ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р.
№ 6/413
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шевчук С.Р.
Владимиренко С.В.
Козир Т.П.
розглянувши касаційну скаргу
і додані до неї матеріали
ТОВ "Газбудінвест"
на рішення
господарського суду
у справі
від 14.09.2006 року
міста Києва
№ 6/413
за позовом
до
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії
"Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз"
ТОВ "Газбудінвест"
про
стягнення 4981183,02 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- скаржника (відповідача): Шищенко А.В. (ген. директор),
Асатрян О.В. (дов. № 317 від 25.12.2006 р.)
- позивача: Турчин С.О. (дов. № 273 від 19.02.2007 р.)
ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 р. Дочірня компанія "Укртрансгаз" "НАК"
"Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних
газопроводів "Донбастрансгаз" звернулося до господарського суду м.
Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Газбудінвест" про стягнення 4981183,02 грн. збитків за договором
№ 1639Дк про залучення матеріальних цінностей з метою інвестування
у будівництво житла для військовослужбовців Служби Безпеки України
від 26.05.2000 р.
Позивачем у позові зазначено третю особу - Службу Безпеки
України (м. Київ, вул. Володимирська, 33).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не
використовував передачі позивачем інвестиції у вигляді векселів за
їх цільовим призначенням (не вжив заходів щодо їх погашення), у
зв'язку з чим позивач фактично був позбавлений можливості зменшити
свої податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі
4981183,02 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2006 р.
(суддя -Ковтун С.А.) позовні вимоги Дочірньої компанії
"Укртрансгаз" "НАК" "Нафтогаз України" в особі філії "Управління
магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" задоволено. Стягнуто з
товариства з обмеженою відповідальністю "Газбудінвест" (м. Київ,
пр-т Героїв Сталінграду, 14-Б, рахунок 26007301110781 в
Лівобережному відділенні ПIБ м. Києва, МФО 322119, код 30530740)
на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" "НАК" "Нафтогаз
України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів
"Донбастрансгаз" (м. Донецьк, пр-т Iлліча, 100-а, рахунок
26001175245813 в ДОФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Донецьк, МФО 334011, код
00153169) 4981183,02 грн. збитків, 25500 грн. державного мита та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
ТОВ "Газбудінвест" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на рішення господарського суду м.
Києва від 14.09.2006 р., в якій просить рішення від 14.09.2006 р.
у справі №6/413 скасувати, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва, оскільки господарським судом при
розгляді даної справи не надано належної правової оцінки фактичним
правовідносинам, які склалися між сторонами, неправильно
застосовані норми матеріального права та порушено норми
процесуального права.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 24.01.2007 р. у справі № 6/413 призначено
наступну колегію суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач),
Владимиренко С.В., Козир Т.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін, матеріали справи та доводи, викладені у
касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки
встановлених фактичних обставини справи, застосування
господарським судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті ним рішень, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ТОВ
"Газбудінвест" підлягає задоволенню повністю, враховуючи наступне.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно п. 1 ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до складу збитків,
що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське
правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток
(втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала
право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою
стороною.
3 вказаних норм законодавства України випливає, що особа, яка
має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої)
вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би
відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою
особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою
особою.
Господарський суд м. Києва, вирішуючи спір, вказаного не
врахував, та дійшов висновку про те, що збитки -це позбавлення
можливості позивача зменшити свої податкові зобов'язання з податку
на прибуток.
Розглядаючи спір, господарський суд м. Києва не з'ясував, в
чому саме полягають збитки позивача, їх розмір, оскільки векселів
було передано на суму 4995726,36 грн., а позивач пред'явив збитки
на суму 4981183,02 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, розмір
збитків, завданих порушенням зобов'язанням, доказується
кредитором.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що
особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за
наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не
встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст. 614 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відсутність своєї
вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Проте, судом першої інстанції при розгляді справи не
з'ясовано вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між
його діями та збитками.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає,
що вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд
фактично не надав юридичної оцінки правовому положенню сторін, які
підписали спірний договір.
Суд першої інстанції в порушення норм господарського
процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
не вирішив питання про
залучення до участі у справі Служби Безпеки України, яка була
стороною в договорі № 1639Дк від 26.05.2000 р. і була замовником.
В позовній заяві позивач вказував Службу Безпеки України третьою
особою. Однак в матеріалах справи відсутні висновки суду про
залучення чи про відхилення СБУ третьою особою або про залучення
відповідачем у справі.
Разом з тим, справу №6/413 місцевим господарським судом
розглянуто у відсутність відповідача, не повідомленого належним
чином про час і місце розгляду справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає
увагу, що відповідно до п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
одними з основних засад судочинства є рівність усіх
учасників судового процесу перед законом і судом, a також
змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і
у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені в ст. 4-2
(Рівність перед законом і судом) та 4-3 (Змагальність)
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно
з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах
рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують
свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого
господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення
фактичних обставин справи і правильного застосування
законодавства.
Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у
судовому процесі покладається на господарський суд, який
відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і
надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі та
призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду,
вказавши про час і місце його проведення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
розгляд господарським
судом справи за відсутності будь- якої із сторін, не повідомленої
належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм
процесуального права і в будь-якому випадку - підставою для
скасування рішення місцевого господарського суду судом касаційної
інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до
уваги, що ТОВ "Газбудінвест" у касаційній скарзі стверджує факт
порушення судовими інстанціями не лише норм матеріального та
процесуального права, a також і питання щодо спливу строку
позовної давності, які стосуються оцінки доказів. Колегія суддів
Вищого господарського суду України наголошує, що оцінка доказів,
не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового
рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі
встановлених фактичних обставин справи та перевіряється
застосування попередньою інстанцією норм матеріального і
процесуального права. Касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають ій права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення, ухвалене у
справі, підлягає скасуванню, a справа - направленню на новий
розгляд до господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної
оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки
сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тa
ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Газбудінвест" на рішення господарського
суду міста Києва від 14.09.2006 р. у справі № 6/413 задовольнити
повністю.
Рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2006 р. у
справі № 6/413 скасувати.
Справу № 6/143 передати на новий розгляд до господарського
суду міста Києва в іншому складі суддів.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Козир Т.П.