ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р.
№ 08/330-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
КП "Водоканал" Лозівської міської ради Харківської області
на постанову
від 04.12.2006р. Харківського апеляційного господарського
суду
у справі
господарського суду Харківської області
за позовом
КП "Водоканал" Лозівської міської ради Харківської області
до
ВАТ "Лозівське АТП-16309"
про
стягнення 22060, 07 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Чумак Ю.О. (дов. від 05.01.07 № 22),
відповідача -не з'явились,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 09.10.06 господарського суду Харківської області
позов задоволено. З ВАТ "Лозівське автотранспортне підприємство №
16309" на користь КП "Водоканал" Лозівської міської Ради стягнуто
20899,81 грн. основного боргу, 365,74 грн. 3% річних, 115,16 грн.
інфляційних, 220,60 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 04.12.06 Харківського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного
господарського суду, КП "Водоканал" Лозівської міської Ради
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судами норм
матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою
обставин справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, відповідно до умов договору № 149 від 01.05.05р. на
відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в
комунальну каналізацію, укладеного між сторонами спору, позивач
взяв на себе зобов'язання в межах балансової належності мереж
забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає діючому
стандарту або дозволу Держстандарту України та міністерства
охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в розмірі
встановленого ліміту в обсязі достатнім для забезпечення
технологічних та власних потреб, а також приймати від відповідача
стічні води в розмірі встановленого ліміту, а відповідач -
сплачувати кошти за отримані послуги в трьох денний термін з
моменту пред'явлення рахунку.
Позивач свої обов'язки відповідно до умов договору виконав,
на адресу відповідача були направлені рахунки на оплату наданих
послуг.
Свої зобов'язання щодо оплати коштів за отримані послуги
відповідачем не виконано, заборгованість складала 20899,81 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
судові рішення прийнято без з'ясування усіх фактичних обставин
справи.
Так, суд апеляційної інстанції, зосередившись на з'ясуванні
наявності (відсутності) у позивача зобов'язань щодо прийняття
додаткової кількості стічних вод відповідача, фактично не
розглянув справу по суті.
Харківський апеляційний господарський суд, пославшись в
постанові на те, що з наданих позивачем рахунків не вбачається, з
чого саме складається сума боргу -з надання послуг з
водопостачання чи з послуг по отриманню додаткових стічних вод, з
урахуванням проведених відповідачем платежів, не скористався
наданим йому ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
правом і не
витребував у позивача відповідних доказів, необхідних для розгляду
справи по суті.
В той же час, господарський суд Харківської області також не
з'ясував усіх обставин справи, поклавши в основу прийнятого
рішення наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача та
не врахував наявність протоколу розбіжностей до договору, що
врегулював взаємовідносини сторін, саме в частині об'єму наданих
позивачем послуг відповідачу.
Таким чином, суди належно не дослідили та не оцінили докази у
справі, а також обставини справи та відповідно не з'ясували, на
яку суму фактично було надано послуги.
З врахуванням викладеного, прийняті у справі судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 09.10.06 господарського суду Харківської області
та постанову від 04.12.2006 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі № 08/330-06 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Харківської області.
Головуючий В. Божок
Судді Т.Костенко
Г.Коробенко