ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 лютого 2007 р.
     № 2-26/9601-2005
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого, судді:
     суддів:
     Добролюбової Т.В.,
     Гоголь Т.Г.,
     Продаєвич Л.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма  "ЕСКАДА",  м.
Сімферополь
     на рішення
     від 26.07.2005
     у справі
     № 2-26/9601-2005 господарського  суду  Автономної  Республіки
Крим
     за позовом
     Товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Парус",   м.
Сімферополь
     до
     Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради
     за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог  на
предмет спору
     1.Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради
     2.Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю, м.
Сімферополь
     про
     визнання права власності
     За участю представників сторін:
     від скаржника:
     від позивача:
     Попкова Є.А. за дов. від 21.11.2006
     Гурепка М.В. за дов. 26.06.2006
     від відповідача I:
     не з'явились, належно повідомлені про час і  місце  засідання
суду
     від відповідача II:
     від третіх осіб: 1.
     від третіх осіб: 2.
     Александренко В.Є. - начальник інспекції посвідчення № 858
     Доповідач: Продаєвич Л.В.
     Відповідно  до  статті  111-4  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          учасники  судового  процесу  належним
чином повідомлені про час і місце засідання  суду  (ухвала  Вищого
господарського суду України від 30.01.2007, надіслана  сторонам  у
справі 06.02.2007 року), проте відповідачі  та  третя  особа-1  не
скористалися  правом,  наданим   їм   статею   22   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо участі у засіданні
суду касаційної інстанції.
                            ВСТАНОВИВ:
     У червні 2005 року ТОВ "Парус" звернулося  до  господарського
суду Автономної Республіки Крим з позовом до Представництва  Фонду
майна Автономної Республіки Крим, до Сімферопольської міської ради
про визнання права власності на приміщення кафе: літ.  "Б"  площею
69 кв.м., літ. "В" -310 кв.м., літ "Г" -2,4 кв.м., що  розташовані
у м. Сімферополі, пр. Кірова, 18.
     Позов вмотивовано тим, що  спірне  майно  товариство,  яке  є
правонаступником  орендного  підприємства  "Парус",   придбало   у
Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим за договором
купівлі-продажу від 05.05.1996 №11,  на  підставі  якого  отримано
свідоцтво  на  право  власності  від   04.07.1996   №8,   рішенням
Сімферопольської міськради  від  25.06.1999  №889  за  товариством
закріплена  земельна  ділянка  під  розміщення  літнього  кафе  та
останнім   отримані   дозволи   на   проведення   робіт   з   його
реконструкції,  актом  комісії  від  14.05.2001  кафе  прийнято  в
експлуатацію.
     Сімферопольська міська рада у відзиві на  позов,  посилаючись
на приписи Закону України "Про місцеве самоврядування  в  Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        ,  вважає  себе  неналежним  відповідачем  у  справі,
посилається  на  те,  що  законодавець  чітко   визначив   порядок
оформлення права власності.
     Фонд комунального майна Автономної Республіки Крим у  відзиві
просить виключити його з числа відповідачів у справі  та  зауважує
на тому, що позивач став власником лише чітко визначеного  в  акті
приймання-передачі   від   04.07.1996   майна,    яке    підлягало
приватизації. Фонду делеговані лише повноваження  щодо  відчуження
комунального майна та  надання  його  в  орендне  користування,  а
реєстрація прав власності не входить до компетенції Фонду.
     Ухвалою господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
21.06.2005 Представництво Фонду майна Автономної  Республіки  Крим
замінено  його   правонаступником   -Фондом   комунального   майна
Автономної  Республіки  Крим  Сімферопольської  міської  ради;  до
участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють  самостійних
вимог на предмет спору залучені: виконком Сімферопольської міської
ради та Iнспекція  державного  архітектурно-будівельного  контролю
(а.с. 103-104).
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
26.07.2005  року  (суддя:  Проніна  О.Л.),   виправленим   ухвалою
господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  від  01.09.2005
року -позов задоволено, за ТОВ "Парус" визнано право власності  на
об'єкт нерухомого майна - кафе, розташований на земельній  ділянці
по пр. Кірова, 18 у м. Сімферополі, літ.  "Б"  -88,2  кв.м.,  літ.
"В" -256,3 кв.м.
     Судове  рішення  вмотивоване  тим,  що  згідно  з  Тимчасовим
положенням "Про порядок  реєстрації  прав  власності  на  нерухоме
майно", затв. наказом Міністерства юстиції України від  07.02.2002
№7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
         (із змінами та доповненнями),  оформлення  права
власності на новозбудовані об'єкти нерухомого майна, за  наявності
акта про право власності  на  землю  або  рішення  про  відведення
земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта  комісії  про
прийняття об'єкта і  введення  його  в  експлуатацію,  провадиться
місцевими   органами   виконавчої   влади,   органами    місцевого
самоврядування з видачею свідоцтва про право власності. Реєстрація
права власності згідно з п.п. 1.3, 1.4 цього Положення провадиться
комунальними  підприємствами  бюро  технічної  інвентаризації   на
підставі правовстановлюючих документів.
     Посилаючись на рішення виконавчого комітету  Сімферопольської
міської  ради  від  25.06.1999  №889,  від  15.07.1999  №101,  від
28.04.2000 №586, від 24.11.2000 №1961 та акт  державної  технічної
комісії від  14.05.2001  господарський  суд  дійшов  висновку,  що
павільйон-кафе  має  ознаки  капітальної  будівлі  і  є  нерухомим
майном, тобто зазначений об'єкт  є  новоствореною  річчю,  на  яку
позивач набув право власності відповідно до  статті  331Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        .
     В поданій до Вищого господарського  суду  України  в  порядку
статті   107   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
          касаційній  скарзі  ТОВ   "Фірма   "ЕСКАДА"   просить
скасувати рішення місцевого господарського суду,  справу  передати
на новий розгляд, залучивши до участі в якості третьої особи  -ТОВ
"Фірма "ЕСКАДА",  яке  є  власником  об'єкта  нерухомості  по  пр.
Кірова, 18/3 у м. Сімферополі.
     Скарга мотивована тим, що  незаконним  будівництвом  порушені
права  та  інтереси  фірми,  оскільки  добудова  приміщення   кафе
здійснена ТОВ "Парус"  без  дозволу  останньої,  безпосередньо  до
стіни приміщень, які  належать  скаржнику.  ТОВ  "Парус"  порушені
будівельні норми щодо дотримання протипожежних меж між  будівлями,
приписи статей 23, 24 Закону України "Про планування  і  забудівлю
території" ( 1699-14 ) (1699-14)
         . За твердженням скаржника, судове  рішення
ухвалене всупереч вимогам статті 376  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        , згідно з якими  житловий  будинок,  будівля,  споруда,
інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо  вони
збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена
для цієї мети, або без належного дозволу чи належно  затвердженого
проекту, або з істотними порушеннями будівельних  норм  і  правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого
майна, не набуває права власності на нього.
     Судова  колегія,   розглянувши   наявні   матеріали   справи,
заслухавши пояснення присутніх у засіданні  представників  сторін,
перевіривши юридичну оцінку обставин  справи,  обговоривши  доводи
касаційної скарги дійшла висновку про  наявність  підстав  для  її
задоволення.
     Згідно зі статею 107  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         право на подання касаційної скарги на  рішення
місцевого  господарського  суду,  що  набрало  законної  сили   та
постанову апеляційного  суду  мають  також  особи,  яких  не  було
залучено  до  участі  у  справі,  якщо  суд  прийняв  рішення   чи
постанову, що стосується їх прав і обов'язків. Таким особам  право
на оскарження надається, якщо судом прийнято рішення чи постанову,
що стосується їхніх прав і обов'язків;  їх  не  було  залучено  до
участі у справі.
     ТОВ "Фірма "ЕСКАДА" оскаржує судове рішення у цій справі саме
як така особа.
     Вимоги скаржника мотивовані тим, що  прийняте  судом  рішення
зачіпає його інтереси, який є власником  будівлі,  що  знаходиться
поряд зі спірним об'єктом, а отже це надає йому  право  звернутися
до господарського суду та оскаржити судове рішення.
     На підтвердження своїх доводів касатор вказує на те,  що  ТОВ
"Фірма  "ЕСКАДА"  на   підставі   договору   купівлі-продажу   від
02.07.1998 №208 є власником нежитлових приміщень, розташованих  по
пр. Кірова,  18/3  у  м.  Сімферополі.  До  стіни  належних  фірмі
приміщень  без   дозволу   останньої   товариством   з   обмеженою
відповідальністю "Парус" здійснена добудова кафе.
     Судовим рішенням зазначений об'єкт визначений  як  капітальна
будівля і нерухомість, на яку у позивача виникло право  власності,
проте згідно з  протоколом  ДАБК  від  29.05.2001  №79  дозвіл  на
будівництво кафе виданий як для тимчасової споруди, яку введено  в
експлуатацію на строк до 31.08.2002 року. Отже, скаржник наполягає
на тому, що по-перше  право  власності  на  тимчасові  споруди  не
виникає, по-друге здійснивши добудову позивач позбавив  можливості
ТОВ "Фірма "ЕСКАДА" користуватися та розпоряджатися належним  йому
на праві власності майном.
     Скаржник до участі у справі не був залучений, що унеможливило
захист ним своїх прав і  інтересів.  Отже,  спір,  який  виник  за
позовом  ТОВ  "Парус"  та   прийняте   по   цій   справі   рішення
господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  від  26.07.2005
стосуються прав та інтересів ТОВ "Фірми "ЕСКАДА", яке при розгляді
справи участі не приймало, що є порушенням процесуального  закону,
зокрема  пункту  3  статті  111-10  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та правовою підставою  для  скасування
судового рішення.
     Відповідно до роз'яснень  Пленуму  Верховного  Суду  України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню  до  даних
правовідносин.
     Згідно  зі  статтею  111-10   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставами для  скасування  або  зміни
рішення місцевого суду чи  постанови  апеляційного  господарського
суду є порушення або неправильне застосування  норм  матеріального
та процесуального права. Порушення норм процесуального права  є  в
будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого  або
постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд
прийняв рішення або постанову, що  стосується  прав  і  обов'язків
осіб, які не були залучені до участі в справі.
     З огляду на зазначене, рішення господарського суду Автономної
Республіки  Крим  визнати  законним  не  можна,  останнє  підлягає
скасуванню, а справа  -  передачі  на  новий  розгляд,  при  якому
господарському суду  необхідно  врахувати  наведене,  залучити  до
участі у справі ТОВ "Фірма "ЕСКАДА", встановити  дійсні  обставини
справи, дати їм належну правову оцінку та постановити  законне  та
обгрунтоване рішення.
     Керуючись статями 111-5, 111-7,  111-9-111-12  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,
                           ПОСТАНОВИВ:
     Рішення господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
26.07.2005 у справі № 2-26/9601-2005 -скасувати.
     Справу передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Автономної Республіки Крим.
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Фірма "ЕСКАДА", м. Сімферополь -задовольнити.
 
     Головуючий, суддя
     Т. Добролюбова
     Суддя
     Т. Гоголь
     Суддя
     Л. Продаєвич