ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 лютого 2007 р.
 
     № 8/200
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
 
     Подоляк О.А.
 
     суддів :
 
     Козир Т.П.,
     Мележик Н.I.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
      
     ТОВ "Промресурси"
 
     на постанову
 
     від    16.10.2006    р.    Дніпропетровського    апеляційного
господарського суду
 
     за заявою
 
     ТОВ "Промресурси"
 
     про перегляд за нововиявленими
     обставинами рішення
 
     від  17.12.2003  р.  господарського  суду   Дніпропетровської
області
 
     у справі
 
     № 8/200
 
     за позовом
 
     ТОВ "Промресурси"
 
     до
 
     ВАТ "Дніпродзержинська
     теплоелектроцентраль";
     Управління     Державного     казначейства     України      у
Дніпропетровській області
 
     про
 
     стягнення 1188156,27 грн.
 
     за участю представників:
 
     від позивача
 
     - Мінков Ю.I. (21.02.2007 р.)
 
     від відповідача-1
 
     - Проскурін Д.О. (21.02.2007 р.)
 
     від відповідача-2
 
     - не з'явились
 
     в судовому засіданні 21.02.2007 р. оголошувалась перерва
     В С Т А Н О В И В:
     ТОВ   "Промресурси"   звернулось   до   господарського   суду
Дніпропетровської області  в  порядку  розділу  ХIII  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         із заявою про перегляд за  нововиявленими  обставинами
рішення  господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
17.12.2003  р.  в  частині  відмови  у  стягненні  з  відповідачів
1123987,50 грн. моральної шкоди.
     Вказана  заява  мотивована  тим,  що   заявник   є   законним
володільцем       емітованого        ВАТ        "Дніпродзержинська
теплоелектроцентраль" векселя,  що  підтверджено  судами;  на  час
прийняття  рішення  по  справі  №  8/200  ВАТ   "Дніпродзержинська
теплоелектроцентраль" не сплатило свій борг; судом  було  прийняте
рішення про стягнення відсотків по векселю  на  користь  заявника.
Ухиляючись від виконання судового рішення, ВАТ  "Дніпродзержинська
теплоелектроцентраль" неодноразово подавало скарги до різних судів
щодо  відмови  від  сплати  відсотків  по  прострочених  платежах.
Заявник неодноразово йшов на поступки, вчиняючи  усні  і  письмові
правочини щодо зменшення суми  боргу,  відкладення  та  розстрочку
платежів,   але,    отримуючи    від    заявника    пільги,    ВАТ
"Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" здійснило обман заявника,
зазначаючи про відсутність коштів. З  метою  введення  заявника  в
оману,   ВАТ   "Дніпродзержинська    теплоелектроцентраль"    було
виготовлено ряд документів, направлених  на  ухилення  від  сплати
боргу, в тому числі і сфальсифікованих. Згідно ст. 230 ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
           сторона,   яка   застосувала    обман,    зобов'язана
відшкодувати  другій  стороні  збитки  у  подвійному  розмірі   та
моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього  правочину.
Враховуючи  викладене,  заявник  просив  визнати  недійсними   усі
укладені з ВАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"  правочини
щодо надання пільг по строкам  та  сумам  оплати  боргу,  стягнути
моральну  шкоду,   призначити   по   справі   судово-бухгалтерську
експертизу для перевірки фінансового стану ВАТ  "Дніпродзержинська
теплоелектроцентраль", а  також  викликати  для  надання  пояснень
посадових осіб.
     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
04.07.2006  р.  (суддя  Дубінін  I.Ю.),  яка  залишена  без   змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 р. (судді: Павловський П.П., Чус О.В.,  Чоха  Л.В.),  в
задоволенні  заяви   відмовлено;   рішення   господарського   суду
Дніпропетровської області від 17.12.2003 р. залишено без змін.
     Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Промресурси" звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить ухвалу і постанову скасувати, а справу передати  на  новий
розгляд  до  місцевого  господарського  суду,   мотивуючи   скаргу
порушенням і неправильним застосуванням судами норм процесуального
права.
     В судовому  засіданні  21.02.2007  р.  оголошено  перерву  до
22.02.2007 р. Сторони  повідомлені  про  час  і  місце  оголошення
резолютивної частини постанови (т. 5 а. с. 13 на звороті).
     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної  скарги,  перевіривши
правильність   застосування   судами   норм    матеріального    та
процесуального права, колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України прийшла до  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
     Перегляд судового рішення  за  нововиявленими  обставинами  є
окремою процесуальною формою судового  процесу,  яка  визначається
юридичною природою цих обставин.
     Відповідно   до   статті   112   ГПК   України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд може переглянути прийняте  ним  судове  рішення,
яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають
істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
     При цьому, результат перегляду  безпосередньо  пов'язаний  із
встановленням  господарським  судом  наявності   або   відсутності
нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для  правильного
вирішення спору.
     Тому, господарський суд вправі змінити або  скасувати  судове
рішення  за   нововиявленими   обставинами   лише   за   наявності
нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини  впливають  на
юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому  рішенні,  що
переглядається.
     Виходячи  із  змісту  ст.   112   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
необхідними  ознаками  нововиявлених  обставин  є,  по-перше,   їх
наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не
могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
     На  підставі  згаданої  статті  судове  рішення   може   бути
переглянуто за двох  умов:  істотність  нововиявлених  обставин  і
виявлення  їх  після  прийняття  судового   рішення   зі   справи.
Виникнення нових або  зміна  обставин  після  вирішення  спору  не
можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за
правилами розділу XIII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Як вказано у пункті  5  постанови  Пленумом  Верховного  Суду
України "Про практику перегляду судами у зв'язку з  нововиявленими
обставинами рішень, ухвал  і  постанов  у  цивільних  справах,  що
набрали  законної  сили"  від  27   лютого   1981   року   за   №1
( v0001700-81 ) (v0001700-81)
         не можуть бути визнані нововиявленими нові,  тобто
такі,  що  виникли  чи  змінилися   після   встановлення   рішення
обставини, а також обставини, на які посилалася особа,  яка  брала
участь у справі, у своїх поясненнях,  касаційній  скарзі  або  які
могли бути встановлені при виконанні  судом  вимог  процесуального
закону.
     Аналогічне роз'яснення міститься  у  пункті  1.1  Роз'яснення
президії Вищого господарського суду України  від  21  травня  2002
року за №04-5/563  ( v_563600-02 ) (v_563600-02)
          "Про  деякі  питання  практики
перегляду рішень, ухвал, постанов за  нововиявленими  обставинами"
відповідно до якого виникнення  нових  або  зміна  обставин  після
вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або  скасування
судового  рішення  за  правилами   Розділу   XIII   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Відповідно  до  пункту
1.3  цього  ж  Роз'яснення  не  можуть  вважатися   нововиявленими
обставини, що встановлюються на  підставі  доказів,  які  не  були
своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі
перегляду   судового   рішення   за   правилами    Розділу    XIII
Господарського   процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
господарський суд  має  прийняти  ухвалу  про  залишення  судового
рішення без змін.
     Виносячи ухвалу  та  приймаючи  постанову  господарські  суди
виходили з того, що наведені ТОВ "Промресурси" обставини не можуть
бути визнані нововиявленими обставинами в розумінні  ст.  112  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  що  виключає  перегляд  судового  рішення  в
порядку розділу XIII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Вказані висновки  судів  відповідають  фактичним  обставинам,
наявним  матеріалам  справи  та  нормам  процесуального  права,  є
законними та обгрунтованими.
     За таких обставин, суди  правомірно  вказали  на  відсутність
підстав для  задоволення  заяви  ТОВ  "Промресурси"  про  перегляд
судового рішення в порядку розділу ХIII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Посилання  оскаржувача  на  інші  обставини  не   приймаються
колегією суддів до уваги з  огляду  на  положення  ст.  111-7  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  з  підстав  їх  суперечності  матеріалам
справи.
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду апеляційної інстанції  без  змін,  а
скаргу без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду  прийнята  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Твердження   оскаржувача   про   порушення   і    неправильне
застосування апеляційним господарським  судом  норм  законодавства
при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в  зв'язку
з чим підстав для зміни чи скасування законного та  обгрунтованого
судового акту колегія суддів не вбачає.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу ТОВ "Промресурси" залишити без задоволення.
     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 16.10.2006 р. у справі № 8/200 залишити без змін.
     Головуючий, суддя О. Подоляк
     С у д д і: Т. Козир
     Н. Мележик