ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р.
№ 24/314/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Мачульського Г.М., Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
Кравця С.Д. -директора, Радченко А.В. дов. №1 від 09.01.2007
р.
відповідача
не з'явився
III-ої особи
не з'явився
прокурора
Громадського С.О. -прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 19.12.2006
р.
у справі
№24/314/06 господарського суду Запорізької області
за позовом
Запорізького державного цирку
до
Приватного підприємця ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні позивача
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області
за участю
Прокурора Запорізької області
про
усунення перешкод у здійсненні права користування та
розпорядження майном
В С Т А Н О В И В:
Запорізький державний цирк звернувся до господарського суду
Запорізької області з позовом до Приватного підприємця (надалі ПП)
ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду
державного майна України (надалі РВ ФДМУ) по Запорізькій області,
про усунення перешкод у здійсненні права Доповідач: Шаргало В.I.
користування та розпорядження майном, примусового виселення
відповідача із займаного приміщення та зобов'язання здати
приміщення шляхом підписання акта приймання -передачі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що термін договору оренди
приміщень цирку, укладений між РВ ФДМУ по Запорізькій області та
ПП ОСОБА_1, закінчився; рішенням господарського суду Запорізької
області у справі №22/5д в продовженні цього договору відмовлено,
проте, на даний час підприємцем приміщення не звільнені, що
перешкоджає позивачеві здійснити ремонтні будівельні роботи щодо
впорядкування цього майна у період, коли вистави не проводяться.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд
лише виселити відповідача із займаного приміщення.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
30.08.2006 року (суддя Пасічник Т.А.) позовні вимоги задоволені з
огляду на те, що у відповідача відсутні правові підстави для
користування зазначеним майном у зв'язку з закінченням терміну дії
договору оренди; ПП ОСОБА_1 виселено з займаного приміщення,
передбаченого договором оренди державного нерухомого майна, що
знаходиться на балансі Запорізького державного цирку НОМЕР_2від
24.10.2005 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За апеляційною скаргою ПП ОСОБА_1 судове рішення переглянуте
в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного
господарського суду (судді: Антонік С.Г., Мойсе єнко Т.В.,
Шевченко Т.М.) змінене, абзац другий резолютивної частини рішення
викладений в наступній редакції: "Виселити ПП ОСОБА_1 з займаних
приміщень, переданих за договором оренди нерухомого майна №
НОМЕР_1 від 24.10.05р., площею внутрішнього обміру 495,98 кв. м.,
а саме: вбудовані в перший поверх не житлового будинку цирку
нежитлові приміщення (літера А-3, приміщення №32,33,43, з 45 по 48
включно, площею 386,08 кв. м., в тому числі: площа кафе - 286,8
кв. м., S фойє у спільному користуванні, площею 99,28 кв. м.,
частини гаражу (літера Є, приміщення II, площею 19,9 кв. м.)
відповідно до плану експлікації приміщень..., що знаходяться за
адресою АДРЕСА_1
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ПП ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права,
просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в
позові. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що
рішення господарського суду прийняте в судовому засіданні за
відсутності представника відповідача, відповідачеві також не було
відомо про уточнення позивачем своїх позовних вимог, які до того
ж, на думку скаржника, належним чином не обгрунтовані.
У відзиві на касаційну скаргу РВ ФДМУ по Запорізькій області
просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у
справі -без зміни, як такі, що відповідають обставинам справи та
чинному законодавству.
Заслухавши в судовому пояснення представників позивача,
прокурора, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова
колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду
справи встановлено, що 24.10.2005 року між РВ ФДМУ по Запорізькій
області (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар), укладений договір
№НОМЕР_1 оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на
балансі Запорізького державного цирку, відповідно до умов якого
Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне
користування державне нерухоме майно, загальною площею
внутрішнього обміру 405,98 кв. м. (за наведеним вище переліком).
Термін дії договору погоджений сторонами з 24.10.2005 року по
31.12.2005 року. Майно за договором передане Орендарю шляхом
підписання відповідного акта приймання -передачі. Пунктом 2.5
договору встановлено, що у разі припинення цього договору майно
повертається Орендодавцю або Балансоутримувачу (позивачу) також
шляхом підписання акта приймання -передачі. Запорізький
державний цирк двічі -14.12.2005року та 13.02.2006 року повідомляв
відповідача про закінчення терміну дії договору та необхідність
повернути за актом приймання - передачі спірні приміщення,
звільнивши ці приміщення, проте, відповідач на момент звернення
позивача до суду з даним позовом приміщення не звільнив. Разом з
тим, господарськими судами встановлено, що рішенням господарського
суду Запорізької області у справі №22/5д в задоволенні позовних
вимог ПП ОСОБА_1 щодо продовження дії цього договору оренди
відмовлено. Крім того, господарськими судами встановлено, що
Запорізький державний цирк підпорядкований Міністерству культури
і мистецтв України, тобто назване міністерство є органом, що
управляє спірним державним майном. Зазначене Міністерство
заперечувало проти розміщення підприємцем у орендованому
приміщенні цирку нічного клубу "Арена".
Як зазначалося вище, в даному випадку об'єктом оренди було
державне нерухоме майно. Правовідносини, пов'язані з орендою
державного майна регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендою є засноване на договорі
строкове платне користування майном, необхідним орендареві для
здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За правилами статті 17 названого Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
термін
договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно зі статтею 26 цього Закону ( 2269-12 ) (2269-12)
договір оренди
припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було
укладено.
Правовим наслідком припинення договору оренди є обов'язок
орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах,
зазначених у договорі оренди (ст. 27 Закону).
Як зазначалося вище, господарськими судами встановлено, що
ПП ОСОБА_1 (Орендар) не виконала свого зобов'язання щодо
повернення орендованого за договором № №НОМЕР_1 державного майна
у зв'язку із закінченням терміну дії цього договору, як-то
передбачено законом та умовами названого договору (Орендодавцеві
або Балансоутримувачу).
Разом з тим, господарськими судами встановлено, що спірне
майно є державною власністю, що підтверджується наявним в
матеріалах справи свідоцтвом про право власності від 21.07.2004
року № 230/29. Це майно передане Запорізькому державному цирку
на праві повного господарського відання та знаходиться на його
балансі.
За визначенням статті 136 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
право господарського відання є речовим правом суб'єкта
підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається
майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом),
з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна
за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими
законами. ...Щодо захисту права господарського відання
застосовуються положення закону, встановлені для захисту права
власності.
За правилами статті 48 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
власник може вимагати усунення будь-яких порушень його
права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням
володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Таким чином господарські суди правильно відзначили, що
обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає
вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 20
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
Виходячи з встановлених судом обставин справи та приписів
наведеного законодавства суди попередніх інстанцій дійшли
обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо посилання скаржника на порушення судом першої інстанції
норм процесуального права у вигляді розгляду справи за відсутності
представника позивача, касаційна інстанція зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого або апеляційного суду є
порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто судом
за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним
чином про час і місце засідання суду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського
суду Запорізької області від 04.07.2006 року порушено провадження
у даній справі з призначенням її до розгляду на 28.08.2006 року на
10.00. год. На призначену дату у призначений час всі сторони у
справі направили своїх представників у судове засідання, що
підтверджується протоколом судового засідання від 28.08.2006 року.
В цьому судовому засіданні у відповідності з вимогами статті 77
Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву
до 30.08.2006 року до 12.00 год., що також відображено в
протоколі.
З огляду на викладене посилання скаржника на порушення судом
норм процесуального права не заслуговує на увагу, оскільки
сторонам було відомо про час і місце засідання суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що під
час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій
фактичні обставини справи встановлено на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без
задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.12.2006 р. у справі №24/314/06 залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.