ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р.
№ 2-2/11475-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Кравчука Г.А.
суддів:
Мачульського Г.М.
Шаргала В.I.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс"
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від 06.11.2006р.
у справі
№ 2-2/11475-2006
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Сімферопольської міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвіс"
про
звільнення земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
28.08.- 13.09.2006р. (суддя Толпиго В.I.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 06.11.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого -судді
Латиніної О.А., суддів Лисенко В.А., Котлярової О.Л.) рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.-
13.09.2006р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов
Сімферопольської міської ради задоволено та постановлено
зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвіс"
звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 600 м-2,
розташовану за адресою: м. Сімферополь, пр-т Кірова, 36, шляхом
знесення за власний рахунок об'єкта незавершеного будівництва.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю
"Дайвіс" просить скасувати вказану постанову суду апеляційної
інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в
силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції
приписів ст.ст.8, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх
представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі
перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням 12-ої сесії
Сімферопольської міської ради №201 від 24.09.2003р. відповідачу
строком на 5 років надано в оренду земельну ділянку площею 0,2421
га по пр-ту Кірова, 36 у м. Сімферополі для реконструкції
приміщень під торгівельно-розважальний комплекс. Позивач, дійшовши
до висновку про самовільне зайняття і використання відповідачем
земельної ділянки площею 600 м-2, на якій останній здійснив
будівництво фонтану, звернувся до господарського суду з позовом
про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну
ділянку площею 600 м-2, розташовану за адресою: м. Сімферополь,
пр-т Кірова, 36.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга
залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або
постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог
матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається що суд апеляційної інстанції в
порядку ст. ст.4-3, 4-7, 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у їх
сукупності, дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази а відтак, з врахуванням приписів ч. 4 ст. 376
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 212 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
апеляційний господарський суд дійшов
до правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог
Сімферопольської міської ради а також про невідповідність
висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та
нормам матеріального права.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем
не було надано суду доказів затвердження Сімферопольською міською
радою містобудівної програми, визначення територій і надання
ділянки для містобудівної потреби, а також не підтверджено факту
надання саме виконавчим комітетом місцевої ради відповідно до
закону дозволу на будівництво об'єкту містобудування; докази
відведення відповідачеві земельної ділянки під будівництво фонтану
по просп. Кірова, 236 у м. Сімферополі у матеріалах справи
відсутні; необгрунтованими є посилання відповідача у відзиві на
апеляційну скаргу на те, що постановою Господарського суду
Автономної Республіки Крим від 12.05.2006р. у справі
№2-26/9219-2006А було визнано протиправним та скасовано припис
Iнспекції державного архітектурно-будівельного контролю м.
Сімферополя №40 від 10.04.2006р. щодо необхідності знесення
збудованих фонтанів на просп. Кірова, 36 у м. Сімферополі,
оскільки наявність права на будівництво не може свідчити про факт
відведення відповідачеві земельної ділянки під таке будівництво;
наявність проекту влаштування території торгівельно-розважального
центру по просп. Кірова, 36 у м. Сімферополі, погодженого з
Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету
Сімферопольської міської ради, а також дозвіл на реконструкцію
приміщень під торгівельно-розважальний комплекс надає відповідачу
право лише на здійснення такої реконструкції в межах наданої
земельної ділянки - 0, 2421 га, а не на будівництво нових об'єктів
не земельній ділянці площею 600 м-2, яка йому не була відведена.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував
до спірних правовідносин сторін норми матеріального та
процесуального права.
Постанова суду апеляційної інстанції належним чином
мотивована і за своїм змістом та формою відповідає вимогам
процесуального закону.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції всебічно і
повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі
об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував
дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми
матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а відтак
постанова суду апеляційної інстанції є законною і обгрунтованою, а
тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дайвіс" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. у справі
№2-2/11475-2006 Господарського суду Автономної Республіки
Крим -без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало