ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 р.
№ 2/557-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Гончарука П.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Коновальчука А.С.-дов. від 04.01.2007року
від відповідача -
не з"явилися
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ ПКФ "Коне"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від
06.11.2006р.
у справі
№2/557-06 господарського суду Сумської області
за позовом
ТОВ ПКФ "Коне"
до
ДП "Новосуханівський спиртовий завод"
про
стягнення 53 710,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ ПКФ "Коне" звернулось до господарського суду Сумської
області з позовом до ДП "Новосуханівський спиртовий завод" про
стягнення 8 478,20 грн. річних та 45 232, 70 грн. інфляційних
втрат при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань по договору
на виготовлення та поставку парфюмерно-косметичної продукції №97
від 04.06.2002року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 28.08.06р.
у справі №2/557-06 позивачу в позові відмовлено з підстав спливу
строку позовної давності.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
06.11.2006р. рішення господарського суду першої інстанції залишено
без змін з тих самих підстав.
У поданій касаційній скарзі ТОВ ПКФ "Коне" просить скасувати
ці судові рішення, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні
вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судовими
інстанціями норм матеріального права, зокрема ст.ст. 214, 264, 625
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, вислухавши
пояснення позивача, дослідивши юридичну оцінку судами обставин
справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність
застосування ними норм матеріального та процесуального права
прийшла до висновку про наявність правових підстав для часткового
задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, підтверджується наступне.
Між сторонами у справі було укладено договір на виготовлення
та поставку парфюмерно-косметичної продукції №97 від 04.06.2002
року.
На виконання вказаного договору позивач виготовив і поставив
відповідачу парфюмерно-косметичну продукцію на загальну суму 485
541 грн. 18 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням умов зазначеного договору
позивач звернувся з позовом до ДП "Новосуханівський спиртовий
завод" про стягнення заборгованості в сумі 119 644 грн. 65 коп.
Рішенням господарського суду Сумської області від
21.11.2005р. у справі №5/456-05 позов задоволено частково, з
відповідача на користь позивача стягнуто 113 600 грн. 52 коп.
заборгованості, 1136 грн. 01 коп. витрат по державному миту, 113
грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу (а.с.27-28).
Рішення господарського суду виконано 26.03.2006р.
За приписами ст. 214 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка
діяла на момент виникнення грошового зобов'язання та ст. 625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, передбачено, що боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних з простроченої суми.
Відповідно до частини першої ст. 6 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.
11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
захист цивільних прав здійснюється,
зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих
збитків, а у випадках, передбачених законом або договором,
неустойки (штрафу, пені).
В зв'язку з цим стягнення річних та збитків від інфляції є
самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення
виконання цивільних зобов'язань, що може реалізуватись шляхом
заявлення окремого позову, не пов'язаного з позовом про стягнення
боргу.
Стягнення річних є не мірою відповідальності, а платою за
користування чужими грошовими коштами і, в зв'язку з цим, до цих
вимог застосовуються загальні строки позовної давності,
передбачені ст. 71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 257 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
На стягнення збитків також поширюються загальні строки
позовної давності.
При заявленні окремого позову щодо стягнення річних та
інфляційних визначальним в цьому разі є строк погашення боргу, що
припиняє їх нарахування.
Саме з урахуванням цієї дати визначається своєчасність
заявленого позову та сума цих стягнень.
Ці обставини мають важливе значення для вирішення справи по
суті та встановленні факту своєчасності звернення позивача з
позовом, але були залишені поза увагою судів першої та апеляційної
інстанцій.
Відповідно до змісту ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за
своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були
встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає
передачі на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 28.08.2006
р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
06.11.2006 р. у справі № 2/557-06 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Сумської області.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
П.Гончарук