ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА-

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

                        21 лютого 2007 р.

                             № 20/466

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Божок В.С. - головуючого,

     Костенко Т. Ф.,

     Коробенко Г.П.

     розглянувши

                         касаційну скаргу

                 ЗАТ "Магазин № 1715 "Госптовари"

                           на постанову

     від 21.11.2006р. Київського апеляційного господарського суду
                             у справі

                   господарського суду м. Києва

                            за позовом

                          ТОВ "Феєрверк"

     до

                 ЗАТ "Магазин № 1715 "Госптовари"

                               про

                     стягнення 4719, 58 грн.,

     в судовому засіданні взяли участь представники:

     позивача: Карпухін Я.В. (дов. від 07.07.06),

     відповідача: Байда В.В. (дов. від 09.01.07 № 1/1, Левковський
О.Д. (дов. від 09.01.07 № 1/1)),

     ВСТАНОВИВ :

     Рішенням  від   07.09.06   господарського   суду   м.   Києва
провадження у справі припинено в частині стягнення  з  відповідача
1285 грн. основного боргу  за  відсутності  предмету  спору  та  в
частині стягнення з відповідача 1997,44 грн.  пені,  у  зв'язку  з
відмовою позивача  від  зазначеної  вимоги  та  прийняття  відмови
судом. Цим же рішенням з  ЗАТ  "Магазин  №  1715  "Госптовари"  на
користь ТОВ "Феєрверк" стягнуто 12,85 гри. -збитків від  інфляції,
4,02 грн. - 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 118 грн.  -
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Постановою    від    21.11.06     Київського     апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

     Не погоджуючись з судовими рішеннями,  ЗАТ  "Магазин  №  1715
"Госптовари" звернулось до Вищого господарського  суду  України  з
касаційною скаргою і просить їх скасувати в  частині  стягнення  з
відповідача збитків від  інфляції  та  3  %  річних  з  огляду  на
порушення судами норм матеріального  та  процесуального  права,  а
також невірною оцінкою обставин справи, в  цій  частині  в  позові
відмовити.

     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права  при  винесенні   оспорюваного   судового   акту   знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

     Як встановлено судовими інстанціями, які приймали  рішення  у
даній справі, відповідно до видаткової  накладної  №  ФК-2043  від
03.12.2004 року на суму  11665грн.  позивачем  03.12.04  відпущено
відповідачу товар через повноважного представника Боровинську I.Л.
( довіреність ЯКО № 156243 від 11.10.2005р.)
.

     11.10.05  частину  товару  на  суму  10380   грн.   повернуто
відповідачем (прибуткова накладна № 1322  від  11.10.05),  залишок
суми боргу становив 1285 грн.

     Оскільки  у  накладній  не   встановлений   строк   виконання
відповідачем зобов'язання щодо оплати, позивачем  у  відповідності
до ч.2  ст.  530  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          направлено  відповідачу
претензію на суму 1285,00 грн.

     З врахуванням того,  що  суму  основної  заборгованості  було
сплачено відповідачем 21.07.2006 року, а від вимоги про  стягнення
пені відповідач відмовився, місцевим  господарським  судом  в  цій
частині було припинено провадження за відсутності предмету спору.

     На підставі ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         судом стягнено суму
інфляційних втрат  та  3%  річних  за  період  з  14.06.2006р.  по
21.07.2006р. 
( день виконання грошового зобов'язання)
.

     При цьому попередніми судовими  інстанціями  обгрунтовано  не
взято до уваги посилання відповідача на наявність  укладеного  між
сторонами у письмовій формі договору на поставку спірного  товару,
оскільки примірник такого договору жодною із сторін суду надано не
було, а у видатковій накладній позивача відсутнє посилання на  цей
договір як на підставу відпуску товару відповідачем.

     Таким чином, приймаючи  рішення  у  справі,  суди  правомірно
виходили з існування між сторонами цивільно-правових відносин,  що
витікають з договору купівлі-продажу,  не  оформленого  у  вигляді
єдиного   письмового   документа,   що   не   суперечить   чинному
законодавству.

     З огляду на викладене, колегія суддів  Вищого  господарського
суду України вважає, що судові рішення  прийнято  при  правильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави
для їх скасування відсутні.

     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України

     ПОСТАНОВИВ :

            Касаційну скаргу залишити без задоволення.

     Постанову   від   21.11.2006   р.   Київського   апеляційного
господарського суду у справі № 20/446 залишити без змін.

                       Головуючий В. Божок

                         Судді Т.Костенко

     Г.Коробенко

     -