ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р.
№ 12/65пд
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши
касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "Металіст" Відкритого акціонерного
товариства "Будмаш"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2006
року
по справі
№ 12/65пд Господарського суду Донецької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого
об'єднання "Iсток"
до
Дочірнього підприємства "Металіст" Відкритого акціонерного
товариства "Будмаш"
про
розірвання договору та стягнення 689267,36 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явився
Ухвалою від 17.01.2007 року колегії суддів Вищого
господарського суду України касаційна скарга Дочірнього
підприємства "Металіст" Відкритого акціонерного товариства
"Будмаш" була прийнята до провадження новоутвореною колегією
суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий -Муравйов О.В.,
судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., а розгляд справи був
призначений на 20.02.2007 року.
У зв'язку з виходом судді Фролової Г. М. з лікарняного справа
№ 12/65пд розглядається колегією суддів у постійному складі,
утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13
Заступника Голови Вищого господарського суду України, у складі:
головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
20.02.2007 року представники сторін в судове засідання не
з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були
повідомлені заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого
господарського суду України від 17.01.2007 року явка представників
сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін
не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги
судом касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів вважає, що неявка представників сторін
не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно
до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Товариство з
обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання "Iсток"
звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною
заявою до відповідача Дочірнього підприємства "Металіст"
Відкритого акціонерного товариства "Будмаш" про розірвання
договору та стягнення 689267 грн. 36 коп.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.08.2006
року (суддя Склярук О.I.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року
(головуючий суддя Діброва Г.I., судді Дзюба О.М., Стойка О.В.),
позов задоволений частково: розірвано договір поставки від
27.06.2003 року за №26/01 (договір поставки № 27-03-06 від
15.06.2003 року за реєстрацією відповідача), стягнуто з Дочірнього
підприємства "Металист" Відкритого акціонерного товариства
"Будмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
Науково-виробничого об'єднання "Iсток" збитки у розмірі частини
неповернутого авансу у сумі 442 000 грн. та нараховані на нього
збитки від інфляції в сумі 122 316 грн. 57 коп., витрати по сплаті
державного мита в сумі 85 грн. та 5643 грн. 03 коп. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 96 грн.
61 коп., в задоволені іншої частини позовних вимог позивачу
відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями першої та
апеляційної інстанцій, Дочірнє підприємство "Металіст" Відкритого
акціонерного товариства "Будмаш" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного
господарського суду скасувати, у зв'язку з порушенням норм
матеріального та процесуального права, а справу передати на новий
розгляд місцевому господарському суду.
Відзив на касаційну скаргу на час розгляду справи в
касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень
статті 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не перешкоджає перегляду
судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, 27.06.2003 року між позивачем Товариством з обмеженою
відповідальністю Науково-виробничого об'єднання "Iсток" та
відповідачем Дочірнім підприємством "Металіст" Відкритого
акціонерного товариства "Будмаш" був підписаний договір №26/01 на
поставку обладнання, відповідно до вимог якого позивач доручив, а
відповідач прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт,
передбачених договором.
Згідно розділу 3 договору всі платежі за цим договором
здійснюються наступним чином: перший авансовий платіж в розмірі не
менш 60% вартості договору перераховуються на поточний рахунок
відповідача протягом 10-ти банківських днів з дня підписання
сторонами цього договору. Наступні платежі здійснюються за актами
виконаних робіт. Оплата за пуско-налагоджувальні роботи та
навчання оператора здійснюється на підставі акту виконаних робіт.
Повний комплект обладнання у відповідності до специфікації
повинен бути виготовлений протягом 2-х календарних місяців з дня
надходження першого авансового платежу. Датою поставки вважається
дата фактичної поставки обладнання замовнику (п.п.4.1,4.2
договору).
Договір набуває сили з моменту його підписання та діє до
моменту виконання сторонами їх зобов'язань (п. 11.1 договору).
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, позивач відповідно до умов договору платіжним
дорученням №201 від 04.07.2003 року здійснив попередню оплату в
розмірі 500000 грн. Призначенням платежу у вказаному платіжному
дорученні є попередня оплата за конвеєри згідно договору №26/01
від 27.06.2003 року, у тому числі ПДВ - 83333 грн. 33 коп.,
відповідач вказане обладнання не поставив, акти приймання-передачі
обладнання сторонами не підписувалися.
16.11.2005 року позивачем на адресу відповідача був
направлений лист з вимогою щодо розірвання договору, який
залишений відповідачем без відповіді.
Вимоги позивача щодо повернення перерахованого відповідачеві
авансу в розмірі 500000 грн. відповідач також залишив без уваги та
виконання.
09.07.2003 року відповідачем позивачеві з метою виконання
умов договору № 27-03-06 від 15.07.2003 року був виписаний рахунок
№ 126 на оплату 2-х конвеєрів на суму 500000 грн.
28.11.2003 року за накладною №276, виписаною відповідачем з
посиланням на договір № 27-03-06 від 15.07.2003 року, на підставі
доручення серії ЯЖП №607960 від 25.11.2003р., позивач отримав
конвеєр у кількості 1 шт.
Доказів щодо підписання сторонами договору № 27-03-06 від
15.07.2003 року ані суду першої інстанції, ані апеляційному
господарському суду в порушення статей 33, 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачем не надано.
Отже, позивач звернувся до місцевого господарського суду з
вимогами щодо повернення відповідачем суми перерахованого на його
адресу авансу в розмірі 442000грн., оскільки відповідач частково
повернув раніше перерахований аванс.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також угод,
хоч і не передбачених законом, але в силу загальних начал і змісту
цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
оскільки між сторонами по справі склалися господарські
правовідносини, то до них слід застосовувати положення
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, як спеціального акта
законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, і
положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
як загального акту
законодавства.
Відповідно до абзацу 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
до виконання господарських договорів
застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений
строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе
зобов'язань згідно до вказівок закону, договору не допускається.
Згідно із ст. 527 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник зобов'язаний
виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто,
якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із
суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
кожна сторона
повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею
зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою
для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими
законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання
зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова
від виконання або відстрочка виконання з мотивів, що зобов'язання
другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності з вимогами ст. 265 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до
відношень поставки, що не врегульовані Господарським кодексом
України ( 436-15 ) (436-15)
, застосовуються відповідні положення Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо договору купівлі-продажу.
Статтею 693 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, що регулює
правовідносини сторін за договорами купівлі-продажу із попередньою
оплатою товару, передбачено, що покупець, який здійснив попередню
оплату товару, вправі вимагати від продавця, який не поставив
товар в строки, передбачені договором, або передати оплачений
товар, або повернути суму попередньої оплати.
Відповідач, з чим погоджується касаційна інстанція, свої
зобов'язання щодо поставки товару або повернення позивачеві суми
попередньої оплати не виконав. Тому Донецький апеляційний
господарський суд правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги
щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 442000 грн. є
обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з апеляційною інстанцією в тому, що місцевий
господарський суд, задовольняючи позов частково, помилково
визначив правову природу даної суми, як збитки. Оскільки вказане
не потягло за собою прийняття неправильного по суті рішення по
справі, судова колегія Вищого господарського суду України визнає
цілком правомірним факт залишення апеляційною інстанцією рішення
місцевого господарського суду без змін за мотивами, викладеними в
оскаржуваній постанові.
Згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь період прострочення.
Вищий господарський суд України визнає цілком правомірним
задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача
інфляційних в сумі 122316 грн. 57 коп.
Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського
суду України погоджується з апеляційною інстанцією в тому, що
вимоги позивача про розірвання договору поставки від 27.06.2003
року №26/01 (договір поставки № 27-03-06 від 15.06.2003 року за
реєстрацією відповідача) та про стягнення з відповідача 564316,57
грн. є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Iнші доводи, викладені Дочірнім підприємством "Металіст"
Відкритого акціонерного товариства "Будмаш" в касаційній скарзі,
не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони
зводяться до переоцінки встановлених судами першої та апеляційної
інстанцій обставин справи.
Оскільки встановлення фактичних обставин справи не входить до
компетенції суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної
скарги щодо переоцінки наявних у справі доказів колегією суддів
Вищого господарського суду України відхиляються.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстав для скасування постанови Донецького
апеляційного господарського суду від 10.10.2006 року по справі №
12/65пд в даному випадку не має, а тому касаційна скарга
Дочірнього підприємства "Металіст" Відкритого акціонерного
товариства "Будмаш" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Металіст"
Відкритого акціонерного товариства "Будмаш" залишити без
задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.10.2006 року по справі № 12/65пд Господарського суду Донецької
області залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. М. Фролова