ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     27 лютого 2007 р.
     № 1/172-06-4753
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     головуючий суддя
     Муравйов О.В.
     судді
     Полянський А.Г.
     Фролова Г.М.
     розглянувши
     касаційну скаргу
     ПП "Добро"
     на
     постанову   від   21.11.2006   р.   Одеського    апеляційного
господарського суду
     у справі
     № 1/172-06-4753 господарського суду Одеської області
     за позовом
     ПП "Добро"
     До
     ТОВ "Вадіта"
     про
     Стягнення 70 688 грн.
     За участю представників сторін:
     позивач -Роєнко О.Г. дов. Від 26.02.2007 р.
     відповідач -Серков В.О. дов. № 29 від 23.02.2007 р.
     В С Т А Н О В И В:
     Рішенням господарського суду Одеської області від  04.09.2006
року (суддя Гарник Л.Л.) в позові відмовлено.
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
21.11.2006 року (судді: Лавренюк О.Т., Савицький  Я.Ф.,  Гладишева
Т.Я.) рішення господарського суду Одеської області від  04.09.2006
року залишено без змін.
     Не   погоджуючись   з   постановою   Одеського   апеляційного
господарського суду від 21.11.2006 року, ПП "Добро" звернулось  до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить її  скасувати,  а  позов  задовольнити,  мотивуючи  скаргу
порушенням і неправильним застосуванням апеляційним  господарським
судом норм матеріального та процесуального права.
     У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з лікарняного, справа
№ 1/172-06-4753 розглядається колегією суддів у постійному складі,
утвореному  розпорядженням  від   25.08.2005   року   №   02-20/13
Заступника Голови Вищого господарського суду України  Осетинського
А. Й., у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді  Полянський  А.
Г., Фролова Г. М.
     Розглянувши  матеріали  справи,  оцінивши  доводи  касаційної
скарги,   перевіривши   правильність   застосування   судом   норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України  прийшла  до  висновку,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду  прийнята  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Відповідно  до  договору  підряду  №  1  від  27.04.2005   р.
укладеного між ПП "Добро" (замовник) та ТОВ "Вадіта"  (підрядник),
відповідач зобов'язався виконати  роботи  по  бурінню  свердловини
орієнтованою глибиною 120 м. для  водопостачання  бази  відпочинку
"Киянка" в смт. Затока  Лиманського  району  Одеської  області  та
забезпечити дебіт та якість отриманої у свердловині води.
     Згідно п. 2.1.4  ПП  "Добро"  зобов'язано  зібрати  початкові
дані, висновки та узгодження запроектованої свердловини.
     У відповідності до п.  2.1.5,  ПП  "Добро"  зобов'язане  було
розробити проект буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини
та узгодження його  в  установленому  порядку,  а  також  придбати
необхідне обладнання й матеріали, встановлення їх у свердловині та
виконати комплекс геофізичних й дослідно-фільтраційних  робіт  (п.
2.1.6).
     Судами встановлено та  підтверджено  матеріалами  справи,  що
замовник, обираючи місце розташування пробуреної свердловини, взяв
на себе відповідальність за дані  дії,  що  також  підтверджується
актом  вибору  земельної  ділянки  під  розміщення   артезіанської
свердловини  для  водопостачання  бази  відпочинку  "Киянка"   від
30.04.2005  р.,  складеного  комісією   у   складі   представників
Білгород-Дністровського  відділу  земельних   ресурсів   Одеського
обласного управління земельних ресурсів, управління містобудування
та архітектури Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської
ради   Одеської   області,    Білгород-Дністровського    районного
управління екології та  природних  ресурсів  в  Одеській  області,
Білгород-Дністровської   санітарно-епідеміологічної   станції    в
Одеській області та Білгород-Дністровського  районного  управління
МНС України в Одеській області.
     Договором передбачено, що ТОВ "Вадіта" несе  відповідальність
за якість виконаних  робіт,  а  також  гарантує  дебіт  та  якість
отриманої у свердловині води, згідно заключенню  Причорноморського
ДРГП, крім випадків порушення умов експлуатації  та  форс-мажорних
обставин (п. 5.1).
     Листом  від  20.05.2005  р.  №  05/539  Причорноморське  ДРГП
повідомило  ТОВ  "Вадіта"  про  можливість  буріння  артезіанської
свердловини для водопостачання бази відпочинку "Киянка".
     Відповідач свої зобов'язання виконав, що  підтверджено  актом
приймання виконаних робот та сплатою ПП "Добро" вартості підрядних
робіт та використаних матеріалів.
     Матеріали  справи  містять  листи  від   06.07.2005   р.   та
19.07.2005 р. № 54 та № 57  в  яких  ТОВ  "Вадіта"  повідомило  ПП
"Добро"  про  відсутність  можливості  отримати   чисту   воду   з
випробуваних  водоносних  горизонтів  та  запропонувало   провести
розшук інших водоносних горизонтів.
     Згідно ч.4  ст.  844  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  виникла
необхідність  проведення  додаткових  робіт  і  у  зв'язку  з  цим
істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник
зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який
не погодився на перевищення кошторису, має право  відмовитися  від
договору  підряду.  У  цьому  разі  підрядник  може  вимагати  від
замовника оплати виконаної частини роботи.
     У відповідності до ст. 847 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  підрядник
зобов'язаний своєчасно попередити замовника: про  недоброякісність
або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те,  що
додержання вказівок  замовника  загрожує  якості  або  придатності
результату роботи; про наявність інших обставин,  що  не  залежать
від підрядника, які загрожують якості або  придатності  результату
роботи, що і було зроблено відповідачем, про що свідчать матеріали
справи.
     Звертаючись з позовом про відшкодування збитків,  позивач  не
врахував вимоги  ст.  224  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  згідно  якої,
учасник  господарських   відносин,   який   порушив   господарське
зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення  господарської
діяльності, повинен  відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту,
права або законні інтереси якого порушено.
     В порушення вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          позивач  не
довів наявність ознак неправомірних дій чи порушення умов договору
з боку ТОВ "Вадіта".
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
     Перевіривши у відповідності до ч. 2  ст.  111-5  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          юридичну  оцінку  обставин  справи  та   повноту   їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та  постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла  висновків
про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7,  43,  99,
101  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          всебічно,   повно   і   об'єктивно
розглянули  в  судовому  процесі  всі  обставини   справи   в   їх
сукупності; дослідили подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази.
     В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до  ч.  1
ст. 101 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  повторно  розглядаючи  справу,
повно  з'ясував  обставини,  які  мали  значення  для  правильного
розгляду поданої апеляційної скарги.  Висновки  апеляційного  суду
грунтуються  на  доказах,   наведених   в   постанові   суду,   та
відповідають  положенням  чинного  законодавства.   Як   наслідок,
прийнята  апеляційним  господарським  судом  постанова  відповідає
положенням  ст.  105  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  вимогам,   що
викладені  в  постанові  Пленуму  Верховного  Суду   України   від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами
та доповненнями.
     Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
та частин 1, 2 статті 111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних  обставин  справи
перевіряє  судові  рішення  виключно   на   предмет   правильності
юридичної оцінки обставин справи  та  повноти  їх  встановлення  в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна  інстанція  не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені в рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
     Посилання  оскаржувача  на  інші  обставини  не   приймаються
колегією суддів до уваги з  огляду  на  положення  ст.  111-7  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  з  підстав  їх  суперечності  матеріалам
справи.
     Твердження   оскаржувача   про   порушення   і    неправильне
застосування апеляційним господарським  судом  норм  матеріального
права при прийнятті постанови не знайшли  свого  підтвердження,  в
зв'язку з  чим  підстав  для  зміни  чи  скасування  законного  та
обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
     Відповідно до ст.ст.85, 111-5  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         в судовому засіданні за згодою  сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу Приватного підприємства "Добро" залишити без
задоволення.
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
21.11.2006 року у справі № 1/172-06-4753 залишити без змін.
     Головуючий суддя Муравйов О.В.
     Судді Полянський А.Г.
     Фролова Г.М.