ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р.
№ 306/16-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська I.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного підприємства "Донецька залізниця" в особі
Дебальцевської дирекції залізничних перевезень
у справі
господарського суду Київської області
на рішення
господарського суду Київської області від 14.12.2006 року
за позовом
державне підприємство "Донецька залізниця" в особі
Дебальцевської дирекції залізничних перевезень
до
Iванківського держлісгоспу
про
стягнення коштів
Розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду
України від 22.02.2007 року склад колегії суддів змінено.
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2006 року, державне підприємство "Донецька
залізниця" в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень
звернулось до господарського суду Київської області з позовом про
стягнення з Iванківського держлісгоспу штрафу в сумі 10 800 грн.
за невірно зазначений в накладних код вантажоодержувача.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на
те, що відповідачем неправильно зазначено у накладній код
одержувача вантажу, що відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту
залізниць України є підставою для стягнення з відправника штрафу у
п'ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезень.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2006
року (суддя Христенко О.О.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено на підставі пропуску позивачем скороченого строку
позовної давності.
У апеляційному вказане рішення не переглядалось.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої
інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій
посилаючись на порушення та неправильне застосування судом
попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права,
просить постановлене у справі судове рішення скасувати,
постановивши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її
задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції без змін, а скаргу -без
задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли
суд визнає, що рішення господарського суду прийняте з дотриманням
вимог матеріального та процесуального права.
Як встановлено місцевим господарським судом, у березні 2006
року зі станції "Бородянка" Південно-Західної залізниці
відповідачем відправлено вантаж у вагоні № 63822050 згідно
накладної № 32558378 на станцію "Красний Луч" Донецької залізниці
для ДВАТ "Підприємство з реалізації та поставок продукції" ДП ГХК
"Донбасантрацит".
При оформленні перевізних документів відповідачем не вірно
зазначено код вантажоодержувача, замість "1039"зазначено "1296".
Даний факт встановлений після прибуття вантажу на станцію
призначення і зафіксований актом загальної форми від 13.03.2006
року № 310.
Згідно з пунктом 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць
вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта
стягується штраф у розмірі встановлений пунктом 118 цього Статуту.
При цьому відправник несе відповідальність перед залізницею за
наслідки, які виникли.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд
дійшов вірного висновку про пропуск позивачем скороченого строку
позовної давності для пред'явлення позову до залізниці, виходячи з
наступного.
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
, який є основним актом
цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові
відносини (цивільні відносини) засновані на юридичній рівності,
вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У
тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що
мають вказані ознаки.
Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що законом можуть бути передбачені
особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України ( 436-15 ) (436-15)
,
який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
, та норми якого у регулюванні майнових відносин
суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Це стосується і положень про позовну давність.
Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
передбачено, що при реалізації в судовому порядку
відповідальності за правопорушення у сфері господарювання
застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності,
передбачені Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо інші
строки не встановлено цим Кодексом. Згідно з частиною п'ятою
статті 315 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
для
пред'явлення перевізником до вантажовідправників та
вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення,
встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено
строк для подання позовів залізниць до вантажовідправників,
вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають з Статуту залізниць.
Пунктом 137 цього Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що
зазначений шестимісячний термін обчислюється в усіх інших
випадках -з дня настання події, що стала підставою для подання
позову.
Вказаний термін позовної давності у даній справі починається
з дня складання актів загальної форми, що стало підставою для
подання позову.
Однак, звертаючись до суду з даним позовом, Залізниця цей
строк пропустила. Обставини спливу позовної давності
досліджувались місцевим господарським судом, який дійшов
обгрунтованого висновку щодо відсутності поважних причин
пропущення позовної давності та його поновлення.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
сплив позовної давності, про застосування якої
заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального
права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим судом
з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано
матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обгрунтовано
відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця"
в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень залишити
без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 14.12.2006
року залишити без змін.
Головуючий Першиков Є.В.
Судді Данилова Т.Б.
Ходаківська I.П.