поширюється на
обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим
адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати,
аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю
громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог
кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час
здійснення тимчасової адміністрації банку.
Враховуючи вищевикладене, а також положення п. 4 ст. 91
Закону ( 2121-14 ) (2121-14)
, відповідного до якого нарахування процентів,
неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх
видах заборгованості банку припиняється з дня прийняття рішення
про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, судова
колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про
відсутність в даному випадку підстав для стягнення 81095,89 грн.
заборгованість по відсотках, 95000,00 грн. пені за несвоєчасне
погашення кредиту, 1582,47 грн. - пені за невчасне погашення
процентів, 15000,00 грн. - 3% річних за прострочення повернення
кредиту.
За таких обставин, оскаржувана постанова Київського
апеляційного господарського суду від 26.10.2006 року є такою, що
прийнята на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх
обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для
її скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.10.2006 року у справі N 26/88 залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко