ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2007 Справа N 36/409
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 12.04.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя: Муравйов О.В.
судді: Полянський А.Г., Фролова Г.М.
розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду
державного майна України по місту Києву
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.11.2006 року
по справі N 36/409 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Растр-Альфа"
до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
місту Києву
про визнання укладеним договору оренди
за участю представників сторін:
від позивача: Левчук Ю.О. - дов. N 86 від 12.07.2006 року
від відповідача: Сіпунова С.С. - дов. N 69 від
10.07.2006 року
Ухвалою від 17.01.2007 року колегії суддів Вищого
господарського суду України, касаційна скарга Регіонального
відділення Фонду державного майна України по місту Києву була
прийнята до провадження новоутвореною колегією суддів у наступному
тимчасовому складі: головуючий - Муравйов О.В., судді
Полянський А.Г., Коробенко Г.П., а розгляд справи був призначений
на 20.02.2007 року.
У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з лікарняного, справа
N 36/409 розглядається колегією суддів у постійному складі,
утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року N 02-20/13
Заступника Голови Вищого господарського суду України, у складі:
головуючий - Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
В судовому засіданні 20.02.2007 року за згодою сторін
оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого
господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, на розгляд Господарського
суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою
відповідальністю "Растр-Альфа" до Регіонального відділення Фонду
державного майна України по місту Києву про визнання укладеним
договору оренди державного нерухомого майна у запропонованій
позивачем редакції, а саме: частини вертикальної стінки довжиною
73,0 п. м (площа 365 кв. м) та майданчику площею 292 кв. м,
розташованих за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, біля
станції метро "Дніпро", терміном на 5 років.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2006 року
по справі N 36/409 (суддя Трофименко Т.Ю.) в задоволенні позовних
вимог позивачу було відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.11.2006 року по справі N 36/409 (головуючий суддя Дзюбко П.О.,
судді Коваленко В.М., Вербицька О.В.), апеляційна скарга
Товариства з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" задоволена
частково: рішення Господарського суду міста Києва від
18.09.2006 року по справі N 36/409 скасоване повністю, прийняте
нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю
"Растр-Альфа" до Регіонального відділення Фонду державного майна
України по місту Києву про визнання укладеним договору оренди
задоволений повністю, визнано укладеним запропонований Товариством
з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" договір оренди
нерухомого майна в редакції Товариства з обмеженою
відповідальністю "Растр-Альфа", а саме про оренду частини
вертикальної підпірної стінки довжиною 73.0 п. м (площа 365 кв. м)
та майданчика площею 292 кв. м, розміщених за адресою: м. Київ,
вул. Набережне шосе, біля станції метро "Дніпро", терміном на 5
(п'ять) років відповідно до чинного законодавства, в іншій частині
апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю
"Растр-Альфа" на рішення Господарського суду міста Києва від
18.09.2006 року по справі N 36/409 залишена без задоволення.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції,
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту
Києву звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року скасувати,
рішення місцевого суду - залишити без змін. В касаційній скарзі
заявник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в
касаційній інстанції суду наданий не був, що, в силу положень
статті 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не перешкоджає перегляду
судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
наступного висновку.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної
інстанції встановлено, що 26 липня 2004 року між Регіональним
відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" було
укладено договір оренди N 807 нерухомого майна, що належить до
державної власності.
Згідно з умовами даного договору, Регіональне відділення
Фонду державного майна України по місту Києву передало, а
Товариство з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" прийняло в
строкове платне користування державне нерухоме майно - частину
причальної стінки довжиною 73 п. м (площа 365 кв. м) та майданчик
площею 292 кв. м, загальною площею 657 кв. м, розміщене за
адресою: м. Київ, Набережне шосе, набережна причалу станції метро
"Дніпро", що знаходиться на балансі ВАТ "Київський річковий порт"
і не увійшло до його статутного фонду, вартість якого становить за
експертною оцінкою станом на 31.05.2004 р. 478980 грн. (причальна
стінка) та станом на 31.05.2004 р. 123120 грн. (майданчик).
Строк дії договору було встановлено сторонами з 26 липня
2004 року до 30 червня 2005 року включно (п.10.1 договору).
У п.10.5. Договору оренди сторони погодили, що у разі
відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього
Договору після закінчення строку його чинності протягом одного
місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на
тих самих умовах, які передбачені цим Договором, з урахуванням
змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
01 липня 2005 року листом N 30-04/4706 Регіональне відділення
Фонду державного майна України по місту Києву повідомило
Товариство з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" про те, що
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту
Києву відмовляє відповідачу в продовженні терміну дії договору
оренди відповідно до п.10.5. договору внаслідок закінчення строку,
на який його було укладено згідно з п.2 ст. 26 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та п.10.9.
договору оренди.
Отже, строк договору оренди N 807 нерухомого майна, що
належить до державної власності від 26 липня 2004 р. закінчився.
Зазначена обставина встановлена рішенням Господарського суду міста
Києва від 17.05.2006 року у справі N 30/319, залишеним без змін
постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.09.2006 року.
Судом встановлено, що 19.06.2006 року Товариство з обмеженою
відповідальністю "Растр-Альфа" зверталось до Регіонального
відділення Фонду державного майна України по місту Києву з
пропозицією щодо укладення нового договору оренди державного
нерухомого майна, а саме: частини причальної стінки довжиною
73 п. м (площа 365 кв. м) та майданчику площею 292 кв. м,
загальною площею 657 кв. м, розміщеного за адресою: м. Київ,
Набережне шосе, набережна причалу станції метро "Дніпро".
Листом N 30-04/5202 від 23.06.2006 року Регіональне
відділення Фонду державного майна України по місту Києву
повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа"
про відмову в укладенні договору оренди.
Спір у справі, як вірно встановлено місцевим господарським
судом, виник у зв'язку із тим, що Товариство з обмеженою
відповідальністю "Растр-Альфа" вважає, що Регіональне відділення
Фонду державного майна України по місту Києву безпідставно
відмовило в укладенні договору оренди.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з місцевим господарським судом в тому, що вимоги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" визнати
укладеним договір оренди державного нерухомого майна у
запропонованій позивачем редакції, не підлягають задоволенню з
огляду на таке.
Так, про що вірно зазначено в рішенні господарського суду
першої інстанції, у запропонованому проекті договору Товариство з
обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" об'єктом оренди визначило
державне нерухоме майно, а саме: частину причальної стінки
довжиною 73 п. м (площа 365 кв. м) та майданчик площею 292 кв. м,
загальною площею 657 кв. м, що розміщені за адресою: м. Київ,
Набережне шосе, набережна причалу станції метро "Дніпро", що
знаходиться на балансі ВАТ "Київський річковий порт".
У п.1.1 проекту договору оренди зазначено, що відповідне
майно передається Товариству з обмеженою відповідальністю
"Растр-Альфа" в оренду з метою розміщення стоїчного судна
"РК-2001" та гостьової автостоянки.
Згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
не можуть бути об'єктами оренди
об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і
не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5
Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
загальнодержавне значення мають,
зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень,
причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів,
захисні споруди та системи сигналізації, портові системи
інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання
та водовідведення тощо.
Судом першої інстанції встановлено, що частина причальної
стінки довжиною 73 п. м (площа 365 кв. м), об'єктом оренди яку
зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю "Растр-Альфа" у
відповідному проекті договорі, є гідротехнічною спорудою, що
підтверджується свідоцтвом про реєстрацію гідротехнічної споруди
від 01.09.2004 р. N СР-33-4-416-04.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з висновком апеляційної інстанції відносно того, що
гідротехнічні споруди не входять до переліку об'єктів, вказаних в
частині 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
не можуть бути
об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають
загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно
до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
.
Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
встановлено, що приватизації не підлягають
об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні
підприємства.
Загальнодержавне значення, з огляду на положення п."г" ч.2
ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
, зокрема, мають:
акваторії портів, причали всіх категорій і призначень,
причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів,
захисні споруди та системи сигналізації, портові системи
інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання
та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до
першого розгалуження за межами території порту), навчальний та
гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
водосховища і водогосподарські канали комплексного
призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні
захисні споруди.
Правилами технічної експлуатації річкових портових
гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства
транспорту України від 29.03.2004 р. N 251 ( z0932-04 ) (z0932-04)
,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 р. за
N 932/9531 (із змінами та доповненнями) берегоукріплювальна
споруда визначається як гідротехнічна споруда для захисту берега
від розмивання і обвалів, а гідротехнічна споруда (ГТС) - як
споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби із
шкідливою дією вод (п.1.4).
Той факт, що вертикальна підпірна стінка на березі річки є
штучною спорудою, призначеною для захисту берега від розмивання та
обвалів, є загальновідомим, а тому не підлягає доведенню в силу
вимог ч.1 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, ця обставина встановлена рішенням суду першої
інстанції з посиланням на наявні в справі докази, зокрема
Свідоцтва про реєстрацію гідротехнічної споруди від
01.09.2004 року N СР-33-4-416-04.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про можливість
укладення договору оренди спірного майна є помилковим, оскільки
суперечить наведеним вище нормам матеріального права.
Крім того, в порушення вимог ст.ст. 104, 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
в постанові апеляційної інстанції не зазначено, з яких
саме підстав апеляційний господарський суд дійшов висновку про
скасування рішення суду першої інстанції.
Оскільки суд касаційної інстанції вважає, що місцевий
господарський суд повно та всебічно встановив обставини справи,
які мають значення для правильного вирішення спору, вірно
застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, не
припустився порушень процесуального права, які могли стати
підставою для скасування рішення місцевого суду, апеляційний
господарський суд скасував рішення місцевого суду безпідставно.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що
постанова апеляційного господарського суду прийнята з порушенням
норм матеріального права, що в силу вимог ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для її скасування.
За таких обставин рішення суду першої інстанції залишається
без змін, а касаційна скарга Регіонального відділення Фонду
державного майна України по місту Києву підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по місту Києву задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.11.2006 року по справі N 36/409 скасувати.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2006 року
по справі N 36/409 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В.Муравйов
Судді А.Г.Полянський
Г.М.Фролова