ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
( ухвалою ВСУ від 19.04.2007 справа № 612500 реєстрац. № 3-1506к07 відмовлено у порушенні касаційного провадження )
 
 
28.04.2007                                       Справа N 9/128
 
        Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого -                    Полякова Б.М.
     Суддів -                         Ткаченко Н.Г
                                      Катеринчук Л.Й.
 
 
  За участю : представника  ВАТ “ЕК “Чернігівобленерго” -
Ларченко А.В.
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна
компанія “Чернігівобленерго”
на рішення господарського суду Чернігівської області від
15.08.2006 р. та постанову Київського апеляційного
 господарського суду від      28.11.2006 р. по справі № 9/128 за
позовом Державного підприємства “Холминський спиртовий завод” до
Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія
“Чернігівобленерго”
 
про   визнання недійсним правочину та стягнення грошових коштів
в сумі 16 047,16 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
04.07.2006 р. позивач – ДП   “Холминський   спиртовий     завод”
вернувся до  господарського суду Чернігівської області з позовом
до  ВАТ    енергопостачальна  компанія  “Чернігівобленерго”  про
визнання   недійсним   правочину   та   стягнення  коштів в сумі
16 047,16 грн.
 
    Рішенням господарського суду Чернігівської  області  від  15
серпня   2006 р. по справі № 9/128 /суддя : С.М.Івченко/ позовні
вимог задоволено в повному обсязі, визнано недійсним оспорюваний
правочин  по  перерахуванню  ДП  “Холминський  спиртовий  завод”
грошових  коштів в сумі 16047,16 грн. платіжним дорученням  №559
від  08.12.2005  р.  ВАТ  ЕК “Чернігівобленерго”  ;  стягнуто  з
відповідача  на  користь позивача 16047,16  грн. – в  повернення
сплаченої  з порушенням черговості кредиторської заборгованості,
161  грн. - державного мита, та 118 грн. –витрат на інформаційно
- технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
28  листопада  2006  р.  по справі № 9/128 /  колегія  суддів  у
складі:  Андрієнко В.В., Малетич М.М., Коваленко  В.М./  рішення
господарського  суду Чернігівської   області від  15.08.2006  р.
залишено    без    змін,   а   апеляційна    скарга    ВАТ    ЕК
“Чернігівобленерго” без задоволення.
 
В  касаційній скарзі відповідач –Відкрите акціонерне  товариство
енергопостачальна компанія “Чернігівобленерго” просить скасувати
рішення   господарського   суду  Чернігівської     області   від
15.08.2006    р.    та   постанову   Київського     апеляційного
господарського суду від 28.11.2006 р.,  посилаючись  на  те,  що
вони  прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального
права,  та  прийняти нове рішення по справі, яким  відмовити  ДП
"Холминський спиртовий завод” в задоволенні позовних вимог.
 
Заслухавши  доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника
відповідча,  перевіривши матеріали справи та обговоривши  доводи
касаційної  скарги,  колегія  суддів  прийшла  до  висновку,  що
касаційна скарга  не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
 
Як  вбачається  із матеріалів справи, і було встановлено  судами
попередніх   інстанцій,  23.02.2004  р.  між   ДП   “Холминський
спиртовий   завод”  (споживач)  та  ВАТ  ЕК  “Чернігівобленерго”
(постачальник) укладено договір постачання електричної енергії №
46,   відповідно   до  якого  постачальник  постачає   споживачу
електричну енергію, а споживач оплачує постачальнику електричної
енергії  її вартість та здійснює інші платежі, згідно з  умовами
цього договору. Відповідно до п.9.3 даного договору, він набуває
чинності  з  25.02.2004 р. та діє по 31.12.2004 р., і вважається
щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць
до  закінчення терміну дії даного договору жодною із  сторін  не
буде  заявлено  про припинення його дії або перегляд  його  умов
(а.с.9-12).
 
В  результаті проведення контрольного зняття показників приладів
обліку  електроенергії  і  перевірки технічного  стану  приладів
(систем)  обліку та обстеження електроустановок ДП  “Холминський
спиртовий завод” 26.04.2005 р.,  ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” було
складено акт від 26.04.2005 р. про порушення Правил користування
електричної енергією, на підставі якого Позивачеві 10.06.2005 р.
був  виставлений рахунок №46 про сплату 16 047,16 грн., вартості
недорахованої електроенергії. Листом       № 1985 від 23.11.2005
р.  відповідач  попередив ДП “Холминський спиртовий  завод”  про
припинення подачі електричної енергії в разі несплати  позивачем
зазначеної суми.
 
Позивач сплатив ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” заборгованість в сумі
16047,16 грн. платіжним дорученням № 559 від 08.12.2005 р.
 
Також,   господарськими   судами   попередніх   інстанцій   було
встановлено,   що  ухвалою  господарського  суду   Чернігівської
області від 18.07.2005 р. порушено провадження по справі №9/203б
про  банкрутство  ДП “Холминський спиртовий  завод”  та  введено
мораторій  на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою попереднього
засідання   господарського  суду  Чернігівської    області   від
10.11.2005  р.  по  справі  №9/203б  затверджено  реєстр   вимог
кредиторів ДП “Холминський спиртовий завод”, до якого включено і
конкурсні вимоги ВАТ ЕК “Чернігівобленерго” в сумі 16047,16 грн.
–вартість  спожитої  електроенергії,  519,84  грн.  –   вартість
проведено  експертного дослідження та 125 грн. –судових  витрат,
всього на суму 16 692,85 грн.
 
Рішення  господарського  суду  першої  інстанції  та  апеляційна
постанова,  мотивовані тим, що поскільки, відповідно  до  ст.202
ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         правочином є дія особи,  спрямована  на
набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків,  то
вчинення позивачем дій по перерахуванню коштів на вимогу ВАТ  ЕК
“Чернігівобленерго”,   спрямованих   на   припинення   обов'язку
позивача внаслідок сплати коштів, є правочином;
 
- згідно зі ст.203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         зміст правочину не може
суперечити  цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства,
' також моральним засадам суспільства;
-  статтею  31 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника  або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  встановлено
черговість задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч.2 ст.31
вищезазначеного   Закону,   вимоги   кожної   наступної    черги
задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу
майна.   Вимоги  ВАТ  ЕК  “Чернігівобленерго”  по   справі   про
банкрутство  ДП  “Холминський спиртовий  завод”,  відповідно  до
ухвали  господарського суду Чернігівської області від 10.11.2005
р. по справі № 9/203б, підлягають задоволенню в четверту чергу;
 
-  отже,  відповідач  своїми діями, спрямованими  на  припинення
енергопостачання позивача, призвів до порушення  позивачем  норм
чинного   законодавства,  зокрема  ст.31  Закону  України   “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом”  ( 2343-12 ) (2343-12)
        , що в свою чергу призвело до  порушення
прав  та  охоронюваних інтересів інших кредиторів,  вимоги  яких
включено  до  реєстру  вимог  кредиторів  в  межах  справи   про
банкрутство ДП “Холминський спиртовий завод”.
 
Статтею  41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлено, що господарські
суди  розглядають справи про банкрутство у порядку  провадження,
передбаченому   цим   Кодексом,  з   урахуванням   особливостей,
встановлених  Законом України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         .
 
Відповідно   до   преамбули  Закону  України  “Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          цей  закон визначає порядок та умови  задоволення
вимог  кредиторів  боржника. Отже,  у  разі  порушення  відносно
боржника  справи  про  банкрутство, будь-яке  задоволення  вимог
кредиторів   відбувається  в  порядку,   встановленому   Законом
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Згідно    зі    ст.   1   Закону   України   “Про    відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          мораторій  на  задоволення  вимог  кредиторів  це
зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань
щодо  сплати  податків і зборів (обов'язкових платежів),  термін
виконання  яких настав до дня введення мораторію,  і  припинення
заходів,  спрямованих на забезпечення виконання цих  зобов'язань
та  зобов'язань  щодо  сплати податків  і  зборів  (обов'язкових
платежів),  застосованих  до  прийняття  рішення  про   введення
мораторію.  Частиною 4 ст. 12 зазначеного Закону   ( 2343-12  ) (2343-12)
        
встановлено,  що  мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів
вводиться  одночасно  з  порушенням  провадження  у  справі  про
банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
 
Згідно    з    ст.   12   Закону   України   “Про    відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
          протягом  дії  мораторію  на  задоволення  вимог
кредиторів   забороняється  стягнення  на  підставі   виконавчих
документів та інших документів, за якими здійснюється  стягнення
відповідно до законодавства.
 
Отже,    відповідно   до   Закону   України   “Про   відновлення
платоспроможності   боржника  або   визнання   його   банкрутом”
( 2343-12  ) (2343-12)
        , жоден конкурсний кредитор поза межами справи  про
банкрутство не може задовольнити свої грошові вимоги за  рахунок
майна боржника.
 
Таким  чином, господарський суд першої та апеляційної  інстанції
дійшов   до   правильного   висновку,   що   перерахуванням   ДП
“Холминський  спиртовий завод” відповідачу  заборгованості  поза
межами  провадження  у  справі про банкрутство  ДП  “Холминський
спиртовий  завод”,  спричинило порушення черговості  задоволення
вимог  кредиторів у справі № 9/203б, встановленої  ст.31  Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його  банкрутом”  ( 2343-12  ) (2343-12)
        , а  отже  і  порушення  прав  та
інтересів кредиторів по справі № 9/203б .
 
На  підставі викладеного, колегія суддів приходить до  висновку,
що    рішення  господарського  суду  Чернігівської  області  від
15.08.2006    р.    та    постанова   Київського    апеляційного
господарського  суду  від  28.11.2006  р.  по  справі  №  9/128,
  постановлені у відповідності до фактичних обставин  справи  та
вимог  чинного  законодавства і підстав  для  їх  скасування  не
вбачається.
 
Доводи  касаційної  скарги не спростовують висновків  суду,  які
викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.
 
Керуючись   ст.ст.111-5,  111-7-  111-9,  111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України ,-
 
                  П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну     скаргу    Відкритого    акціонерного    товариства
енергопостачальна  компанія  “Чернігівобленерго”  залишити   без
задоволення.
 
Рішення    господарського   суду   Чернігівської   області   від
15.08.2006    р.    та    постанову   Київського    апеляційного
  господарського  суду  від 28.11.2006  р.  по  справі  №  9/128
залишити без змін.
 
   Головуючий -                                 Б.М. Поляков
 
   Судді -                                       Н.Г. Ткаченко
 
                                                Л.Й. Катеринчук