ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 р.
№ 13/399
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Васищака I.М., суддів Палій В.М., Рибака В.В.,
за участю представників сторін Д.Омельченко (дов. від 1.09.06), I.
Козополянського (керівник), В.Терехова (дов. від 26.02.07), Н.
Кузьменко (дов. від 26.02.07), розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Барський машинобудівний завод" на рішення від 1 вересня 2006 року
господарського суду м.Києва та постанову від 6 грудня 2006 року
Київського апеляційного господарського суду у справі № 13/399 за
позовом відкритого акціонерного товариства "Барський
машинобудівний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю
"Зв'язокТелекомБуд" про стягнення 9 634, 07 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Барський машинобудівний
завод" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язокТелекомБуд" про
стягнення 9 634 грн. 07 коп., отриманих без достатньої правової
підстави.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на невиконання самим
позивачем умов договору, який укладений між сторонами.
Рішенням від 1 вересня 2006 року господарського суду м. Києва
(суддя О.Євдокимов), залишеним без змін постановою від 6 грудня
2006 року Київського апеляційного господарського суду, в позові
відмовлено з мотивів безпідставності.
Відкрите акціонерне товариство "Барський машинобудівний
завод" просить судові рішення в даній справі скасувати з підстав
неправильного застосування господарськими судами статей 679 і 850
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 41, 65, 66, 67, 77
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
передати справу на новий розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю
"Зв'язокТелекомБуд"проти доводів касаційної скарги заперечує і в
її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 1 листопада 2004 року
сторони уклали договір за № 44/11-04, на умовах якого відповідач
поставив, здійснив монтаж та програмування комунікаційного
обладнання телефонної мережі (АТС IDCS-500).
18 і 20 листопада 2004 позивач прийняв без зауважень
обладнання, роботи з його монтажу та програмуванню, про що
складені відповідні акти.
За змістом частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану
підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі
виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших
недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не
зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на
ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В серпні 2005 року позивач повідомив контрагента про вихід з
ладу частини обладнання і просив провести його гарантійний ремонт,
після якого станція відновила роботу, що підтверджується актом від
2 вересня 2005 року.
У зв'язку з продовженням поламок обладнання, відповідач,
враховуючи характер пошкоджень, з метою дотримання контрагентами
гарантійних зобов'язань за договором від 1 листопада 2004 року №
44/11-04, пропонував підтвердити дотримання позивачем договірних
параметрів електричного живлення апаратури та рекомендував,
зокрема, встановити додатково стабілізатор електричної напруги.
Також пропонувалося звернутися до сервісного центру компанії
Samsung для встановлення причин виходу з ладу обладнання.
Позивач власним коштом додатково придбав два базові та три
блоки живлення на загальну суму 9 634 грн. 07 коп. і після їх
встановлення відповідачем функціонування станції відновилося, про
що сторони склали акт від 16 вересня 2005 року.
Відповідно до частини 2 статті 679 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару,
продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони
виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення
покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх
осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Всупереч вказаним статтям позивач не надав доказів того, що
пошкодження сталися внаслідок недоліків обладнання, на яке
поширювалося гарантійне обслуговування.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на
підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих
доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана
належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 1 вересня 2006 року господарського суду м. Києва
та постанову від 6 грудня 2006 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 13/399 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Барський
машинобудівний завод" без задоволення.
Головуючий, суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій
Суддя
В.В. Рибак