ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 Справа N 34/133а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Фролової Г.М.- головуючого
Полянського А.Г.
Коробенка Г.П.
за участю представників:
позивача не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідача не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у       
відкритому судовому 
засіданні касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу              Кіровському районі міста Донецька
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року
у справі N 34/133а господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 10.04.2007 року, у зв’язку з відпусткою судді Муравйова О.В. та у зв’язку з виходом з відпустки судді Полянського А.Г. для перегляду в касаційному порядку справи N 34/133а, призначеної до розгляду на 10.04.2007 року, створено колегію суддів у складі: головуючого –судді Фролової Г.М., суддів –Полянського А.Г., Коробенка Г.П.
У червні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 000052342/0 від 11.05.2005 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 48390,00 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 24195,00 грн.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акта про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“за період з 18.08.2003 року по 31.12.2004 року, яким було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) (334/94-ВР) , в результаті чого було знижено податок в ІV кварталі 2003 року на суму 48390,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) (334/94-ВР) та листа Державної податкової адміністрації України від 02.03.2005 року N 1799/6/15-111-6 фінансовий результат від продажу векселя, отриманого як засіб платежу за цінні папери, виникає за наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання (заборгованість за продані цінні папери), а за таких умов у податкової інспекції відсутні будь-які правові підстави для донарахування сум податку на прибуток у зв’язку з заниженням об’єкту оподаткування таким податком у ІV кварталі 2003 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2005 року (суддя: Кододова О.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року (судді: Алєєва І.В. –головуючий, Агапов О.Л., Величко Н.Л.) у справі 34/133а господарського суду Донецької області, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька від 11.05.2005 року N 000052342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 48390,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 24195,00 грн. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дельта–Капітал” судові витрати по сплаті держмита 85 грн. та послуг інформаційно - технічного забезпечення судового процесу у розмір 118 грн. Суди розглянули спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Мотивуючи судові рішення господарські суди зазначають про те, що відображення однієї операції у складі витрат та доходів суперечить принципам бухгалтерського та податкового обліку і спростовує висновки акта перевірки щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу у ІV кварталі 2003 року у сумі 161300,00 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Донецька звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року у справі N 34/133а господарського суду Донецької області, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) (334/94-ВР) , статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Зокрема, заявник зазначає про те, що в порушення підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств“позивачем занижено у ІV кварталі 2003 року доходи по операціям з цінними паперами в окремому податковому обліку на суму 161 300,00 грн.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій відповідачем було здійснено планову документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.08.2003 року по 31.12.2004 рік, про що складено акт N 1492/23-4/32576808 від 11.05.2005 року, в якому відображено, що позивачем порушені вимоги підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток за ІV квартал 2003 року на суму 48390грн.
В зв’язку з наведеним відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.05.2005 року N 000052342/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 48390,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 24195,00 грн.
Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 000052342/0 від 11.05.2005 року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 48390,00 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 24195,00 грн.
Приймаючи постанову апеляційний господарський суд не врахував наступне.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , який набрав чинності з 1.09.2005 року.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (509-12) , державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) Державна податкова інспекція у Кіровському районі міста Донецька є суб’єктом владних повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) набрав чинності з 01.09.2005 року. У відповідності з пунктом 6 та 7 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення“цього кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , а заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
На порушення цих вимог суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов’язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності із частиною 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення“Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.
За повідомленням Державної судової адміністрації України розпочинають діяльність такі апеляційні адміністративні суди, зокрема, з 2.04.2007 року починає свою діяльність Донецький апеляційний адміністративний суд.
За таких обставин постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року у справі N 34/133а підлягає скасуванню, а справа –передачі до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , розділом VII “Прикінцеві та перехідні положення“Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Донецька задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року у справі N 34/133а господарського суду Донецької області скасувати.
Справу передати Донецькому апеляційному адміністративному суду.