ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р.
№ 24/288
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П.- головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу дочірнього підприємства "Старавто"
закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем.", м. Київ
(далі - ДП "Старавто")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.12.2006
зі справи № 24/288
за позовом прокурора Красногвардійського району м.
Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ (далі - Прокурор), в
інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Дніпропетровську
Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ (далі - відділення
виконавчої дирекції Фонду)
до ДП "Старавто" та
закритого акціонерного товариства "Страхова компанія
"Кредо-Класик", м. Київ (далі - ЗАТ "СК "Кредо-Класик")
про стягнення 241 976, 66 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Прокурора -Iвченко О.А. (прокурор відділу Генеральної
прокуратури України),
відділення виконавчої дирекції Фонду -Жука А.I.,
ДП "Старавто" -Алдошиної Н.П.,
ЗАТ "СК "Кредо-Класик" -Квятківського О.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення заборгованості в сумі 241
976, 66 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2006
(суддя Смілянець В.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 25.12.2006 (колегія суддів у
складі: Корсак В.А. - головуючий, судді Авдеєв П.В. і Коршун
Н.М.), позов задоволено: з ДП "Старавто" стягнуто на користь
відділення виконавчої дирекції Фонду 241 976, 66 грн. і на
назване підприємство віднесено судові витрати зі справи. У
прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові
інстанції з посиланням, зокрема, на приписи Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
(далі - Закон) та
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
виходили з відповідності
позовних вимог обставинам справи та нормам законодавства.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП
"Старавто" просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції
скасувати і прийняти нове рішення. Скаргу мотивовано прийняттям
цієї постанови з порушенням норм матеріального і процесуального
права, в тому числі статей 2, 14 Основ законодавства України про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування
( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
(далі - Основи), статей 5, 6, 15, 21, 25, 34, 46
Закону, статті 1191 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 1, 2, 85, 99
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про необхідність
скасування прийнятих по суті справи судових рішень та передачі
справи на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням
такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 31.01.2005 внаслідок порушення ОСОБА_1 -водієм автомобіля
"Сітроен-Берлінго" (державний № НОМЕР_1), що належав ДП
"Старавто", - пункту 12.1 Правил дорожнього руху на автошляху
Київ-Луганськ-Iзваріне сталася дорожньо-транспортна пригода, в
результаті якої пасажир цього автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні
ушкодження, від яких 11.03.2005 помер у лікарні;
- транспортна пригода сталася з ОСОБА_2 "під час виконання
ним своїх виробничих обов'язків"; нещасний випадок було визнано
пов'язаним з виробництвом та складено акта за формою Н-1;
- нещасний випадок було взято на облік та здійснено
відшкодування виплат за лікарняними листками шляхом заліку сум,
сплачених підприємством потерпілому, в рахунок страхових внесків
підприємства на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування;
- оплату лікарняних листків тимчасової непрацездатності, за
винятком перших п'яти днів втрати працездатності, здійснено за
рахунок коштів відділення виконавчої дирекції Фонду;
- на утриманні потерпілого ОСОБА_2 перебували двоє дітей,
страхові виплати на яких отримує дружина потерпілого. Загальна
сума здійснених їй відділенням виконавчої дирекції Фонду виплат
становить 241 976, 66 грн.;
- нещасний випадок стався з вини працівника ДП "Старавто"
ОСОБА_1, якого Єнакіївський міський суд Донецької області визнав
винним "за ст. 286 КК України" ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні
засади загальнообов'язкового державного соціального страхування
громадян в Україні визначені Основами.
Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійних захворювань сплачує виключно
роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум
фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим
працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з
громадян.
Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
визначено,
що страховий ризик -це обставини, внаслідок яких може статися
страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на
виробництві або професійне захворювання, що спричинили
застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за
обставин, зазначених у статті 14 Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
, з настанням
яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального
забезпечення та/або соціальних послуг.
Згідно із статтею 2 Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
його дія поширюється
на осіб, які працюють на умовах трудового договору.
Статтею 6 Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
встановлено, що суб'єктами
страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в
окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та
страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої
здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками є
роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України.
З установлених попередніми судовими інстанціями обставин
справи вбачається, що власником автомобіля "Сітроен-Берлінго"
(державний № НОМЕР_1) на час дорожньо-транспортної пригоди було ДП
"Старавто". Водночас названими судовими інстанціями не з'ясовано
належним чином, чи була потерпіла особа -ОСОБА_2 працівником цього
ж самого або іншого підприємства (організації). Ця обставина має
істотне значення для розгляду даної справи, оскільки з урахуванням
наведених законодавчих приписів є визначальною для вирішення
питань про те, чи охоплювалися правовідносини ДП "Старавто" з
поіменованою фізичною особою сферою загальнообов'язкового
державного соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві, і в зв'язку з цим -чи підпадають взаємовідносини між
відділенням виконавчої дирекції Фонду і організацією -
заподіювачем шкоди з приводу виплати названим відділенням коштів у
сумі 241 976, 66 грн. під дію Основ і Закону ( 1105-14 ) (1105-14)
або ці
взаємовідносини мають цивільно-правовий характер.
Не перевіривши зазначеної обставини, попередні судові
інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини
першої статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо прийняття судового
рішення за результатами обговорення усіх обставин справи і частини
першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Крім того, в рішенні місцевого господарського суду, з яким
погодилася апеляційна інстанція, не зазначено про результати
вирішення даного спору щодо одного з відповідачів - ЗАТ "СК
"Кредо-Класик", що є порушенням припису частини сьомої статті 84
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно з якою якщо у справі беруть участь
кілька, зокрема, відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено
спір щодо кожного з них.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
врахувати викладене, встановити згадану в цій постанові обставину,
надати їй та доводам сторін належну правову оцінку та прийняти
законне і обгрунтоване рішення із зазначенням у ньому про
вирішення спору щодо кожного з відповідачів у справі.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Старавто"
закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем."
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.12.2006 зі справи № 24/288 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста
Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов