ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 р.
№ 2/226-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
перевіривши матеріали касаційного подання
Заступника прокурора Сумської області
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2006
у справі
№ 2/226-06 господарського суду Сумської області
за позовом
Прокурора Сумської області в інтересах держави в особі
Державного управління екології та природних ресурсів у Сумській
області
до
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі
Качанівського газопереробного заводу, с. Мала Павлівка, Охтирський
р-н., Сумська обл.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору
Малопавлівська сільська рада, с. Мала Павлівка, Охтирський
р-н., Сумська обл.
про
стягнення 326 986,83 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури:
Iвченко О.А. -прокурор відділу Генеральної прокуратури
України за посвідченням від 04.10.2004 № 218
від позивача:
Ткаченко Т.В. за дов. від 26.02.2007 № 578;
Коваленко В.М. за дов. від 08.06.2006 № 1444
від відповідача:
Троценко Ю.В. за дов. від 27.12.2006 № 657/д;
Кісіль О.М. за дов. від 19.12.2006 № 641/д
від третьої особи:
не з'явилися, належно повідомлені про час і місце засідання
суду
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним
чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 15.02.2007, надіслана сторонам у
справі 19.02.2007 року), проте треті особи не скористалися правом,
наданим їм статею 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року до господарського суду Сумської області
звернувся Заступник прокурора Сумської області з позовом в
інтересах держави в особі Державного управління екології та
природних ресурсів у Сумській області за участю третьої
особи -Малопавлівської сільської ради до Відкритого акціонерного
товариства "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу
про стягнення з останнього 326 986,83 грн. -шкоди, заподіяної
незаконним забрудненням підземних вод нафтопродуктами.
Позов вмотивовано приписами статей 68, 69 Закону України "Про
охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, статей
110, 111 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
.
Рішенням господарського суду Сумської області від 26.07.2006
(суддя: Соп'яненко О.Ю.) -позов задоволено, з Відкритого
акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Качанівського
газопереробного заводу на користь бюджету Малопавлівської
сільської ради стягнуто 326 986,83 грн. -шкоди.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства
"Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу вказане
рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2006
(судді: Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Гагін М.В., Плужник
О.В.) -скасоване, у задоволенні позову відмовлено з огляду на те,
що позивачем не надано належних доказів того, що в результаті
господарської діяльності відповідача нанесена шкода навколишньому
природному середовищу; порушення відповідачем умов
водокористування, які передбачені Методикою не зафіксовані; вина
товариства у забрудненні навколишнього природного середовища не
доведена.
Заступником прокурора Сумської області до Вищого
господарського суду України внесено касаційне подання, в якому
останній просить скасувати постанову апеляційної інстанції,
залишивши без змін рішення місцевого господарського суду.
В касаційному поданні звертається увага суду на те, що
відповідач, як підприємство, що здійснює діяльність, пов'язану з
джерелом підвищеної небезпеки, на підставі частини 5 статті 1187
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
повинен був довести
відсутність своєї вини у заподіянні шкоди навколишньому природному
середовищу та причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і
завданими збитками; систематичне забруднення підземних вод
нафтопродуктами підтверджено актами перевірок, приписами і
постановами про притягнення керівників до адміністративної
відповідальності; інших промислових підприємств, діяльність яких
могла б привести до забруднення навколишнього природного
середовища на цій території не має.
Заступник прокурора Сумської області посилається на те, що
постанова апеляційної інстанції винесена з порушенням норм
процесуального права, не грунтується на належних доказах, не
відповідає об'єктивним обставинам справи та нормам матеріального
права, зокрема, статті 450 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
.
Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі
Качанівського газопереробного заводу поданий відзив на касаційне
подання Заступника прокурора Сумської області, в якому відповідач
вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду
від 02.10.2006 є законною, так як судом були виконані всі вимоги
процесуального законодавства, всебічно перевірені обставини, а
справа вирішена без порушень норм матеріального та процесуального
права. Вважає, що постанова є обгрунтованою, в ній повно
відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до
уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, перевіривши
матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин справи,
правильності застосування господарськими судами норм матеріального
та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому
засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційного
подання дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення
з огляду на таке:
Відносини в галузі навколишнього природного середовища в
Україні регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
, Законом України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, а також, відповідно до нього земельним,
водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про
охорону атмосферного повітря, про охорону і використання
рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Згідно зі статею 3 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
основними принципами охорони
навколишнього природного середовища, зокрема, є гарантування
екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей.
Державне управління в галузі охорони навколишнього природного
середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх
виконавчі та розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на
те державні органи по охороні навколишнього природного середовища
і використанню природних ресурсів та інші державні органи
відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 16 цього Закону спеціально
уповноваженими державними органами управління в галузі охорони
навколишнього природного середовища і використання природних
ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його
органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких
законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено
здійснення зазначених функцій.
До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його
органів на місцях згідно зі статею 20 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
належить,
зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування
збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства
про охорону навколишнього природного середовища.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Заступник
прокурора Сумської області звернувся з позовом до господарського
суду в інтересах держави в особі Державного управління екології та
природних ресурсів у Сумській області про стягнення з відповідача
збитків, заподіяних водним ресурсам.
Позовні вимоги Заступника прокурора обгрунтовані наявністю:
- акта перевірки дотримання вимог природоохоронного
законодавства на виробничих дільницях Качанівського
газопереробного заводу від 17.12.2003 №59, в якому зафіксовано, що
"на території Качанівського ГПЗ та за її межами внаслідок
виробничої діяльності сталося забруднення підземних вод
нафтопродуктами; в урочищі "Обертень" виявлено значне скупчення
нафтопродуктів потужністю від 1,9 до 2,6 м на поверхні підземних
вод (в районі спостережних свердловин 1,5 та складу масел)";
- акта перевірки від 11.11.2004, в якому зазначено, що "в
цеху попередньої підготовки та стабілізації нафти Качанівського
ГПЗ не виконуються роботи по ліквідації ставків додаткового
відстою нафти; скид зливових вод відбувається без очистки на
прилеглу територію; зливовою каналізацією охоплено тільки частина
території навколо очисних споруд".
Зазначене, також, підтверджується Технічним звітом
Українського державного головного науково-дослідного та
виробничого інституту інженерно-технічних та екологічних
вишукувань, виконаним на замовлення Малопавлівської сільської
ради. За висновками Технічного звіту основним джерелом забруднення
є недіючий резервуар - відстійник аварійного скиду та нафтонесучі
комунікації Качанівського ГПЗ.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд Сумської
області керувався приписами статей 68, 69 Закону України "Про
охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
та
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, з посиланням на те, що
особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної
небезпеки, відповідає за завдану шкоду якщо вона не доведе, що
шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу
потерпілого.
Відповідно до статті 105 Водного кодексу України
( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
підприємства, установи і організації, діяльність
яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті,
які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і
сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати
заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також
обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для
контролю за якісним станом цих вод.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть
особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод, порушенні
режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях
водного фонду.
Судом також встановлено, що розрахунок збитків зроблено
Державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища
на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків,
заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону
та раціональне використання водних ресурсів, затв. Наказом
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України від 18.05.1995 №37 ( z0162-95 ) (z0162-95)
і
становить 326 986,83 грн.
Згідно з положеннями статті 68 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, а також статті
111 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, установи, організації
та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними
внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього
природного середовища, в порядку та розмірах встановлених
законодавством України.
Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за
заподіяння шкоди передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. При цьому, статею 1187 цього Кодексу
врегульовані правовідносини, що виникають із спричинення шкоди,
завданої джерелом підвищеної небезпеки, якою є діяльність,
пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних
засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням
хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших
речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю
діяльність здійснює та інших осіб.
Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів,
пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням
законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Враховуючи приписи наведених норм матеріального права та на
підставі зазначених вище актів і висновків Технічного звіту, із
застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків,
заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону
та раціональне використання водних ресурсів, затв. Наказом
Міністерства охорони навколишнього природного середовища та
ядерної безпеки України від 18.05.1995 №37 зроблено розрахунок
суми збитків, заподіяних державі, які цілком правомірно стягнуті
місцевим господарським судом з відповідача у справі.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що оскаржена
постанова грунтується на неправильному застосуванні норм
матеріального права, а висновки апеляційного суду щодо
недоведеності вини відповідача у забрудненні навколишнього
природного середовища є помилковими, тому остання підлягає
скасуванню, а обгрунтоване і законне рішення господарського суду
Сумської області -залишенню в силі.
Відповідно до пункту 6 статті 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за
результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право:
залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
02.10.2006 року у справі № 2/226-06 -скасувати.
Рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2006
року у цій справі -залишити без змін.
Касаційне подання Заступника прокурора Сумської
області -задовольнити.
Головуючий, суддя Т. Добролюбова
Суддя Т. Гоголь
Суддя Л. Продаєвич