ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     01 березня 2007 р.
     № 14/511
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді:
     Ходаківська I.П.
     судді
     Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     товариства   з   обмеженою    відповідальністю    "Донбаський
збагачувальний комбінат"
     у справі
     господарського суду міста Києва
     на рішення
     господарського суду міста Києва від 22.12.2006 року
     за позовом
     відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
     до
     1)     державного     територіально-галузевого     об'єднання
"Південно-західна залізниця"
     2)  товариства  з  обмеженою   відповідальністю   "Донбаський
збагачувальний комбінат"
     про
     стягнення коштів
                        В С Т А Н О В И В:
     У  листопаді  2006  року,  відкрите   акціонерне   товариство
"Вінницяоблпаливо" звернулось до  суду  з  позовом  до  державного
територіально-галузевого об'єднання  "Південно-західна  залізниця"
та  до  товариства  з   обмеженою   відповідальністю   "Донбаський
збагачувальний комбінат" у якому, з урахуванням уточнень  внесених
позивачем під час розгляду справи, просило стягнути 3348,20 грн. у
відшкодування збитку від недостачі поставленого на адресу позивача
вугілля.
     Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував  тим,  що  під  час
руху  територією  України  вантажу,  вантажовідправникам  якого  є
товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний
комбінат", відбулася його часткова втрата, а тому  позивач  просив
стягнути на його користь вартість втраченого майна.
     Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2006  року
провадження   у   справі   в   частині   вимог    до    державного
територіально-галузевого об'єднання  "Південно-західна  залізниця"
припинено у зв'язку із відмовою позивача  від  позовних  вимог  до
перевізника.
     Стягнуто   з   товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Донбаський  збагачувальний  комбінат"   на   користь   відкритого
акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"  2892,  38  грн.  -суму
основного боргу, витрати на сплату державного мита в сумі 102 грн.
та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового
процесу.
     В задоволенні решти вимог відмовлено.
     В апеляційному порядку справа не переглядалась.
     У касаційній скарзі товариство з  обмеженою  відповідальністю
"Донбаський збагачувальний комбінат" посилається на те, що рішення
є незаконним  і  просить  постановлене  у  справі  судове  рішення
скасувати, постановивши нове рішення про  стягнення  з  державного
територіально-галузевого об'єднання  "Південно-західна  залізниця"
суми основного боргу, а  провадження  у  даній  справі  в  частині
задоволення вимог до скаржника припинити.
     Товариство   з   обмеженою    відповідальністю    "Донбаський
збагачувальний комбінат"  обгрунтовує  касаційну  скаргу  тим,  що
правильно навантажив вугілля у вагон, залізниця прийняла вагон  до
перевезення  без  зауважень,  нестача  вугілля  не   пов'язана   з
технічною несправністю напіввагону, а  суд  першої  інстанції  дав
неправильну оцінку цим  обставинам.  До  того  ж,  комбінат  не  є
постачальником, а вантажовідправником вантажу.
     Заслухавши    суддю-доповідача,    пояснення     представника
державного територіально-галузевого  об'єднання  "Південно-західна
залізниця", перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи
касаційної  скарги,  судова  колегія  не  вбачає  підстав  для  її
задоволення, виходячи із наступного.
     Як встановлено судом першої інстанції, а  це  підтверджується
наявними у справі матеріалами, 18 березня 2006 року за накладною №
52637054 зі станції  Пелагеевський  Дон  503906  був  відправлений
вантаж   -вугілля   марки   Антрацит   у    кількості    71    т.,
вантажовідправником    якого    є    товариство    з     обмеженою
відповідальністю   "Донбаський   збагачувальний    комбінат",    а
одержувачем    вантажу     -відкрите     акціонерне     товариство
"Вінницяоблпаливо".
     Під час пересування вагону №  67904813  на  станції  Знаменка
було здійснено комісійне перевантаження  вагону  на  200  т  вагах
залізниці, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 62300
кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 8700 кг.
Зазначені  обставини  зафіксовані  в  комерційному   акті   БК   №
041649/326/1 від 22.03.2006 року.
     Iз доданого до  матеріалів  справи  комерційного  акта  БК  №
041649/326/1  від  22.03.2006  року  вбачається,  що  на  поверхні
вантажу присутня виїмка справа по ходу  поїзда  над  3,  4  люками
воронкоподібна довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 500 мм.
Зазор в третьому люку справа по ходу поїзду між  кришкою  люку  та
поперечною балкою по ширині 20  мм  на  всю  довжину  кришки  люку
закладений  дошкою  та   паклею.   Течі   вантажу   немає.   Двері
цільнометалеві.  Каток  не  застосовувався.   Захисне   маркування
відсутнє.
     З  урахуванням  вищевикладеного,  позивач  обраховує   втрату
вантажу  з  урахуванням  норми  природної  втрати   і   граничного
розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого  вантажу
у розмірі 2892,38 грн.
     Відповідно до пункту 110 Статуту залізниць України  залізниця
несе  відповідальність  за  збереження  вантажу  від   часу   його
прийняття для перевезення  і  до  моменту  видачі  одержувачу  або
передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
     У пункті 111  Статуту  залізниць  України,  наведено  перелік
обставин, наявність яких звільняє залізницю  від  відповідальності
за  втрату  і  недостачу,  псування   або   пошкодження   вантажу.
Відповідно до статті 924 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 314 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
         залізниця може  бути  звільнена  від  відповідальності,
якщо вона доведе і інші обставини, що свідчать про відсутність  її
вини.
     Згідно підпункту 4 "є" пункту 111 Статуту  залізниць  України
залізниця звільняється від відповідальності  за  втрату,  нестачу,
псування  або  пошкодження  вантажу,  якщо  втрата  псування   або
пошкодження вантажу відбулася внаслідок обставин, які залізниця не
могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
     Пункт 129 Статуту залізниць України встановив, що  обставини,
що  можуть  бути  підставою  для   матеріальної   відповідальності
залізниці, вантажовідправника,  вантажоодержувача,  пасажирів  під
час залізничного перевезення,  засвідчуються  комерційними  актами
або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
     Відповідно до пункту 31 Статуту залізниць  України  залізниця
зобов'язана  подавати  під  завантаження  справні,  придатні   для
перевезення  відповідного  вантажу  вагони.  Придатність  рухомого
складу  для  перевезення   вантажу   в   комерційному   відношенні
визначається:    вагонів    -відправникам,    якщо    завантаження
здійснюється його засобами.
     У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм
технічним  станом  вагон   або   контейнер,   відправник   повинен
відмовитись  від  їх  використання.  Якщо  він  цього  не  зробив,
відповідальність за втрату, недостачу,  псування  або  пошкодження
вантажу, що  сталися  внаслідок  технічної  несправності  рухомого
складу, покладається на відправника.
     З наявного у справі комерційного акта вбачається, що вагон  №
67904813, в якому було виявлено втрату під час перевезення вантажу
в технічному відношенні не справний третій люк в полу  вагона  мав
зазор 30 мм. по всій ширині, над  яким  утворилась  воронкоподібна
виїмка що свідчить про просипання вугілля при перевезенні.
     Додана до матеріалів справи накладна № 52637054 свідчить  про
те,    що    завантаження     вантажу     проводилось     засобами
вантажовідправника  -  товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"Донбаський збагачувальний комбінат", що ним і не заперечується.
     Отже  залізниця  не  приймала  участі   у   завантаженні   та
визначенні ваги вантажу при його завантажуванні. Вантажовідправник
повинен був відмовитись від  завантаження  у  технічно  несправний
вагон.
     Відповідно  до  ч.  1   ст.   509   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
        
зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна  сторона  (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої  сторони  (кредитора)  певну
дію (передати майно, виконати  роботу,  надати  послугу,  сплатити
гроші тощо) або утриматися від певної дії, а  кредитор  має  право
вимагати від боржника виконання його обов'язку.
     Відповідно  до  частини  2  ст.  509  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
зобов'язання виникають з підстав, встановлених  статтею  11  цього
Кодексу.
     Відповідно до п. З ст. 11  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          підставою
виникнення  цивільних  прав  та  обов'язків  є  завдання  майнової
(матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
     Збитки статтею 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         віднесені до майнової
шкоди.
     Зі змісту перелічених правових норм  випливає,  що  підставою
виникнення   цивільно-правової    відповідальності    у    вигляді
відшкодування збитків  є  наявність  збитків,  протиправність  дій
особи,  яка  завдала  збитків,  причинний  зв'язок  між  ними   та
наявність вини заподіювача шкоди.
     З  огляду  на  вищевикладене,  враховуючи,  що   вугілля   до
несправного  вагону  було  завантажено  товариством  з   обмеженою
відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат", суд  дійшов
правильного висновку про законність вимог позивача та обгрунтовано
стягнув з останнього вартість  вантажу  в  сумі  2892,38  грн.  та
відмовив позивачу у стягненні частки залізничного тарифу.
     Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський
збагачувальний комбінат" в касаційній скарзі  на  те,  що  договір
постачання   у   позивача   відкритого   акціонерного   товариства
"Вінницяоблпаливо"   укладений   з   ЧП   "Камтопсервіс",   а   не
безпосередньо з ним, не  впливає  на  правильність  прийнятого  по
справі рішення,  оскільки  договір  перевезення  з  залізницею  на
перевезення 71 тн. вугілля по накладній № 52637054  укладало  саме
товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний
комбінат" і як вантажовідправник  саме  він  мав  відмовитись  від
завантаження у непридатний для перевезення вантажу вагон.
     За таких обставин та враховуючи відмову позивача від вимог до
державного територіально-галузевого  об'єднання  "Південно-західна
залізниця"  місцевий  господарський   суд   правильно   припинивши
провадження   у   справі   в   частині   вимог    до    Державного
територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" з
підстав зазначених у п. 4 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  стягнув
з   товариства   з    обмеженою    відповідальністю    "Донбаський
збагачувальний комбінат" суму  боргу  за  недопоставлене  вугілля,
застосувавши  при  цьому  норми  Статуту  залізниць   України   та
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     Стаття   111-7   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           визначає,   що
переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм
матеріального і процесуального права.
     Касаційна інстанція не має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
     Доводи товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Донбаський
збагачувальний   комбінат",   викладені   у   касаційній   скарзі,
стосуються  встановлення  фактичних  обставин  справи,   повторної
оцінки та переоцінки наявних  у  справі  доказів,  що  могло  бути
переглянуто апеляційним судом.  Касаційний  суд  таким  правом  не
наділений,  а  порушень   чи   неправильного   застосування   норм
матеріального або процесуального права скаржник в своїй касаційній
скарзі не навів.
     Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Донбаський збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
     Рішення господарського суду міста Києва від  22.12.2006  року
залишити без змін.
     Головуючий  I. Ходаківська
     Судді  Т. Данилова
     Г. Савенко