ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 р.
№ 4/1925-11/247
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б. - головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л. I.
за участю представників:
позивача (заявника)
Вершинін А.Г. -довіреність від 01.06.2006 р.
відповідача
Шишко О.М. - довіреність від 01.10.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській
області
на постанову
від 30.11.2006 Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 4/1925-11/247 господарського суду Львівської області
за позовом
Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській
області
до
- Медико -реабілітаційного центру "Перлина Прикарпаття"
Міністерства внутрішніх справ України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "ХоСаРо"
про
визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В :
Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській
області звернулось до господарського суду Львівської області з
позовом до Медико -реабілітаційного центру "Перлина Прикарпаття"
Міністерства внутрішніх справ України та ТОВ "ХоСаРо" про визнання
договору недійсним.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів
щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з Управління
МВС України у Львівській області на підставі наказу господарського
суду Львівської області № 4/1489-26/205 від 06.04.2006 р.
Вказане клопотання мотивоване тим, що рішенням господарського
суду Львівської області від 04-27.10.2005 р. у справі №
4/1489-26/205 задоволено позовні вимоги ТОВ "ХоСаРо" про стягнення
з Управління МВС України у Львівській області 382476,81 грн. на
підставі договору від 03.02.2004 р. та додатку до нього від
01.03.2004 р., а на підставі наказу № 4/1489-26/205 від 06.04.2006
р. державним виконавцем порушено виконавче провадження про
стягнення вказаної суми.
Проте, враховуючи, що спір у даній справі № 4/1925-11/247
заявлено про визнання недійсним саме договору від 03.02.2004 р. та
додатку до нього від 01.03.2004 р. з підстав їх фіктивності
Управління МВС України у Львівській області вважає, що невжиття
заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити
неможливим виконання рішення суду у даній справі та призведе до
нецільового використання бюджетних коштів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.09.2006
р. (суддя Сало А.I.) вжито заходів щодо забезпечення позову,
зупинено стягнення за наказом господарського суду Львівської
області № 4/1489-26/205 від 06.04.2006 р. до вирішення спору по
суті.
При винесенні ухвали суд керувався нормами цивільного
законодавства, а саме статтями 216, 234 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та статтями 66 та 67 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
ТОВ "ХоСаРо" оскаржило вказану ухвалу до Львівського
апеляційного господарського суду, який постановою від 30.11.2006
року (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) ухвалу
господарського суду Львівської області від 15.09.2006 року
скасував, визнавши при цьому помилковим висновок суду щодо
отожнення наслідків визнання договору недійсним зі стягненням
виконаного за даним договором, як підставою неможливості виконання
рішення суду в майбутньому.
Управління МВС України у Львівській області подало касаційну
скаргу до Вищого господарського суду України на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 р.,
просить її скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм
матеріального то процесуального права та залишити без змін ухвалу
Львівського господарського суду від 15.09.2006 р.
Скаржник, зокрема, зазначає, що відповідно до вимог статей
66, 67 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
першої інстанції мав право зупинити стягнення на підставі наказу
господарського суду № 4/1489-26/205 від 06.04.2006 р. Крім того,
зупинення стягнення не є зупиненням виконання рішення, тому
місцевим господарським судом не порушувалися вимоги статті 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування Львівським
апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Львівським
апеляційним господарським судом, ухвалою місцевого господарського
суду зупинено виконання за рішенням господарського суду у справі №
4/1489-26/205, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 5 статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статті 115 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення, ухвали, постанови господарського
суду, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на
всій території України.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що господарський суд за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї
ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у
справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування
заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване
припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери
тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього,
може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю
на момент виконання рішення.
Відповідно до вимог статі 67 цього кодексу позов
забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що
належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого
документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику
застосування судами цивільного процесуального законодавства при
розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. № 9
( va009700-06 ) (va009700-06)
розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд
(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на
підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між
сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання
чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення
позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду
забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра
звернулась з такою заявою, позовними вимогами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвала
господарського суду Львівської області від 15.09.2006 р. про
вжиття заходів до забезпечення позову не містить обгрунтування в
чому саме невжиття заходів до забезпечення позову може в
подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у цій
справі.
Крім того, у зазначеній ухвалі господарського суду Львівської
області вирішені питання, які не пов'язані із розглядом справи та
виконанням можливого рішення за результатами її розгляду, не
встановлено наявність безпосереднього зв'язку між заявою про
забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за наказом
господарського суду Львівської області № 4/1489-26/205 від
06.04.2006 та предметом позову у даній справі № 4/1925-11/247, їх
співвідношення.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає, що
оскаржувана у справі постанова Львівського апеляційного
господарського суду прийнята у відповідності з нормами
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 66-67, 106, пунктом 1 статті 111-9,
статтями 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
30.11.2006 у справі № 4/1925-11/247 господарського суду Львівської
області залишити без змін, а касаційну скаргу Управління
Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області -без
задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н Волковицька
Л. Рогач