ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р.
№ 15/125-ПД-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.I. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача:
Міщенко С.I.
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни"
на постанову
від 29.09.2006
Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі
№ 15/125-ПД-06
господарського суду
Херсонської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Херсонгаз"
до
Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни"
про
узгодження розбіжностей до договору
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про
час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним
чином.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації "Херсонгаз" звернулося з позовом до
відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" про
спонукання відповідача узгодити розбіжності до договору на надання
послуг з транспортування природного газу № 1-360ПТ від 31.01.2006
в редакції позивача, з початком строку дії з 01.02.2006.
Рішенням господарського суду Херсонської області від
07.07.2006 у справі № 15/125-ПД-06 п. 2.1, п.п. 14 п. 2.6, п.
3.13, п. 4.3 договору № 1-360ПТ від 31.01.2006 викладено в
редакції відповідача; п. 2.2.2 договору викладено в редакції
відповідача з внесенням змін, а саме слова "приладів обліку"
замінено на "вузлів обліку"; п. 2.2.4, п.п. 7, 9, 13, п. 2.6, п.п.
11, 14 п. 3.13, п. 3.15 із договору виключено; п. 6 викладено в
такій редакції: "Оплата за спожитий газ проводиться наступним
чином: 50% вартості спожитого газу до 15 числа поточного місяця,
50% спожитого газу до 10 числа місяця наступного за звітним".
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
29.09.2006 вищезазначене судове рішення змінено. Позов задоволено
частково. Пункт 2.1 договору № 1-360ПТ від 31.01.2006 викладено в
редакції позивача: "Газорозподільне підприємство здійснює послуги
з транспортування природного газу за умови наявності лімітів
природного газу, виділених постачальником та підтверджених ОДУ ДК
"Укртрансгаз" та за умови забезпечення замовником 100-відсоткової
передплати грошима послуг з транспортування природного газу за
даним договором". Пункт 2.2.2 договору викладено в редакції
відповідача, з внесенням змін, а саме слова "приладів обліку"
замінено на "вузлів обліку": "Наказом по підприємству призначити
відповідальну особу за достовірний облік природного газу,
своєчасну і достовірну передачу оперативної інформації про
використання газу Газорозподільному підприємству. Забезпечити
допуск у будь-який час представників Газорозподільного
підприємства на об'єкт замовника для огляду вузлів обліку,
контролю за споживанням природного газу". Пункт 2.2.4 договору
викладено в редакції позивача: "Скласти Експлуатаційний газовий
паспорт підприємства на кожний об'єкт споживання природного газу
по встановленій Газорозподільним підприємством формі протягом
одного місяця з дати укладення даного договору". Підпункт 7 пункту
2.6 договору викладено в редакції позивача: "7) відсутності
передплати за послуги з транспортування газу у відповідності до п.
6.1 договору". Підпункт 9 пункту 2.6 договору виключено з тексту
договору. Підпункт 13 пункту 2.6 договору виключено з тексту
договору. Підпункт 14 пункту 2.6 договору в редакції відповідача
не включати в текст договору. Пункт 3.13 договору викладено в
редакції відповідача: "Газорозподільне підприємство визначає обсяг
спожитого газу за проектною номінальною потужністю неопломбованого
газоспоживаючого обладнання замовника з урахуванням кількості
годин роботи газового обладнання споживача за звітний період у
випадках: ...". Підпункт 11 пункту 3.13 договору викладено в
редакції відповідача: "11) не допуску уповноваженого представника
Газорозподільного підприємства на територію для контролю за
обліком витрати газу". Підпункт 14 пункту 3.13 договору № 1-360ПТ
від 31.01.2006 в редакції позивача виключено з тексту договору.
Пункт 3.15 договору в редакції позивача виключено з тексту
договору. Пункт 4.3 договору викладено в редакції відповідача: "Не
пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, замовник
зобов'язується повернути Газорозподільному підприємству акт
виконання послуг з транспортування природного газу, підписаний та
скріплений печаткою замовника". Пункт 6.1 договору викладено в
редакції позивача: "Оплата послуг по транспортуванню газу
здійснюється замовником шляхом 100-відсоткової передплати
грошовими коштами до 1 числа місяця, в якому буде здійснюватись
транспортування". Пункт 7.4 договору викладено в редакції
відповідача: "У разі не допуску уповноваженого представника
Газорозподільного підприємства на територію замовника для контролю
за газоспоживанням та обліком витрат газу, замовник сплачує на
користь Газорозподільного підприємства понесені в зв'язку з не
допуском збитки згідно калькуляції Газорозподільного
підприємства". В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 29.09.2006 частково, а саме: п. 2.1, п.п. 7
п. 2.6, п. 6.1 договору викласти в редакції відповідача, а п. 2.4
договору виключити. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при
прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального
права, зокрема, ст.ст. 19, 22, 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 5 Закону України "Про нафту і газ"
( 2665-14 ) (2665-14)
, п. 12, п. 13 постанови КМУ від 27.12.2001 № 1729
( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
"Про забезпечення споживачів природним газом",
вимоги Правил подачі та використання природного газу в народному
господарстві України, затверджених наказом Державного комітету
України по нафті і газу від 01.11.1994 № 355 ( z0281-94 ) (z0281-94)
, вимоги
Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання
природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації,
затвердженої постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 04.09.2002 № 983 ( v0983227-02 ) (v0983227-02)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника
позивача, перевіривши правильність застосування Запорізьким
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, і це відповідає
наявним матеріалам справи, при укладенні договору № 1-360ПТ про
надання послуг з транспортування природного газу для промислових
споживачів та інших суб'єктів господарювання від 31.01.2006, між
позивачем та відповідачем залишились неврегульовані розбіжності по
таким пунктам договору: 2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.6 (п.п. 7, 9, 13,
14), 3.13 (п.п. 11, 14), 3.15, 4.3, 6.1, 7.4.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд
дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 179, 181 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, дійшов до правильного висновку про наявність
правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 184 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
укладення господарських договорів на основі примірних і
типових договорів повинно здійснюватись з додержанням умов,
передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом
викладення договору у вигляді єдиного документу, оформленого
згідно з вимогами статті 181 цього ж Кодексу та відповідно до
правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування
примірного або типового договору.
Так, апеляційний суд дійшов до правильного висновку, що спір
з приводу п. 2.1 договору фактично виник внаслідок необхідності,
на думку позивача, проведення 100-відсоткової передплати за
послуги з транспортування природного газу.
У відповідності з п. 13 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1729
( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
"Про забезпечення споживачів природним газом",
постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється
тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошима,
а п. 10 Правил подачі та використання природного газу в народному
господарстві України, затверджених наказом Держкомнафтогазу від
01.11.1994 № 355 ( z0281-94 ) (z0281-94)
визначено, що розрахунки за газ
здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які
укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та
споживачами, а також між газозбутовими організаціями та
споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки
правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами.
У відповідності з пунктами 1.3, 1.4, 1.5 Методики розрахунку
тарифів на транспортування та постачання природного газу для
підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої
постановою НКРЕ України від 04.09.2002 № 983 ( v0983227-02 ) (v0983227-02)
,
вартість послуг з транспортування та постачання природного газу є
складовою відпускної ціни на природний газ для споживачів. Оплата
послуг з транспортування та постачання природного газу
здійснюється споживачами природного газу (замовниками) за
тарифами, визначеними згідно з цією Методикою.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції правомірно
п. 2.1 договору викладено в редакції позивача, оскільки здійснення
відповідачем позивачу 100-відсоткової попередньої оплати за
послуги з транспортування природного газу не суперечить положенням
діючого законодавства України і повністю узгоджується з принципами
державної політики в нафтогазовій галузі. Крім того, апеляційним
судом правомірно враховано, що ВАТ "Херсонгаз" відповідно до
договору надає послуги по транспортуванню, а безпосереднім
постачальником природного газу є інша організація, яка поставляє
природний газ на умовах попередньої оплати з боку позивача.
У відповідності до редакції позивача п. 2.2.4 договору
викладений в наступній редакції: "Скласти експлуатаційний газовий
паспорт підприємства на кожний об'єкт споживання природного газу
по встановленій Газорозподільним підприємством формі протягом
одного місяця з дати укладення даного договору". В редакції
відповідача цей пункт договору виключений.
У відповідності з п. 4.1.14 Правил безпеки систем
газопостачання України, затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці
01.10.1997 № 254 ( z0318-98 ) (z0318-98)
, на системи газопостачання СПГГ і
підприємство повинні складати експлуатаційні паспорти. У паспорті
повинні бути наведені основні технічні характеристики споруд, а
також дані про проведений ремонт, пов'язаний із заміною обладнання
і елементів систем.
У цьому зв'язку, апеляційним судом правомірно не взято до
уваги доводи відповідача про те, що п. 2.2.4 договору в редакції
позивача не відповідає п. 4.6.4 Правил безпеки систем
газопостачання України, оскільки вказаною пунктом Правил
передбачено складання паспорту на газове господарство (цех,
ділянку, котельню, газовикористовувальну установку), а не
складання експлуатаційного паспорту.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до
обгрунтованого висновку про задоволення вимоги позивача в частині
того, що п. 2.2.4 договору слід викласти в його редакції, оскільки
виключення вказаної умови з тексту договору суперечить зазначеним
Правилам.
Крім того, викладаючи п.п. 7 п. 2.6 в редакції позивача,
згідно якого Газорозподільне підприємство має право припинити
надання послуг з транспортування газу у випадку відсутності
передплати за послуги з транспортування газу у відповідності до п.
6.1 договору, апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що
пунктом 12 Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1729 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
"Про забезпечення споживачів природним газом" передбачено, що
газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз
України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають
ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, зокрема,
обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому
порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий
природний газ та надані послуги з його транспортування та
розподілу, або для яких постачальником не виділено планових
обсягів поставки газу. При цьому, відповідальність за наслідки дій
з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов
укладених договорів. Пунктом 9.1.1 Правил подачі та використання
природного газу в народному господарстві України, затверджених
наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 № 355 ( z0281-94 ) (z0281-94)
встановлено, що підприємствам-споживачам природного газу
обмежується або припиняється подавання природного газу у випадках
несвоєчасних розрахунків за використаний природний газ.
Як вказувалось вище, здійснення відповідачем позивачу
попередньої оплати за послуги з транспортування природного газу
буде сприяти забезпеченню сталого функціонування підприємства
паливно-енергетичного комплексу, а також сприятиме поліпшенню
фінансового становища такого підприємства. Здійснення попередньої
100-відсоткової оплати за вказані послуги за договором № 1-360ПТ
покладено в обов'язок відповідача.
Таким чином, невиконання відповідачем свого обов'язку по
здійсненню 100-відсоткової попередньої оплати буде вважатися
порушенням умов договору, що, в свою чергу, є підставою для
припинення позивачем надання послуг з транспортування газу.
З врахуванням викладеного, апеляційним судом правомірно пункт
6.1 договору № 1-360ПТ від 31.01.2006 викладено в редакції
позивача: "Оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється
Замовником шляхом 100-відсоткової передплати грошовими коштами до
1 числа місяця, в якому буде здійснюватись транспортування",
оскільки у відповідності з п. 13 Постанови КМУ від 27.12.2001 №
1729 ( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
"Про забезпечення споживачів природним
газом", постачання природного газу всім категоріям споживачів
здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової
оплати грошима.
Враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції
правильно частково задоволено позов та визнано вищезазначені
пункти договору в редакції позивача.
В іншій частині постановлене апеляційним судом рішення не
суперечить фактичним обставинам справи та не оскаржується жодною з
сторін.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Херсонські комбайни" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
29.09.2006 у справі № 15/125-ПД-06 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.I.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.