ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р.
№ 25/372-20/285
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р.
у справі
господарського суду міста Києва
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про
розірвання договору підряду НОМЕР_1., стягнення 5300, 00 грн.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_3 -дов. НОМЕР_2
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся з
позовною заявою до господарського суду міста Києва про розірвання
договору підряду НОМЕР_1., стягнення 53 000, 00 грн. передоплати з
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.06р. у
справі №25/372-20/285, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у даній справі,
у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані необгрунтованістю позовних вимог з
посиланням на ст.ст. 526, 611, 612, 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою у даній
справі, СПД ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить їх скасувати та
прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи
скаргу тим, що судом порушені норми матеріального та
процесуального права, а саме, ст.545 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст.
32, 35, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а висновки суду апеляційної
інстанції, які покладені в основу оскаржуваної постанови, не
грунтуються на законі.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної
інстанцій, 01.04.2004р. між СПД ОСОБА_1 (замовник) та СПД ОСОБА_2
(підрядник) було укладено договір підряду НОМЕР_1 (далі Договір),
згідно п.1.1 якого підрядник зобов'язується виготовити та
встановити: інформаційну стелу, узгодити та отримати паспорт на
розміщення об'єкту зовнішньої реклами за адресою: АДРЕСА_1
Згідно п.2.1 Договору ціна договору складає 10600,00грн.
Позивачем на виконання п. 3.1 Договору, здійснено передплату
у розмірі 1000 доларів США.
Відповідно до п. 4.3 Договору замовник зобов'язується надати
необхідні документи для узгодження стели.
Господарськими судами встановлено факт ненадання позивачем
необхідних документів для узгодження стели на виконання п. 4.3
Договору, з посиланням на перелік документів, які необхідні для
встановлення об'єкту зовнішньої реклами, визначений
нормативно-правовими актами, зокрема Законом України "Про рекламу"
( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від
29.12.2003р. №2067 ( 2067-2003-п ) (2067-2003-п)
, Порядком розміщення об'єктів
зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженим розпорядженням КМДА
від 02.12.2002р. №2159 ( ra_092017-02 ) (ra_092017-02)
.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, договір є
обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно п.6.3 Договору у випадку невиконання зобов'язань
замовником п.4.3 підрядник не несе відповідальності за строки
виконання монтажу.
Згідно ч.1 ст. 612 прострочення боржника не настає, якщо
зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення
кредитора.
Позивач в порядку ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надав
доказів щодо належного виконання п. 4.3 Договору та не довів
істотного порушення Договору з боку відповідача, що могло б бути
підставою для розірвання Договору у судовому порядку та стягнення
понесених збитків на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Отже, господарськими судами попередніх інстанцій на підставі
встановлених фактичних обставин справи з'ясовано дійсні права і
обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що
регулює спірні правовідносини сторін.
Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова
відповідають положенням ст.ст. 84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976 р. "Про судове рішення", а отже підстави
для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.11.2006р. у справі № 25/372-20/285 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко